2. Взаємозв’язок обсягу реалізації, прибутку і витрат виробництва (механізм управління прибутком)

Відома прямо пропорційна залежність прибутку від обсягу ре­алізації: більший обсяг реалізації - більший прибуток. Однак внутрішній зв’язок між витратами (В), кількістю (q) і ціною (Ц) у цій схемі не простежується. А саме цей взаємозв’язок дозволяє врахува­ти, наскільки конкретно збільшиться прибуток при зростанні обсягу реалізації.

В умовах централізованої системи планування такої інформації було цілком досить для централізованого встановлення цін і завдань щодо зниження собівартості, приросту прибутку і контролю за їх ви­конанням. Ціни встановлював Держкомцін на основі калькуляцій собівартості виробів, які надавалися підприємствами, а ув’язування обсягів і прибутку здійснювалося шляхом установлення державного планового завдання.

В умовах ринку перед підприємцями стоїть принципово інше за­вдання: самому визначити оптимальний варіант ціни на виріб, вихо­дячи з конкретних умов угоди, її обсягу, ступеня завантаженості ви­робничих потужностей замовленнями, досягнутого рівня витрат ви­робництва і т. п. Повсякденне вирішення цього завдання ґрунтується на застосуванні методики варіантних розрахунків, в основу яких по­кладено розподіл витрат на змінні і постійні, принципово інший підхід до методів компенсації витрат у зв’язку з виробництвом і ре­алізацією продукції, і, мабуть, найважливіший момент - інший підхід до механізму управління прибутком.

Механізм управління прибутком будується на системі аналізу, який одержав назву «взаємозв’язок витрат, обсягу реалізації і прибут­ку» (сосї-уоіит-ргойї). Ця система дозволяє виявити роль окремих факторів у формуванні прибутку і побудувати цілісний механізм уп­равління цим процесом. Основні терміни, використовувані в цій сис­темі, подано в табл. 4.

Таблиця 4

Основні терміни системи сосt-volum-profit

Символ терміна	Назва терміна	Зміст терміна
ВД	Валовий доход від реалізації	Виручка, отримана від реалізації продукції
Нц	Сума податкових платежів у бюджет	Сума податку на додану вартість, акцизного збору, мита і митного збору
ЧД	Чистий доход від реалізації продукції	Загальна сума виручки від реалізації продукції мінус податкові платежі, що входять у ціну
С	Загальна сума витрат	Загальна сума витрат, що включаються в собівартість реалізованої продукції
Взм	Сума змінних витрат	Витрати, сума яких змінюється в змінному обсязі реалізації продукції
Впост	Сума постійних витрат	Витрати, сума яких не змінюється в зв’язку зі зміною обсягу реалізації продукції
М	Маржинальний прибуток	Сума чистого доходу мінус змінні витрати
Пбал	Балансовий прибуток від реалізації продукції	Сума чистого доходу мінус загальна сума витрат чи сума маржинального прибутку мінус сума постійних витрат
Ов	Беззбитковий оборот	Обсяг реалізації, при якому сума чистого доходу дорівнює загальній сумі витрат

Відповідно до цих даних кожний із наведених показників може бу­ти розрахований двома способами:

ЧД = ВД - Н_ц; ЧД = П_бал + С;

М = П_бал + В_пост; М=ЧД - В_зм;

П_бал = ЧД - С; П_бал = М - В_пост.

В умовах беззбиткового обороту балансовий прибуток дорівнює нулю. Отже, у цій ситуації маржинальний прибуток дорівнюватиме постійним витратам, тобто

М = О_б + В_пост і М = В_пост .

Оскільки М = ЧД – В_зм, то цей вираз можна подати так:

де g – кількість виробів, що випускаються, од.;

Ц – ціна одиниці виробу (без податків, що включаються в ціну), грн.;

В_зм – змінні витрати на одиницю продукції, грн.

Звідси

і

Тут g – точка беззбитковості в натуральному виразі (од., кг і т. д.)

Вираз Ц - В_зм – маржинальний прибуток на одиницю продукції (П_м).

Розглянемо умовний приклад. Підприємець має можливість укласти до­говір на постачання 5000 од. виробів по ціні (Ц) 350 грн. за штуку. Змінні витрати на одиницю продукції (В_зм) складають 125 грн. Сума постійних ви­трат (В_пост) – 700000 грн. Розрахуємо мінімальний обсяг замовлення в на­туральних вимірниках (g), що гарантує беззбитковість виробництва:

g=700000/(350-125)=3111 од.,

або в грошовому виразі 3111*350 = 1088850 грн. Отже дане за­мовлення вигідне фірмі. Покриття витрат забезпечене продажем З111 од. Продаж інших 1889 од. принесе прибуток у розмірі 425000 грн. [1889*(350 - 125)]. Маржинальний прибуток на одини­цю дорівнює 350 - 125 = 225 грн.

Отже, маржинальний прибуток на одиницю товару можна визна­чити як різницю між ціною товару і змінними видатками на одиницю продукції:

Економічну сутність маржинального прибутку можна виразити як суму прибутку на одиницю продукції (П_од) і частини постійних ви­датків, що включаються в повну собівартість виробу:

У наведеному прикладі:

В_пост/g=700000/5000=140 грн.

П_од= 350 - (125 + 140) = 85 грн. П_м= 85 + 140 = 225 грн.

Із наведених вище формул можна вивести ряд нових формул, які дозволяють здійснити будь-які варіантні розрахунки.

Так, наприклад, якщо підприємець змушений з урахуванням рин­кової кон’юнктури знизити ціну до 280 грн., але бажає одержати той же прибуток, що і при ціні 350 грн., варто користуватися формулою

де П_рп – прибуток, одержуваний підприємством при колишній ціні.

g = 700000/(280-125)+425000/(280-125)=4516+2742=7258 од.

Із приклада видно, що маржинальний прибуток на виріб складе 280-125 = 155 грн., а точка беззбитковості (перший доданок фор­мули) перемістилася з 3 111 од. до 4 516 од., і щоб мати колишній при­буток, необхідно мати додаткове замовлення на 2258 од.

Однак найчастіше в ринковій економіці визначальним є величина замовлення. Тому можливі різні варіанти розрахунків, що можуть включати зниження і змінних, і постійних видатків, а також зміну ціни продажу.

Так, у розглянутому прикладі при зниженні ціни до 280 грн. точка беззбитковості перемістилася на 4 516 виробів, а замовлення, допус­тимо, дорівнює 4000 од. Можуть бути різні варіанти:

а) підприємець не знайшов нічого кращого, ніж знизити постійні ви­датки. У принципі це можливо, якщо є зайвий апарат управління чи можлива економія витрат на опалення і освітлення, чи здача в оренду невикористовуваного приміщення і т. д.

Перетворюючи формулу (1), одержимо:

де В’_пост – необхідна величина постійних видатків для збереження беззбитковості.

В’_пост = 4000 (280 -125)= 620 000 грн.,

тобто як мінімум необхідно знизити постійні видатки на 80000 грн.;

б) можна піти й іншим шляхом – знизити змінні видатки.

Перетворюючи формулу (12.1), одержимо:

де – необхідна величина змінних видатків для збереження беззбитковості.

тобто змінні видатки необхідно знизити на 20 грн. (125-105).

При цьому маржинальний прибуток становитиме: 280 - 105 = 175 грн., а точка беззбитковості – 700000/175 = 4000 од.;

в) обидва ці варіанти забезпечують беззбитковість виробництва. Як­що ж удається їх сполучити, то підприємець матиме прибуток. Наприклад, підприємцю вдалося знизити постійні видатки до 620000 грн., а змінні на одиницю – до 105 грн.,

g = 620000 / (280 - 150) = 3453 од., тобто точка беззбитковості пе­ремістилася на 3543 од., а решта 457 од. дадуть прибуток:

[457 (280 - 105)] = 79975 грн.;

г) коли всі ці варіанти з якихось причин неможливі, то варто знайти мінімально можливу ціну, яка забезпечить беззбиткову роботу:

тобто нижче 300 грн. опускати ціну не можна і необхідно постарати­ся укласти договір, приміром, по ціні 320 грн., тоді точка беззбитко­вості дорівнюватиме 3589 грн., а балансовий прибуток - 80145 грн.;

д) допустимо підприємець обмежений лише обсягами замовлення, тобто замовлення надійшло не на 5000 од., а на 4000 од. - і підприємець ставить завдання визначити ціну, при якій він матиме балансовий прибуток як і при попередньому замовленні.

Перетворюючи формулу (12.4), знайдемо необхідну ціну:

Ц=(700000+4250000+125*4000)/4000=406,25 грн.

У цьому випадку маржинальний прибуток дорівнюватиме 406,25–725= 281,25 грн.

Точка беззбитковості – 700 000/281,25=2489 од., а балансовий прибуток [(4000 - 2489)*(406,25 - 725)] = 425000 грн.

У наведених вище прикладах фігурує виробництво одного найме­нування виробу. У випадку багатономенклатурного виробництва мо­жуть виникнути інші варіанти варіювання цінами, обсягами, асорти­ментом і т. п.

Так, у підрозділі 2 розділу «Планування собівартості продукції в умовах ринкових відносин» наведена формула (9.1):

де М і П_р – відповідно приріст (зменшення) маржинального при­бутку і прибутку від зміни кількості виробів;

П_м.і – маржинальний прибуток на одиницю і-го виробу;

ОВ_і – збільшення (зменшення) кількості і-го виробу. Як видно з цієї формули, збільшення (зменшення) маржинального прибутку рівно на стільки ж означає збільшення (зменшення) прибутку. Так, при збільшенні кількості «збиткового» виробу А на 10 тис. од. (див. приклад у табл. 9.1) одержимо:

М = П_р = 3,1*10= 31 тис. грн.,

тобто зростання прибутку на 31 тис. грн., а не збиток на 25,8 тис. грн. при розрахунку по «загальній калькуляції».

Зазначена вище залежність дозволяє провести різноманітні варіан­ти розрахунків уже в умовах великономенклатурного виробництва.

Допустимо, по виробу А плануємо знизити ціну до 27 грн., щоб збільшити обсяг продажу і при цьому не зменшити розрахований раніше прибуток по підприємству. Виходячи з цього, виникає питання, у якому розмірі повинен бути додатковий випуск виробу А (ОВ_і)?

де ОВ – кількість виробів А до зміни обсягу продукції (од.);

П_м1 – маржинальний прибуток по виробу А до зміни ціни (грн.);

П’_м – маржинальний прибуток по виробу А після зміни ціни (грн.).

де Ц’ – нова ціна по виробу А (грн.);

В_зм – змінні витрати по виробу А (грн.).

П’_м =27 - 25 =2 грн.,

а ОВ’=3,1*250/2 - 250 =137,5 тис. од.

Або інша ситуація по виробу В (той же приклад у табл. 9.1 і 9.2):

підприємець вирішив збільшити прибуток на 500 тис. грн., на скільки необхідно збільшити випуск цих виробів (ОВ’)?

Варіанти можуть бути різноманітні. Наприклад, підприємство от­римало додаткове замовлення на виріб за ціною, пропонованою за­мовником нижче повної собівартості виробу. Проведені розрахунки можуть показати, що й у цьому випадку доцільно прийняти замовлен­ня на цей виріб.

Слід зазначити, що всі ці розрахунки з використанням маржиналь­ного прибутку можна зробити за кілька хвилин, а при використанні методу «загальної калькуляції» приходилося б щоразу робити пере­рахунок усіх калькуляцій. Але на цьому можливості використання маржинального прибутку в економічних розрахунках не вичерпують­ся. Про це йтиме мова в наступному розділі.