10. Загальні умови виконання зобов'язання

Зобов′язання має виконуватися належним чином.

Загальні умови виконання зобов’язання передбачають наявність п’яти видів стандартів поведінки:

1. умови договору;

2. вимоги ЦКУ;

3. вимого інших актів цивільного законодавства;

4. звичаї ділового обороту;

5. інші вимого, що звичайно ставляться.

Умови договору, як домовленості передбачає, що сторони договору мають домовитися, тобто досягти згоди з усіх умов майбутнього договору. Найголовніше значення мають ті угоди, що прямо і безпосередньо стосуються виконання сторонами договору взятих на себе зобов’язань.

Вимоги ЦКУ та інших актів цивільного законодавства залишаються одним з основних регуляторів поведінки суб’єктів договірного зобов’язання.

Звичаї ділового обороту – це нових для цивільного законодавства регулятор цивільних відносин, встановлений ст..7 ЦКУ. Згідно з нею це правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сері цивільних відносин.

Зобов′язання, щодо яких відсутні умови договорів, вимоги ЦКУ та інших актів цивільного законодавства, мають виконуватися відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог ,що звичайно ставляться.

11. Способи забезпечення виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Але законом або договором можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Більшість способів забезпечення виконання зобов'язань має ак­цесорний характер і при недійсності основного зобов'язання або припиненні його дії перестає існувати. Але є і такі способи забезпечення, що мають самостійний характер, наприклад, гарантія.

Кожен із способів забезпечення виконання зобов'язань має певні особливості, обумовлені ступенем та механізмом впливу на боржни­ка, але підкорені одній загальній меті — спонукати боржника вико­нати зобов'язання належним чином.

Забезпеченню підлягає тільки дійсне зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиня­ється у письмовій формі. Цей припис має імперативний характер, тому його порушення призводить до нікчемності вказаного правочину.

У цивілістичній науці проводиться класифікація способів забезпе­чення виконання зобов'язань за різними ознаками. Наприклад, за­лежно від юридичної конструкції способи поділяються на такі, що пов'язані, та такі, що не пов'язані з попереднім виділенням майна для можливої примусової реалізації обов'язку порушника. До пер­шої групи належать застава та завдаток, до другої — неустойка, по­рука гарантія. За правовою природою способи поділяються на такі, що є формою юридичної відповідальності, та такі, що не можуть бути формами юридичної відповідальності. До першої групи належать не­устойка та завдаток, до другої — застава, порука, гарантія. Притримання, на думку спеціалістів, є однією з форм самозахисту, що має спільні риси із заставою.

12. Поняття та види неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник зобов'язаний передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Формами неустойки є штраф і пеня. Штраф — це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно ви­конаного зобов'язання. Пеня — це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не­своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день про­строчення виконання.

Розрізняють 4 види неустойки: штрафну, залікову, виключну та альтернативну.

Штрафною називається неустойка, що підлягає стягненню у пов­ному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Це загальне правило, і звідси випливає, що інші види неустойки застосовуються лише тоді, коли вони прямо встановлені законом або договором.

Неустойка називається заліковою, коли відшкодуванню підляга­нь як неустойка, так і збитки, але лише в частині, в якій вони не покриваються неустойкою.

Виключна неустойка обмежує відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання тільки виплатою неустойки, взагалі виключаючи вимогу про відшкодування збитків.

Альтернативна неустойка надає кредитору можливість вибору стягнення неустойки чи відшкодування збитків.