Історія виникнення та розвиток дизайну в цілому та дизайну інтер’єру зокрема

Дизайн — це сучасне поняття, яке широко вживається у всіх сферах життя. Досить модною професією є й дизайнер. Щоб вироби були естетично досконалі, приваблювали нас своєю формою і вишуканістю, дизайнер має докласти чимало зусиль для того, щоб вони були красивими.

Кожному з нас необхідно володіти загальними поняттями про художнє конструювання, уміннями будувати своє життя за законами краси. Тому важливо не тільки знати основні принципи дизайну, а й уміти виготовляти об’єкти праці за законами дизайну.

Слово дизайн, як правило, пов’язують із багатьма речами, які нас оточують, і переважно це красиві, привабливі речі із сучасними формами та кольором.

Дизайн (від англійського Design, від італійського disegno — позначення) — це творча діяльність, метою якої є визначення певних якостей промислового виробу.

У середині XX століття в професійному лексиконі для означення формоутворення в умовах індустріального виробництва використовувався поняття «індустріальний дизайн». Цим поняттям підкреслювався його нерозривний зв’язок з індустріальним виробництвом і конкретизувалась багатозначність терміну «дизайн». Треба сказати, що багато тогочасних часописів із питань техніки, під час розгляду питання про дизайн давали уточнення — індустріальний дизайн. Але поволі цей термін з розвитком проектно-художньої діяльності в галузі індустріального формоутворення почали називати одним словом — «дизайн». Частково це пояснювалось ще й тим, що суспільство вступило у фазу постіндустріального розвитку.

Згодом дизайн увійшов практично в усі галузі діяльності людини, став основною рушійною силою естетизації предметного середовища.

Дизайн застосовується під час створення будь-якого технічного промислового виробу, у будь-якій сфері людської життєдіяльності, де соціально-культурно обумовлено спілкування між людьми.

Дизайн, як творчий процес, можна поділити на художній дизайн (створення речей із точки зору естетичного сприйняття) та технічну естетику — наука про дизайн, ураховуючи всі аспекти, і перш за все конструктивність (ранній етап становлення ди­зайну), функціональність (середній), комфортність виробництва, експлуатації, утилізації технічного виробу тощо (сучасне розуміння дизайну).

Дизайн — це творчий метод, процес та результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їх комплексів і систем, орієнтований на досягнення найбільш повної відповідності створюваних виробів та середовища в цілому можливостям та пот­ребам людини, як утилітарним, так і естетичним.

Зміст терміну «дизайн» має різні тлумачення: створення прекрасних форм, предметів; або — створення речей, які б мали ринковий попит. Вітчизняні спеціалісти розглядають дизайн як діяльність художника-конструктора в галузі проектування масової промислової продукції і створення на цій основі предметного середовища.

Художнє конструювання, як практика дизайну, є своєрідним методом проектування предметного середовища. Виникло воно на певному етапі культурно-економічного розвитку суспільства, є продовженням культури та перебуває на зламі двох своєрідних галузей людської діяльності — технічної й естетичної. Взаємодія двох видів діяльності визначає специфіку дизайну як особливого виду творчої естетичної діяльності, що поєднує естетичну і неестетичну діяльність у галузі матеріального виробництва.

Дизайн є невід’ємною складовою процесу проектування, методом компонування предметних елементів та зв’язків у системах «людина — середовище» для отримання позитивних техніко-естетичних (споживацьких) властивостей об’єкта, що проектується, у співвідношенні з сучасним цілісним ідеалом матеріальної й естетичної культури.

Міжнародною радою із художнього конструювання (ІКСІД), до складу якої входять 67 професійних організацій із 37 країн світу, дизайн розглядається як творча діяльність, метою якої є визначення формальних якостей предметів, що випускаються промисловістю. Ці якості включають і зовнішні риси виробу, але головним чином ті структурні і функціональні взаємозв’язки, що перетворюють виріб у єдине ціле як з погляду споживача, так і з погляду того, хто виготовив.

Дизайнер — це фахівець, що відповідає за функціональний і естетичний рівень предметів та компонентів, створюючи певне середовище. Тобто, метою дизайнерської діяльності є естетична організація предметного середовища.

Дизайн - одне ємне поняття, а містить у собі в нашій свідомості: масовий і елітний дизайн, кітч, стайлинг, поп-дизайн, одиничний арт-дизайн, міський публишь-арт, архітектурний дизайн, промисловий дизайн, Web-Дизайн, графічний дизайн, кустарний дизайн, історичний футуро-дизайн, прогностичний дизайн майбутнього, фито-дизайн, комерційний рекламний дизайн, інформаційний і програмний дизайн, науковий сайнс-дизайн, текстовий дизайн… Не буду оригінальним, якщо скажу, що дизайнер зобов’язаний бути майстром у всіх областях своєї професії. Коріння дизайну йдуть до початку XIX століття, в епоху появи масового машинного виробництва й поділу праці. До промислової революції в праці ремісника дизайн безпосередньо сполучалася з виготовленням виробу.

Історія розвитку художнього конструювання бере початок із середини 19 в.

Прийнято виділяти два основних напрямки в становленні дизайну: Російське (ВХУТЕМАС) і Німецьке (БАУХАУЗ).

Історичні етапи формоутворення:

1. Кустарне, ремісниче виробництво (від початку людської цивілізації до кінця 18 століття) - предтеча дизайну

2. Індустріальне машинне виробництво - кінець 18 століття початок 20 століття

3. Етап Дизайну - початок 20 століття - наш час, а далі - подивимося

Кустарне виробництво - ручна праця примітивні знаряддя праці, примітивна технологія, малосерійне виробництво + ураховувалися всі потреби людини до речі: корисність, функціональна досконалість, зручність, краса, економічна доцільність (дорожнеча) Виробництвом побутових речей здавна займалися ремісники. Зрозуміло, що ремісник - не дизайнер. Ремісник робить ту саму річ із того самого матеріалу. Речі виходили індивідуальні, ексклюзивні, дорогі (при якості) і вироблялися в малій кількості (скільки зможе подужати одна людина) 6 принципів роботи кустаря: соціологічний, інженерний, ергономічний, эстетический, економічний, екологічний.

Індустріальне виробництво - “нелюдяні, холодні предмети” Із приходом століття індустріалізації дизайнер став створювати прототипи виробів, які за допомогою машин робили інші люди. Практика раннього дизайну була досить примітивною. Функціональністю й економічністю виробленої продукції займалися інженери, а дизайнери відповідали лише за її эстетический вид. Виявилося, що дизайнери повинні створювати прототипи масового машинного виробництва, попередньо вивчивши технологію сучасного виробництва й властивості матеріалів. Призначенню виробів і простоті обігу з ними надавали настільки ж важливе значення, як і їхньому зовнішньому вигляду. Незабаром дизайнерські фірми стали набирати в штат креслярів, модельників, інженерів, архітекторів і фахівців з вивчення ринку. 1785р. в Англії починає розвиватися індустріальне машинне виробництво - спеціалізація, узкопрофессиональный підхід, поділ праці, потоковость.