26. Організація і методика проведення аудиту поточних зобов'язань.

Джерела інформації для аудиту наступні:

Первинні документи з обліку зобов’язань (договори купівлі-продажу, рахунки, ТТН, акти приймання робіт, податкові накладні, приймальні акти, акти експертизи, транспортні документи, накази про прийняття на роботу(звільнення), особові картки, листки з обліку кадрів, табеля обліку робочого часу, наряди, документи складу щодо оприбуткування продукції з виробництва, спеціалізовані документи з обліку виробітку та нарахування оплати праці, розрахункові і платіжні документи, касові і банківські документи, довідки та розрахунки бухгалтерії.

Облікові регістри, що використовуються для відображення зовнішньоекономічних операцій

Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

Головна книга.

Фінансова, статистична та податкова звітність.

Законодавчо – нормативна база

Наказ про облікову політику, відносно операцій з довгостроковими і поточними зобов’язаннями

Від своєчасності розрахунків залежить успіх діяльності підприємства. Для вирішення поставлених перед аудитором завдань перевірку доцільно починати з розрахунків з постачальниками (бюджет, соцстрах, оплата праці, інші), завершується вивченням кредитних операцій.

Документальну перевірку проводити доцільно в наступній послідовності: 1). За даними аналітичного обліку виявляють суми кредиторської заборгованості, з отриманням підтвердження документального; 2). Звіряють залишки заборгованості яка облічується на балансі на початок періоду з кожного виду зобов’язань, із залишком облікових регістрах та матеріалах інвентаризації; 3). Перевіряють записи з кожного виду розрахунків у регістрах; 4). Перевіряють законність та економічну доцільність проведених операцій відносно кожної суми заборгованості.

Розрахунки з постачальниками: визначення порядку розрахунків, дослідження матеріалів інвентаризації, оцінка правильності відображення в обліку, перевірка ефективності діючих форм розрахунків, правильність відображення залишків, повнота оприбуткування цінностей, дотримання цінового механізму.

Розрахунки за податками: На початку перевірки аудитор шляхом опитування або анкетування визначає систему оподаткування яку використовують. Послідовність – правильність застосування ставок, визначення баз оподаткування, законності і обґрунтованості пільг, правильність ведення обліку, відповідність аналітичного обліку, правильність та своєчасність перерахувань, правильність обліку ПДВ. Аудитор повинен перевірити результати попередньо проведених перевірок на підприємстві органами ДПІ з метою встановлення обґрунтованості пред’явлення підприємству фінансових санкцій.

Розрахунки з оплати праці: При вивченні загальних питань доцільно перевірити дотримання трудового законодавства і встановити хто веде облік розрахунків з о/п (освіта, стаж, досвід, нормативна база). Послідовність – дотримання положень законодавства про працю; стан внутрішнього обліку та контролю за трудовими відносинами; використання фонду оплат праці; організації табельного обліку; правильність застосування норм і розцінок; оформлення первинної документації і правильність нарахування заробітної плати; перевірка розрахунково – платіжних відомостей і особових рахунків; правильність виплат по трудовим угодам; стану аналітичного обліку розрахунків з оплати праці.

При перевірці кредитних операцій (рах 50,60) слід з’ясувати види кредитів, установи банку, умови кредитування. У ході перевірки встановити наявність банківських виписок, вивчити кредитні угоди і встановити, що включено до складу забезпечення. Особливу увагу слід приділити простроченим, відстроченим та пролонгованим кредитам. Довгострокові кредити – ступінь необхідності їх одержання, цільовий характер використання, забезпеченість необхідними ресурсами, обсягами капітальних інвестицій. Звернути увагу на правильність сплати відсотків, обґрунтованість джерел їх покриття (собівартість, адміністративні витрати тощо) керуючись вимогами П(С)БО. Аудитор зобов’язаний перевірити дотримання вимог П(С)БО 11 “Зобов’язання”.

Виявлені аудитором в ході перевірки порушення заносяться до його робочих документів, а пізніше знаходять відображення у відповідних підсумкових узагальнюючих документах.