
- •Обчислювальний експеримент. Теорія попиту.
- •Абсолютна і відносна похибки
- •Методи розв’язання системи лінійних рівнянь (слр). Прямі методи слр.
- •Метод Гауса чисельного розв’язку слр.
- •Вивід розрахункових формул
- •Модифікація методу Гауса
- •Умови застосування методу Гауса і його зв'язок з розкладом матриці на множники.
- •Обчислення визначника
- •Обчислення обернених матриць
- •Обумовленість с-ми лінійних рівнянь Стійкість слар
- •Обумовленість слар, число обумовленості
- •Метод прогонки для розв’язання слар
- •Ітераційні методи розв’язання слар
- •Ітераційний метод Якобі
- •Ітераційний метод Зейделя
- •Канонічна форма однокрокових ітераційних методів
- •Приклад розв’язання методом Зейделя та Якобі
- •Метод простої ітерації
- •Дослідження збіжності ітераційних методів
- •Необхідна і достатня умова збіжності у стаціонарних методах
- •Оцінки швидкості збіжності стаціонарних ітераційних методів
- •Многочлени Чебишева 1-го роду і многочлени Чебишева на відрізку [0,1]
- •Многочлен Чебишева на проміжку [a,b]
- •Ітераційні методи Чебишовським набором параметрів
- •Неявний Чебишевський ітераційний метод
- •Інтерполяція функцій
- •Інтерполяційний многочлен Лагранжа
- •Розділені різниці. Інтерполяційний многочлен Ньютона
- •Властивості розділених різниць
- •Побудова інтерполяційного многочлена Ньютона
- •Приклад
- •Скінченні різниці
- •Формула залишкового члена інтерполяційного многочлена Лагранжа
- •Інтерполяції за допомогою раціональних функцій
- •Інтерполювання періодичних функцій
- •Інтерполяційний многочлен Ерміта
- •Збіжність інтерполяційних процесів
- •Інтерполяція сплайнами
Модифікація методу Гауса
Якщо
,то в
подальшому будемо розглядати систему
Така
модифікація називається модифікацією
методу Гауса з вибором головного елемента
у рядку. В ролі головного елемента буде
виступати
.
Якщо
, то будемо розглядати систему
головний
елемент -
Цей метод відповідає за пере нумерування рядків у даній системі.
Метод Гауса з вибором головного елемента по всій матриці:
Тоді формально метод зводиться до перестановки рядків і стовпців.
Підрахуємо кількість операцій множення і ділення,які виконуються у ході методу Гауса.
Обчислимо кількість операцій ділення коефіцієнта матриці С
Обчислимо
кількість операцій множення для
обчислення коефіцієнта
Таким
чином для обчислення елементів матриці
С необхідно виконати таку кількість
операцій
При достатньо великих m.
При
обчисленні
у формулі (14) буде виконуватись ділення,
а для знаходження
формули
(14) буде виконуватись
дій множення і ділення.
При
прямому ході методу Гауса буде виконуватись
Для обчислення оберненого ходу методу Гауса ми будемо виконувати таку кількість операцій множення:
Для
виконання всього методу Гауса здійснюються
Тоді
в середньому для обчислення значень
однієї невідомої можемо прийняти
дій.
Умови застосування методу Гауса і його зв'язок з розкладом матриці на множники.
Розглянемо систему (1) яку ми зводили до вигляду (2), де с-матриця діагональна з одиницями на головній діагоналі. Випишемо формули, які зв’язують
k=1,…,m
(3)
(4)
(5)
i=k
Покладемо і=1 к=1
К=2 і=1
У рівності (5) поставимо і=2 к=1
і=3 к=1
і=3 к=2
і=3 к=3
(6)
де
(7)
f=By
(8)
- матриця
з нулями вище головної діагоналі
Враховуючи нерівність (7) запишемо матрицю В через:
Діагональні елементи матриці В є ті елементи,які за припущенням методу Гауса не дорівнюють 0.
BCx=f;
тоді
А=В-С;
Розклад матриці А на добуток двох матриць називається факторизацією. Тоді метод Гауса може бути зведений до розв’язування системи
(9)
Розклад матриці на добуток відповідного прямого ходу методу Гауса,а розв'язок системи (9) – зворотному.
А=LU (10)
Позначимо
- мінори
j-го
порядку матриці А.
Тоді обґрунтованість розкладу матриці А на добуток двох матриць виражається теоремою.
Теорема:
Нехай всі мінори матриці А
.Тоді
матриця А може бути представлена,причому
єдиним способом у вигляді добутку (10),
де L
– нижня трикутна матриця з не нульовими
діагональними елементами, U
– верхня трикутна матриця.
Доведення: Доведення проведемо методом математичної індукції. Перевіримо виконання умови теореми для матриці 2 – го порядку.
Елементи
,
,
,
- невідомі.
Припускаємо,що теорема справедлива для матриці А к-1 порядку. Переконаємось,що теорема виконується при к-му порядку матриці А.
(11)
Ці матриці мають властивості,вказані в теоремі.
(12)
Перемножимо
(13)
(14)
(15)
(16)
Із припущення
індукції випливає
обернена матриць
, тоді із (14)(15)
Таким чином ми
показали що LU
розклад існує. Покажемо, що det
k-
го порядку
0
detA=det
Покажемо єдність:
Припустимо що є
два розклади
. Якщо
виконується така рівність
ми маємо
добуток двох діагональних, то це може
виконуватись у випадку, коли зліва і
справа є одинична матриця, тоді
тобто розклад є єдиним.
Зауваження: при застосуванні методу Гаусса необхідно перевірити відмінність від нуля кутових елементів. Так, як рівність одного з них нулю приводить до неможливого LU розкладу, а відповідно до застосування методу Гаусса.