- •Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зв'язок з правовими дисциплінами.
- •Мова як засіб професійного спілкування.
- •Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
- •Поняття усного та писемного мовлення. Вимоги до усного і писемного мовлення.
- •Поняття публічного виступу. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •Вимоги до ораторів початківців. Види публічних виступів та їх характеристика.
- •Промова адвоката, прокурора, судді під час судових засідань. Судові промови відомих адвокатів. Вимоги до судових промов.
- •Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •Функціональна диференціація сучасної української мови.
- •Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української літературної мови. Особливості офіційно-ділового стилю.
- •Головні ознаки офіційно-ділового мовного стилю
- •Підстилі офіційно-ділового мовного стилю. Системи документації
- •Поняття кліше. Види кліше.
- •Поняття мовного кліше і штампа.
- •Сучасна українська ділова мови: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення.
- •Юридична сила документа.
- •Вимоги до документів (правові, логічні, технічні, лінгвістичні).
- •Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •Основні ознаки культури мовлення юриста.
- •Мовленнєвий етикет - невід'ємний етикет професійної культури юриста.
- •Правила культури спілкування (за і.Томаном).
- •Поняття спілкування. Структура спілкування (перцептивна, комунікативна, інтерактивна).
- •Засоби спілкування (вербальні і невербальні). Групи немовних знакових систем.
- •Характеристика видів спілкування.
- •Особливості професійного спілкування суддів, працівників правоохоронних органів та міліції.
- •Сутність і зміст етики спілкування правознавців.
- •Етичні норми і нормативи. Професійна юридична етика.
- •Правові та етичні обмеження під час діяльності правочинців.
- •Форми та функції спілкування юристів у ділових стосунках.
- •Бар'єри у спілкуванні, його рівні.
- •Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •Допит як різновид переговорів.
- •Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
- •Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця: моральність, повага до інших людей, раціональність, правила критики та самокритики.
- •Культура телефонного діалогу.
- •Психологічні особливості професійного спілкування.
- •Основи комунікативної лінгвістики.
- •Нлп як мистецтво комунікації.
- •Загальні засади психолінгвістики.
- •Герменевтика як наука тлумачення текстів.
- •Закон про мови в Українській pcp - нормативно-правова основа утвердження української мови як державної в Україні.
- •Конституція України про функціонування та розвиток мов в Україні.
- •Державна мова та її функції.
- •Функції мови в суспільстві.
- •Загальне поняття про лексику, лексикологію, термін та термінологію.
- •Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лексичне значення.
- •Лексика сучасної української мови з погляду її походження.
- •Стилістична диференціація української лексики. Професійна лексика. Професійно-жаргонна лексика.
- •Канцеляризми та штампи.
- •Фразеологія у професійному спілкуванні юристів. Типи фразеологізмів.
- •1. Фразеологічні зрощення (ідіоми)
- •Українська лексикографія. Види словників та їх характеристика.
- •Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права.
- •Поняття юридичного терміна. Класифікація юридичних термінів.
- •Запозичення в юридичній термінології. Вимоги до використання запозичень в текстах документів.
- •Труднощі, що виникають при перекладі термінів з російської на українську мову.
- •Синоніми. Правила функціонування синонімів. Групи синонімів.
- •Види синонімів Морфологічні синоніми
- •Синтаксичні синоніми
- •Словотвірна синонімія
- •Фразеологічні синоніми
- •Ідеографічні (значеннєві) синоніми
- •Стилістичні синоніми
- •Омоніми та їх використання в юридичних текстах.
- •Пароніми в юридичній термінології.
- •Міжмовні пароніми.
- •Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні.
- •Іменники на позначення професій, посад, звань. Їх рід та правильність вживання. Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.
- •Відмінювання прізвищ (іменникового, прикметникового походження), імен по батькові. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові
- •Правопис відмінкових закінчень іменників II відміни у родовому відмінку.
- •Рід невідмінюваних іменників.
- •Нормативність уживання граматичних форм прикметника.
- •Нормативність уживання граматичних форм числівника, написання цифрових даних у професійних текстах.
- •Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм
- •Прийменники у професійному мовленні. Прийменник по в діловому мовленні
- •Особливості українського правопису
- •Орфоепічні норми
- •Систематизація правил орфографії
- •Правопис російських прізвищ українською мовою
- •Правопис складних іменників
- •Правопис складних прикметників
- •1. Разом пишуться:
- •2. Через дефіс пишуться:
- •Правопис прислівників
- •Написання слів з великої літери
- •Особливості доречного слововживання
- •Багатозначні слова та омоніми.
- •Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.
- •Вимоги до використання складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень у текстах документів.
- •Абревіатури, загальновживані та вузькоспеціальні у юридичному тексті.
- •Синтаксичні структури у професійному мовленні.
- •Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні
- •Документ — основний вид ділового мовлення.
- •Вимоги до складання та оформлення різних видів документів. Основні реквізити.
- •Види документів та їх класифікація.
- •Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту .
- •Реквізити документів та вимоги до їх розміщення.
- •Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, резюме, заява.
- •Автобіографія
- •Звершховського Артемія Володимировича
- •Види службових листів Ділове листування.
- •Вимоги до офіційного листування.
- •Кореспонденція за характером інформації.
- •Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.
- •Розпорядчі документи: наказ, розпорядження, постанова.
- •Протокол слідчої дії.
- •Постанова процесуального рішення.
- •Обвинувальний висновок.
- •Ухвала.
- •Примітка до Ухвали:
- •Примітка до Наказу:
- •Розпорядження.
- •Рапорт.
- •Резюме.
- •Доручення.
- •Розписка.
- •Заповіт.
- •Запрошення.
- •Усне спілкування: нарада, ділові засідання, доповіді (ділові, звітні).
- •Вживання апострофа.
- •Правопис префіксів.
- •Правила переносу слів.
- •Правопис слів іншомовного походження.
- •Спрощення в групах приголосних.
- •Подвоєння та подовження.
- •1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
- •2. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного:
- •Поняття процесуального документа. Структура та види процесуальних документів.
- •Функції процесуальних документів.
- •Механізми взаєморозуміння в спілкуванні (ідентифікація, емпатія. Атракція, рефлексія).
- •Комунікативна компетентність: її характеристика.
- •Протокольна мова та вимоги до неї.
- •Характерні порушення мови.
- •Прийоми у професійному спілкуванні юристів.
- •Допит як процес передачі інформації. Класифікація запитань, що використовуються у процесі допиту.
- •Кличний відмінок (закінчення іменників). Клична форма Іменників у діловому спілкуванні.
- •Структура юридичних термінів.
Види синонімів Морфологічні синоніми
Це варіанти форм слів на позначення того самого поняття: гуляє — гуля, співає — співа, літає — літа, питає — пита, стрибає — стриба, лунає — луна.
Перші компоненти цих синонімічних пар — нейтральні з погляду літературної нормативності, другі — літературні, але з обмеженим діапазоном уживання (поезія, розмовна мова). Або ще: ходить, носить, робить, бачить, любить і ходе, носе, робе, баче, любе, де в першому ряду стоять літературні варіанти, а в другому — діалектні.
Форми прикметників на зразок: синьому — синім, білому — білім, великому — великім.
Синтаксичні синоніми
Різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки. Напр.: Замість того, щоб критикувати інших, візьми та й зроби сам. — Замість критикувати інших, візьми та й зроби сам. Порівняно з нейтральним першим реченням друге має розмовне забарвлення. Одним із виявів синтаксичної синонімії є паралельне вживання сполучникових та безсполучникових речень: Я їду працювати в Одесу, бо дуже люблю це місто. -Я їду працювати в Одесу — дуже люблю це місто.
Словотвірна синонімія
Наявність префіксально-суфіксальних утворень, наділених різними семантико — стилістичними відтінками: писав, написав, понаписував, пописав; темніти — темнішати, біліти — білішати; їсти, їстки, їстоньки; спати, спатки, спатуні, спатунечки
Фразеологічні синоніми
Варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття. Так, на поняття «бути байдужим до чогось»: тримати нейтралітет, моя хата скраю, про мене — хай вовк траву їсть, наше діло півняче: проспівали, а там хоч не розвидняйся. Про розумово неповноцінну людину кажуть: не сповна розуму, губляться ключі від розуму, вискакують клепки, не варить баняк, у голові літають джмелі, замість мозку росте капуста, нема лою під чуприною.
На грунті української мови можна говорити й про синоніми фонетичного плану, які є одним із важливих засобів створення милозвучності нашої мови. Фонетичні синоніми, точніше, дублети — різні форми того самого слова, що з'являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності протетичних (приставних) приголосних або голосних: імення — ймення, іти — йти, учитель — вчитель, уже — вже, узяти — взяти, імла — мла, іржа — ржа.
Спільність значення синонімів пояснюється тим, що вони називають одне поняття. Сутність синонімів визначається наявністю в них різних відтінків значення. В залежності від того, якими ознаками синоніми відрізняються один від одного, вони поділяються на ідеографічні й стилістичні.
Ідеографічні (значеннєві) синоніми
Відрізняються відтінками значення: дивувати, вражати, приголомшувати, потрясати. Ці синоніми забезпечують можливість передавати відтінки того самого поняття, оскільки на його позначення існує кілька слів: дивувати — «викликати подив незвичайністю», вражати — «викликати подив або захоплення надмірним виявом чогось», приголомшувати — «справляти надзвичайно сильне враження», потрясати — «глибоко зворушувати, хвилювати до глибини душі». Візьмімо ще один синонімічний ряд: відомий, видатний, знаменитий (славнозвісний), де відомий (напр.: учений) підкреслює те, що він не рядовий, а досить популярний; видатний має порівняльний характер; знаменитий (славнозвісний) те саме, що перші два разом узяті, але набагато вищою мірою. Палати й горіти означають «давати жар», але перше слово називає дію більш інтенсивно.