- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •Поняття про вищу нервову діяльність (внд), методи її дослідження. Роль вчення і.М. Сєченова та і.П. Павлова в розвитку внд.
- •Потреби, мотивації та емоції, пам`ять - фізіологічні механізми їхнього формування, біологічна роль.
- •Поняття про вищу нервову діяльність (внд), методи її дослідження. Роль вчення і.М. Сєченова та і.П. Павлова в розвитку внд.
- •Історичний нарис
- •Фізіологічні основи поведінки. Вроджені (безумовно-рефлекторні) форми поведінки. Набуті (умовно-рефлекторні) форми поведінки. Види умовних рефлексів, механізм утворення та зберігання.
- •Безумовні рефлекси
- •У цілому безумовно-рефлекторну поведінку можна поділити так:
- •Умовні рефлекси
- •Безумовний подразник
- •Умовний подразник
- •Механізм утворення умовних рефлексів.
- •До виникнення умовного рефлексу виникає тимчасовий зв`язок між умовним і безумовним подразником.
- •Кожна структура лімбічної системи має певне специфічне значення в реалізації поведінкових реакцій.
- •Мотивації
- •Набуті форми поведінки
- •Імпринтинг
- •Пам'ять і умовний рефлекс — взаємопов'язані явища:
- •Фізіологія емоцій
- •Аналітико-синтетична діяльність
- •Динамічний стереотип
- •Умовнорефлекторне перемикання
- •10.5.1. Емоції
- •А. Тести для самоконтролю:
- •Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю:
- •VI. Матеріали активізації студентів.
- •Viіі. Матеріали для самопідготовки студентів.
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Фізіологічні основи поведінки. Вроджені (безумовно-рефлекторні) форми поведінки. Набуті (умовно-рефлекторні) форми поведінки. Види умовних рефлексів, механізм утворення та зберігання.
Вища нервова діяльність є нерозривною єдністю природжених і набутих форм пристосування, тобто безумовних і умовних рефлексів.
Безумовні рефлекси
- вроджені, стереотипні, автоматичні, видові, відносно постійні, успадковані реакції, які здійснюються на адекватні подразники та прикладені до певного рецепторного поля.
Безумовний рефлекс — це природжена видова реакція організму, яка здійснюється через нервову систему у відповідь на дію адекватного подразника.
Безумовний рефлекс - це вроджені видові реакції організму на адекватний подразник, які мають стабільний рефлекторний шлях.
Замикаються безумовні рефлекси на рівні спинного мозку і стовбура головного мозку.
Безумовні рефлекси є постійними і забезпечують:
А. координовану діяльність внутрішніх органів, спрямовану на підтримання гомеостазу,
Б. взаємодію організму з навколишнім середовищем,
В. узгоджену діяльність різних функціональних систем організму.
Прикладами складних безумовних рефлексів можуть бути харчовий, захисний, статевий, локомоторний (ходіння, біг, літання, плавання).
У цілому безумовно-рефлекторну поведінку можна поділити так:
- зберігальна (гомеостатична та подовження роду),
- оборонна (захисні рефлекси),
- орієнтовно-обстежувальна (знайомство з подразником).
Поведінка
- це комплекс фіксованих дій однакових у всіх особин певного виду стереотипних актів, зокрема рухових.
Під впливом внутрішніх чи зовнішніх подразників (гормонального фону, температури зовнішнього середовища тощо) у нервових центрах накопичується специфічна енергія дії, яка зумовлює пошукову поведінку, спрямовану на задоволення певної потреби (голоду, спраги, статевого потягу тощо). Вважають, що інстинктивні реакції відбуваються під впливом релізерів (ключових стимулів).
Відносна постійність безумовних рефлексів пояснюється згасанням вродженого орієнтовного рефлексу ("що таке?") при його кількох повтореннях, наприклад, зникнення у віці після одного року є дітей рефлексу Бабинського.
Певна динамічність характерна й для багатоступеневих вроджених поведінкових актів. Залежно від ситуації окремі компоненти цих актів можуть змінюватися на більш адекватні.
Типовою і найпоширенішою індивідуально набутою формою вищої нервової діяльності є умовний рефлекс, або реакція навчання.
Умовні рефлекси
- це рефлекторні реакції організму, набуті протягом індивідуального життя, що здійснюються завдяки утворенню тимчасових (змінних) рефлекторних шляхів у відповідь на дію будь-якого сигнального подразника.
Умовний рефлекс формується внаслідок поєднання дії двох подразників — умовного та безумовного. Прикладом може бути класичний умовний рефлекс І. П. Павлова —виділення слини собакою на звучання дзвоника, яке перед цим кілька разів поєднувалося з годуванням тварини.