Екзаменаційний білет № 3

1. Національні елементи в оформленні інтер’єрів та екстер’єрів .

Як правило, інтер’єром в етнічному стилі ми називаємо такий, в якому багато натуральних обробних матеріалів; його естетику формують глиняні або дерев′яні аксесуари, грубий текстиль, світильники з рисового паперу. Ще одним неодмінним атрибутом цього стилю стали плетені меблі. Все вищеперелічене, безумовно, має право на існування. Проте справедливості ради варто уточнити, що всього лише в контексті такого неймовірно широкого поняття, як «етника».

Етнічний стиль в інтер’єрі має на увазі створення середовища з використанням національного колориту, характерного для традицій того або іншого народу, тієї або іншої культури.

Подібний інтер'єр формується виключно декораторськими прийомами за допомогою яскравих аксесуарів. Будь-які етноатрибути надають всьому інтер'єру яскраво виражений національний характер, переносячи господаря житла і його гостей до вікових народних традиціям. Професійні дизайнери визнають, що оформити інтер'єр будинку з національними символами і при цьому не перетворити його в музей або лавку з сувенірами - завдання не з легких.

Відмінні особливості національного дизайну - це насамперед природні обтічні форми, як у зовнішній архітектурі будівель, так і у внутрішньому оздобленні приміщення. Для створення інтер'єру зі слов'янськими мотивами вдалим буде використання масивних дерев'яних меблів та великої кількості елементів декору. "Український стиль близький до альпійськогота німецького стилів.

Важко уявити собі будинок, в інтер'єрі якого не використовувалися б предмети та деталі з дерева. Ще складніше уявити таке житло в Україні, тому що з давніх-давен слов'яни використовували дерево в якості основного оздоблювального матеріалу ". Важливо пам'ятати, що у кожної породи дерев є свої достоїнства, і підбирати матеріал потрібно згідно з поставленим цілям.

"Килими, серветки з ручною вишивкою, панно з дерева та кераміки, декоративні подушки, всілякі обереги, закриваючи стіни, створюють єдиний простір краси, тепла і затишку". Серед інших творів українських народних промислів, здатні прикрасити будь-який інтер'єр, варто назвати різьблені дерев'яні ложки та розписні глечики та тарілки, плетені кошики і личаки, вирізані сопілки та українські національні ляльки.

Доповнити подібні аксесуари можна за допомогою національних костюмів, які цілком можуть стати окрасою інтер'єру. Якщо для наших предків вишиту сорочку була невід'ємною частиною гардеробу від самого народження, то сучасні українці в основному купують її в якості подарунка або сувеніра. Частіше за все на українських сорочках-вишиванках можна побачити калину, дуб, грона винограду, троянди, лілії, птахів, символи води, землі й сонця. Калина є деревом українського роду, червоні ягоди калини символізують безсмертя родини. Тому на дівочих і навіть юнацьких сорочках вишивали Калинове грона. Дуб і калина - мотиви, що часто зустрічаються на юнацьких сорочках, вони поєднують в собі символи краси і сили. Символіка винограду відкриває нам радість і красу освіти родини.

2. Методика вивчення теми "Роль кольору в дизайні".

3. Газове та пилове забруднення повітря в приміщенні, його вплив на організм людини. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

Одним з різновидів шкідливих речовин є виробничий пил – зважені в повітрі повільно осідаючі тверді частки розміром від декількох десятків до часток мікрометра. Пил являє собою дисперсну систему, тобто аерозоль.

Класифікують пил за походженням, способом утворення, розмірами і формою часток, ступенем токсичності, електричним зарядом та ін.

Хімічний склад. Залежно від хімічного складу пил може справляти на організм людини фіброгенну, дратівливу, токсичну чи алергенну дії. Причому, хімічна активність пилу, ступінь його впливу на організм залежать і від загальної площі часток.

Розчинність пилу, в сукупності з характеристикою хімічного складу, також значною мірою впливає на організм людини. Так, наприклад, цукровий пил, швидко розчиняючись, не характеризується шкідливою дією на людину. Нерозчинний, наприклад волокнистий пил, довго затримується в організмі, часто призводячи до захворювань дихальних шляхів. У той же час добра розчинність, у випадку токсичного пилу, сприяє його негативній дії на здоров'я людини. Значно впливає і вид розчинника (середовища розчинення) пилу (вода, кислоти, жири), тому що цим визначається шлях попадання його в організм людини – через шкірний покрив, органи дихання чи шлунково-кишковий тракт.

Пилоподібні частки округлої форми легше проникають у легеневу тканину, закупорюючи альвеоли і справляють тим самим більш сильний фіброгенний вплив на здоров'я людини. У той же час пил, що має голчасту, гострокутну форму сильніше роздратовує шкіру, слизисті оболонки.

Важливою властивістю деяких видів пилу є їхня займистість і вибухонебезпечність.

Пилові частки, поглинаючи кисень повітря, найчастіше стають легкозаймистими при наявності джерел вогню (кам'яновугільний, корковий, цукровий, борошняний пил).

Здатністю вибухати володіють алюмінієвий, цинковий і інші види пилу. При цьому для виникнення вибуху (запалення) потрібна визначена концентрація пилу в повітрі і наявність відкритого джерела вогню.

Визначення гранично допустимої концентрації (ГДК) пилу

Визначення допустимої концентрації пилу в повітрі робочої зони, при якій допускається перебування працюючих без засобів захисту, здійснюється з урахуванням комплексу розглянутих вище характеристик пилу. Кінцевою метою такого нормування є визначення гранично допустимої концентрації (ГДК ) пилу (мг/м³).

ГДК це концентрація, що при щоденній роботі протягом не більше 8 годин, але не більше 40 годин в тиждень протягом усього стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, які виявляються сучасними медицинськими методами дослідження в процесі роботи або у віддалений термін життя дійсного і наступного поколінь. Санітарними нормами СН 2.45-71, а також ГОСТ 12.1. 005-76 встановлені ГДК для різних видів пилу в повітрі робочої зони.