Готичний стиль

Фантастичні конструкції готики завдяки своїй дематеріалізації, прагненню вгору, експресивності, ірраціоналізму долають громіздкість каменю, додаючи стилю легкості та деякої містики одночасно. Стіни облицьовуються деревом, прикрашаються яскравим стінним розписом, настінними килимами. Завдяки цьому вони перестають бути звичайним конструктивним елементом, здаються більш легкими.

Характерними елементами готичного стиля є стрункі колони, складні форми склепінь, ажурні орнаменти, вікна у формі троянди, стрілчасті склепіння, вікна з опуклого скла у свинцевому обрамленні, але без завіс. Для оформлення кімнат картини практично не використовуються. В цей час з'являється портретний живопис маслом і гравюри по дереву. Живопис і скульптура дуже виразні та експресивні. "Готичні троянди", барвисті вітражі, розмальовані скульптури – все це говорить про особливу роль, яка надавалась кольору в середньовіччі. Дощату та кахельну підлога, що використовувалась в інтерьєрі ранньої готики, пізніше почали застеляти килимами.

Стелі зазвичай дерев'яні балочної конструкції або з відкритими оформленими кроквами. Також зустрічається декоративний розпис на стелі.

Центром інтер'єра в готичному стилі є розкішно оформлений камін або кахельна піч.

У формоутворенні дещо важких та незграбних дерев’яних меблів домінує копіювання церковної архітектури. Типовими меблевими виробами готичного стиля є такі: високі двостулкові шафи з чотирма, шістьма чи дев'ятьма фільонками, а також буфети на високих ніжках.

Основні матеріали: камінь, мармур, дерево (дуб, горіх, ялина, сосна, модрина, ялівець, кедр європейський).

В декорі застосовується плиткова мозаїка, майоліка; скрині обтягували натуральною шкірою, також популярна багата металева (залізна та бронзова) фурнітура, мотиви сталактитів, виточені бруски. Фігурна ліпнина іноді розписується і покривається позолотою. В цей період під час оформлення інтерьєрів в орнаменті використовуються геральдичні герби.

Кольорова гама: відтінки червоного, синього, жовтого, коричневого в поєднанні з срібним та золотим, а також пурпурові, рубінові, синьо-чорні, гвоздично-рожеві та зелені відтінки.

Мінімалізм.

Формальні джерела мінімалізму лежать в конструктивізмі 20-х років минулого століття, а духовні - в інтер’єрах Японії. Адже саме в Японії зародився цей стиль, який зараз став такий популярний в Європі і в усьому світі та як не можна краще підходить під наш невгамовний темп життя. Принципи цього стилю дуже точно відображені в знаменитій формулі архітектора Міс ван дер Рое: «Менше - означає більше». У наш час мінімалізм - це скоріше світосприйняття. Усвідомлення суспільством можливості глобальної екологічної катастрофи породило тенденцію свідомого зречення від надмірностей, повернення до традиційних екологічно чистих матеріалів - дерева, скла, бетону, металу. Сучасний інтер’єр в стилі мінімалізму можна охарактеризувати як моделювання простору і світла з використанням тільки необхідних предметів. Це дійсне царство порожнечі і світла, геометрично правильних форм і горизонтальних площин. Основний колір мінімалізму - білий. Якщо вас пригнічує суєта і ви не любите заповнювати свій житловий простір безліччю всіляких непотрібних речей, то цей стиль - для вас.

Лофт (loft по-англійському - горище). Ідею створення стилю Лофт навряд чи можна назвати новою - вона зародилася в результаті використання занедбаних мануфактур під житло й робітничі приміщення в сорокових роках минулого століття у фабричному районі Манхэттена в Нью-Йорку. При цьому частина індустріальних елементів - труб, неопрацьованих цегельних або пофарбованих стін, - залишали недоторканими, щоб створити незвичайний інтер’єр. Згодом таке оздоблення приміщень настільки вразило творчих людей, що у звичайних міських квартирах і заміських будинках стало неймовірно модним відтворювати “промислову” атмосферу. Ключові особливості горищного стилю:

- Відкрите планування, максимум простору й світла;

- Сусідство старого (цегельна кладка, бетонні або ж пофарбовані білим стіни, дощата підлога) і нового (стекло, хром, ультрасучасна техніка). Ідеальне приміщення для створення інтер’єру в стилі Лофт повинне бути більшим, практично без перегородок, із цегельною кладкою на стінах і дошками на підлозі, з величезними вікнами - до підлоги..

Поп-арт.

Стиль поп-арт, що захопив у п’ятдесяті - шістдесяті роки XX ст. Меблі поп-арт асоціюється з обтічними формами й “кислотними” квітами. Абстрактний малюнок розцвітання, що кричить, глянсові поверхні й, звичайно ж, пластик, винайдений у ті роки, - невід’ємні ознаки цього напрямку в дизайні. Народившись як демократичне мистецтво, “що освоює” предмети масового споживання, поп-арт став стилем для вибраних, “для тих, хто розуміє”.

При цьому другий зміст слова англійського слова “pop” залишається незмінним. Це вигук (“хлоп” або “бух”) усе з тих же коміксів. Інтер’єр, виконаний у дусі поп-арту, незмінно залучає до себе увага несподівано епатажними прийомами