2. Структура системи економічної освіти

Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти – є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

Основними принципами освіти в Україні, згідно Закону України «Про освіту» є:

1. доступність освіти,

2. рівність умов щодо кожної людини для повної реалізації ї здібностей, таланту, розвитку,

3. гуманізм, демократизм, приорітетність загальнолюдських духовних цінностей,

4. органічний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями,

5. незалежність освіти,

6. науковий, світський характер освіти,

7. інтеграція з наукою і виробництвом,

8. взаємозв’язок з освітою інших країн,

9. гнучкість і прогностичність системи освіти,

10. єдність і наступність освіти,

11. безперервність і різноманітність освіти,

12. поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

Система освіти складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту.

Так, дошкільна освіта і виховання мають на меті забезпечення фізичного, психічного здоров’я дітей, їх всебічного розвитку, набуття життєвого досвіду, вироблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання.

Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, надає трудову підготовку, здійснює професійне самовизначення та формування загальнолюдської моралі, забезпечує засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про людину, природу, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.

Позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямовується на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, здійснює перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.

Вища освіта забезпечує фундаментальну, наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей; удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Вона задовольняє наступні освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні, що діють в Україні.

Освітні рівні: початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, базова вища освіта, повна вища освіта.

Початкова загальна освіта спрямована на формування у молодшого школяра економічного мислення; усвідомлення власної економічної сутності економічної сутності навколишнього середовища. Даний освітній рівень здобувається під час навчання в 1-3 класах (6-7 років) загальноосвітніх навчальних закладів 1 ступеня (початкова школа).

Базова загальна середня економічна освіта спрямована на розвиток у учнівської молоді інтуїтивного усвідомлення рівня власної економічної поведінки в сфері близького оточення. Здійснюється базова загальна середня підготовка при навчанні у 5-8 класах загальноосвітніх навчальних закладів 2 ступеня.

Під час отримання повної загальної середньої економічної освіти учні старшого шкільного віку набувають економічної грамотності; отримують навички щодо орієнтації у економічному просторі; оволодівають змістом економічної науки. Здобуття даного освітнього рівня відбувається на базі учнів 9-11 класів загальноосвітніх закладів 3 ступеня: старша школа, гімназія, ліцей, колегіум тощо.

Професійно-технічна економічна освіта забезпечує оволодіння молоддю певними економічними знаннями та вміннями та професійно-економічну підготовку майбутнього робітника; закладається економічна поведінка кваліфікованого робітника. Така підготовка відбувається на базі закладів професійно-технічної освіти: ПТУ, професійно-художні училища, училище-завод, училище-фірма, навчально-виробничі центри, центри з підготовки та перепідготовки робітничих кадрів тощо. Молодь здобуває кваліфікацію – кваліфікованого робітника.

Базова вища освіта готує спеціаліста до продуктивної економічної діяльності на творчому рівні щодо реалізації професійної діяльності. Забезпечується ця підготовка на базі вищих навчальних закладів 1-3 рівнів акредитації: технікуми, училища, коледжі, інститути. Отримується кваліфікація – молодший спеціаліст.

Повна вища освіта забезпечує високий інтелектуальний рівень професіоналізму кваліфікованого спеціаліста, що володіє відповідною теоретичною базою знань, практичними вміннями та навичками з їх використання під час організації економічної діяльності. У студентів формується відчуття відповідальності за вирішення виробничих ситуації та організації діяльності. Забезпечується їх готовність до творчої діяльності. Здійснюється вищими навчальними закладами 3-4 рівнів акредитації: інститути, університети, академії, консерваторії тощо. Забезпечується освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр, спеціаліст, магістр.

Освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Кваліфікований робітник, як вже зазначалося, готується на базі професійно-технічних навчальних закладів. При цьому він набуває необхідної бази знань та навичок щодо обраної професії.

Молодший спеціаліст оволодіває основами соціально-економічних, психологічних, спеціальних знань; здобуває вміння та навички з їх використання під час вирішення типових професійних завдань, що передбачаються відповідною посадою.

Бакалавр, як кваліфікаційний рівень також характеризується оволодінням студентами фундаментальними основами соціально-економічних, психологічних та спеціальних знань; рівнем сформованості необхідних вмінь і навичок з їх використання. Але отримані теоретичні знання та практичні уміння використовуються під час здійснення економічної діяльності у відповідності із спеціальністю, виявляючи здібності вирішувати типові професійні завдання у нових умовах.

Спеціаліст – оволодіває фундаментальними соціально-економічними, психологічними, спеціальними знаннями та практичними вміннями і застосовує їх при вирішенні як базових (типових), так і не базових (нетипових) завдань. Спеціаліст під час навчання проходить практичну підготовку щодо економічної діяльності.

Магістр отримує глибокі фундаментальні знання інноваційного характеру, набуває досвід використання знань для вирішення творчих і проблемних завдань.

Положення про освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) затверджуються Кабінетом Міністрів України. Можливість людини досягати певного рівня освіти забезпечується навчанням у відповідному навчальному закладі.

Дошкільними закладами освіти є: дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади компенсуючого (для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку) та комбінованого типів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, а також дитячі садки інтернатного типу, дитячі будинки тощо. ( Закон України «Про освіту» ст.34)

Основним видом середніх закладів освіти є середня загальноосвітня школа трьох ступенів: перший – початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту; другий – основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, третій – старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно. Навчання у середній загальноосвітній школі починається з 6-7 річного віку. Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні класи (з поглибленим вивченням окремих предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів, об’єднань. Особливо обдарованим дітям держава надає підтримку і заохочує їх до навчання (стипендії, направлення на навчання і стажування до провідних вітчизняних та закордонних освітніх культурних центрів) (Закон України «Про освіту» ст.36)

Спеціалізована (школа-інтернат) школа – загальноосвітній навчальний заклад 1-3 ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів.

Гімназія – загальноосвітній навчальний заклад 2-3 ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю.

Ліцей – загальноосвітній навчальний заклад 3 ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою.

Колегіум – загальноосвітній навчальний заклад 3 ступеня філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілів.

Загальноосвітня школа-інтернат – загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням ,за рахунок держави, дітей, які потребують соціальної допомоги.

Спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) – загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) – загальноосвітній навчальний заклад 1-3 ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування.

Школа соціальної реабілітації – загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (окремо для хлопців і дівчат).

Вечірня (змінна) школа – загальноосвітній навчальний заклад 2-3 ступенів для громадян, які не мають можливостей навчатися у школах з денною формою навчання.

До інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти відносяться:

Позашкільні навчально-виховні заклади – навчальні заклади для виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті за інтересами (науковими, технічними, художньо-естетичними, спортивними).

Міжшкільний навчально-виробничий комбінат – навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці.

Професійно-технічні навчальні заклади – навчальні заклади для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній і повній загальній середній освіті.

Вищі навчальні заклади 1-2 рівнів акредитації навчальні заклади для задоволення потреб громадян щодо отримання освітньо-кваліфікаційного рівня – молодший спеціаліст і бакалавр з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти.

Загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати у своєму складі класи (групи) –вечірньою (заочною) формою навчання, класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів; незалежно від підпорядкування, типів і форм власності можуть мати у своєму складі інтернат з частковим або повним утриманням учнів за рахунок власника; можуть створювати навчальні виховні комплекси у складі навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення професійних запитів громадян, а також навчально-виховні об’єднання з дошкільними та позашкільними навчальними закладами для задоволення освітніх і культурних потреб.

Всі типи загальноосвітніх навчальних закладів певного профілю: ПТУ, спеціалізовані училища, технікуми, коледжі, школи, гімназії, ліцеї, колегіуми тощо є проміжною ланкою між базовою і вищою школою. Саме вони забезпечують завершення загальносуспільної освіти молоді і готують її до подальшого навчання у вищій школі.

До позашкільних закладів освіти належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої та юнацької творчості; учнівські та студентські клуби; дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Підготовку та перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за державним контрактом, а також за угодами з підприємствами, об’єднаннями, установами, організаціями, окремими громадянами здійснюють професійно-технічні заклади освіти (ПТЗО): ПТУ, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат та інші типи закладів, що надають робітничу професію. ПТЗО можуть мати денні, вечірні відділення, створювати і входити в різні комплекси і об’єднання. ПТЗО можуть мати одне або декілька базових підприємств, об’єднань, організацій, для яких вони готують робітничі кадри. Відносини з базовими підприємствами та організаціями регулюються відповідно до укладених угод.

Вища освіта здійснюється у закладах вищої освіти на базі повної загальної середньої освіти, що здійснюють підготовку молодших спеціалістів, до яких можуть прийматися особи, які мають базову середню загальну освіту. Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах освіти може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форма з окремих спеціальностей – екстерном. (Закон України «Про освіту» ст46) Відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації: перший – технікум, спеціалізоване училище та інші прирівняні до них вищі навчальні заклади освіти; другий – коледж, інші прирівняні до нього заклади вищої освіти; третій і четвертий (залежно від акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет. Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст (технікум, спеціалізоване училище та інші види закладів освіти першого рівня акредитації); бакалавр – забезпечують коледжі та інші вищі навчальні заклади другого рівня акредитації; спеціаліст, магістр – забезпечують заклади освіти третього і четвертого рівнів акредитації. (Закон України «Про освіту» ст. 43)