10. Планування, стадії і процедури аудиту.

Процес аудиту важливо організувати в певному порядку виконання робіт. Аудит доцільно здійснювати поетапно у такій послідовності:

І етап “Підготовчий”

ІІ етап “ Укладання договору на здійснення аудиту”

ІІІ етап “Планування”

ІV етап “Процес аудиторської перевірки”

V етап “Заключний” (підготовка та підписання аудиторського висновку)

На першому етапі аудитори знайомляться з підприємством клієнта, попередньо визначають величину аудиторського ризику та його компонентів, вирішують питання про можливість перевірки питань договору з клієнтом, здійснюють попередній вибір стратегії аудиту та об’єму робіт і якщо необхідно обмінюються листами. Ці питання розглядаються в Міжнародному стандарті аудиту .

Аудитор повинен вивчити галузь, структуру власності, управлінський персонал і діяльність суб’єкта господарювання. При вивченні бізнесу клієнта аудитор може отримати інформацію з багатьох джерел, а саме:

спілкування з працівниками суб’єкта господарювання (директором, провідними спеціалістами);

спілкування з внутрішніми аудиторами і вивчення їх звітів, а також з аудиторами, які надавали послуги цьому суб’єктові господарювання або в цій галузі;

спілкування з особами, які не працюють на даному підприємстві (замовниками, постачальниками, конкурентами);

публікації, що стосуються галузі (офіційна статистика, оглядові матеріали, статті, журнали, звіти, підготовлені банками, фінансова періодика);

законодавство та нормативні акти, які регулюють діяльність суб’єкта господарювання;

вивчення роботи адміністрації та виробників, а також документів, підготовлених суб’єктом господарювання (протоколи засідань, фінансові звіти за попередні роки, бюджети, внутрішні звіти управлінського персоналу, інструкції з метою управління, посадові інструкції, плани маркетингу та продажів та інше).

Знання про галузь господарської діяльності є інформаційною базою, на підставі якої аудитор дає професійну оцінку бізнесу підприємства. Розуміння особливостей діяльності у конкретній галузі та використання цих знань належним чином допомагає аудитору під час оцінки ризиків, виявлення проблем, планування та проведення аудиту, забезпечує ліпше обслуговування клієнта. Аудитор повинен проінформувати про бізнес клієнта асистентів, залучених до роботи.

На другому етапі відбувається підписання договору із замовником при умові попереднього обговорення всіх суперечливих питань, розраховується вартість.

На третьому етапі відбувається планування аудиторської роботи. Аудитор повинен планувати свою роботу так, щоб ефективно провести аудиторську перевірку. Планування ґрунтується на попередньому вивченні особливостей бізнесу клієнта.

Планування – це визначення головної стратегії і конкретних методів та термінів проведення аудиту, яке допомагає належно розподілити роботу та нагляд за нею.. До основних питань, які треба розглянути при плануванні:

Мета;

Застосовувані критерії;

Процес виконання завдання та можливі джерела доказів;

Попередні судження про суттєвість та ризик;

Персонал та вимоги щодо необхідного досвіду, зокрема участь експертів.

Метою планування є встановлення найважливіших напрямів аудиту, виявлення проблемних питань. Планування допоможе аудиторові належно організувати свою роботу і роботу інших аудиторів і асистентів.

Обсяг планувань залежить від розмірів суб’єкта господарювання, складності завдань аудиторської перевірки, досвіду роботи аудитора з певним суб’єктом, а також від знання його бізнесу.

Вивчення бізнесу клієнта є важливою частиною планування роботи. Знання допомагають аудиторові виявити події, операції й особливості діяльності, які можуть суттєво вплинути на фінансові звіти.

Для досягнення ефективності аудиту та узгодження порядку аудиторських процедур із внутрішнім розкладом роботи фахівців підприємства аудитор обговорює з керівництвом та співробітниками елементи загального плану та програми аудиту.

План аудиторської перевірки містить очікуваний обсяг і хід аудиторської перевірки.

Загальний план аудиторської перевірки буде мати наступний вигляд:

Загальний план аудиту

Організація, що перевіряється

Період аудиту

Кількість людино-годин на перевірку

Керівник аудиторської перевірки

Запланований аудиторський ризик

Запланована суттєвість

№ п/п

Заплановані види робіт

Період проведення

Виконавець

Примітки

Керівник аудиторської фірми ___________________

Керівник аудиторської перевірки ___________________

Під час розробки плану аудиторської перевірки необхідно врахувати такі питання:

Знання бізнесу.

Розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Ризик і суттєвість.

Характер, час та обсяг процедур.

Координація, керівництво, нагляд та перевірка.

Інші аспекти.

Після складання плану аудиторської перевірки необхідно розробити програму перевірки. Програма є необхідною умовою успішного виконання плану аудиторських робіт.

У ній визначається завдання, які треба з’ясувати при проведенні аудиту конкретного об’єкту. До цих завдань слід віднести: підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку, процедури перевірки для виконання поставлених завдань, термін проведення аудиту, обсяг перевірки, назва (індекс) робочих документів.

Програма повинна бути детальною, використовуватися як інструкція для виконавців та для контролю правильності виконання робіт.

Програма аудиту кредиторської заборгованості

Задачі перевірки	Процедури перевірки	Об’єм пе-ревірки	Докази	Виконавці	Строк проведення
1. Оцінка системи ВК	1. Ознайомлення з основними напрямками розрахунків на підприємстві (види, форми розрахунків)	Суцільна	Договори, контракти, Форми № 1	Аудитор	15.03.09 – 16.03.09

Записи і висновки з кожного розділу програми фіксуються в робочій документації і є фактичним матеріалом, який використовується для підготовки й обґрунтування аудиторського висновку (звіту).

Четвертий етап аудиторської перевірки визначає найважливіші ділянки об’єкту, які досліджуються в ході аудиту, що мають важливе значення для формування фінансових результатів.

Спочатку аудитор визначає характер аудиторської перевірки – суцільна чи вибіркова.

Процес аудиторської перевірки включає: оцінку та тестування, систему внутрішнього контролю, підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку, стратегію низького ризику та заключні процедури.

Це способи перевірки, що використовуються з метою:

оцінки фінансової стабільності підприємства;

виявлення помилок у фінансовій звітності;

визначення надійних показників фінансового стану підприємства.

Для досягнення мети аудитор повинен зібрати аудиторські свідчення, які допоможуть обґрунтувати його думку у відношення достовірності фінансової звітності.

Найбільше застосування в аудиторській діяльності отримав аналіз фінансової звітності.

На останньому етапі аудитором складається аудиторський висновок. Він залежить від оцінки отриманих свідчень.