- •Обчислювальний експеримент. Теорія попиту.
- •Абсолютна і відносна похибки
- •Методи розв’язання системи лінійних рівнянь (слр). Прямі методи слр.
- •Метод Гауса чисельного розв’язку слр.
- •Вивід розрахункових формул
- •Модифікація методу Гауса
- •Умови застосування методу Гауса і його зв'язок з розкладом матриці на множники.
- •Обчислення визначника
- •Обчислення обернених матриць
- •Обумовленість с-ми лінійних рівнянь Стійкість слар
- •Обумовленість слар, число обумовленості
- •Метод прогонки для розв’язання слар
- •Ітераційні методи розв’язання слар
- •Ітераційний метод Якобі
- •Ітераційний метод Зейделя
- •Канонічна форма однокрокових ітераційних методів
- •Приклад розв’язання методом Зейделя та Якобі
- •Метод простої ітерації
- •Дослідження збіжності ітераційних методів
- •Необхідна і достатня умова збіжності у стаціонарних методах
- •Оцінки швидкості збіжності стаціонарних ітераційних методів
- •Многочлени Чебишева 1-го роду і многочлени Чебишева на відрізку [0,1]
- •Многочлен Чебишева на проміжку [a,b]
- •Ітераційні методи Чебишовським набором параметрів
- •Неявний Чебишевський ітераційний метод
- •Інтерполяція функцій
- •Інтерполяційний многочлен Лагранжа
- •Розділені різниці. Інтерполяційний многочлен Ньютона
- •Властивості розділених різниць
- •Побудова інтерполяційного многочлена Ньютона
- •Приклад
- •Скінченні різниці
- •Формула залишкового члена інтерполяційного многочлена Лагранжа
- •Інтерполяції за допомогою раціональних функцій
- •Інтерполювання періодичних функцій
- •Інтерполяційний многочлен Ерміта
- •Збіжність інтерполяційних процесів
- •Інтерполяція сплайнами
Властивості розділених різниць
Розділена різниця суми (або різниці) функцій дорівнює сумі розділених (або різниці) розділених різниць
Сталий множник можна винести за знак розділеної різниці
Розділені різниці є симетричними відносно своїх аргументів
Побудова інтерполяційного многочлена Ньютона
Є
деяка функція
визначена на [a,b]
тоді ми виберемо деяку точку
,
яка не співпадає з вузлами інтерполяції.
Побудуємо першу розділену різницю:
(2)
Запишемо розділену різницю другого порядку
Сукупність
правої частини (3) многочлен
го порядку
Покладаючи
в рівності (4)
одержимо
рівняння
(5) – інтерполяційний многочлен Ньютона
Другий
доданок у рівності (4) називається
залишковим членом і він представляє
собою істинну похибку процесу інтерполяції
Інтерполяційний
многочлен (5) називається інтерполяційний
многочлен Ньютона для інтерполяції
вперед. Він використовується якщо нам
необхідно знайти наближення значень
функції в точці яка є близькою до точки
.
Інтерполяційний многочлен Ньютона
може бути одержаний з інтерполяційного
многочлена Лагранжа простим перегрупуванням.
На відміну від многочлена Лагранжа в
якому кожен член залежить від усіх
вузлів інтерполяції. Будь-який член
многочлена Ньютона залежить тільки від
перших
вузлів інтерполяції. Таким чином
додавання вузлів у (5) не потребує
перерахунку попередніх членів.
Якщо
вузли впорядковано
то аналогічно ми можемо одержати формулу
Ньютона
Даний інтерполяційний многочлен використовується коли необхідно знайти значення функції який знаходиться ближче до правого краю проміжку .
Приклад
|
0 |
1 |
2 |
3 |
|
-1 |
0 |
2 |
3 |
|
0 |
1 |
21 |
88 |
|
|
|
|
|
-1 |
0 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
0 |
1 |
|
3 |
|
|
|
10 |
|
4 |
2 |
21 |
|
19 |
|
|
|
67 |
|
|
3 |
88 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Для інтерполяції вперед підставимо в (5)
Для інтерполяції назад підставимо в (6)
Скінченні різниці
Нехай
на проміжку
[a,b]
задане деяке
рівномірне розбиття
,
тобто введена рівномірна сітка
;
;
;
відомі значення функції.
у замалих вузлах , де тоді різниці записані у вигляді
. . . . . . . . . .
називаються скінчинними різницями 1-го роду.
. . . . . . . . . .
називаються скінченними різницями 2-го роду.
Скінченні різниці n-го порядку:
Скінченні різниці зручно зображати у такому трикутному вигляді:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
… |
… |
|
… |
|
|
… |
|
||||
|
|
∆ |
|
|
|
|
|
|
|
|
Скінченні і розділені різниці зв’язані за наступними співвідношеннями:
(1)
Доведення проведемо методом математичної індукції:
;
;
;
.
Отже, рівність (1) зв’язує розділені і скінченні різниці, тоді підставимо цей зв'язок у (2).
. (2)
(3) інтерполяційний многочлен Ньютона для рівновіддалених вузлів.
Заміна
змінної
:
;
;
.
(3)
Так,як при записі многочлена Ньютона порядок вузлів не є важливим, то ми можемо записати інтерполяційний многочлен Ньютона для інтерполяції назад ввівши заміну змінної:
;
;
;
;
;
(4)
(4) – формула інтерполяційного многочлена Ньютона у випадку рівномірно віддалених вузлів.
Формулу (4) використовують для знаходження наближеного значення функції, яка є близька до .
|
|
1 3 17 67 |
2 14 50 |
|
|
-1 |
0 |
12 36 |
|
||
0 |
1 |
|
|||
1 |
4 |
24 |
|||
2 |
21 |
|
|||
3 |
88 |
|
|
;
Побудова многочлена Ньютона для інтерполяцій назад:
;
Побудова інтерполяційного многочлена Ньютона через розділені різниці для функції:
|
|
1 3 17 67 |
1 7 25 |
|
|
-1 |
0 |
2 6 |
|
||
0 |
1 |
|
|||
1 |
4 |
1 |
|||
2 |
21 |
|
|||
3 |
88 |
|
|
;
