6

Тактичне планування

1. Сутність тактичного планування.

Термін «тактика» - спочатку військовий термін грецького походження, що означав маневрування силами, що підходять для здійснення даних цілей. Тактичне планування має справа з рішеннями про те, як повинні бути розподілені ресурси організації для досягнення стратегічних цілей. Тактичне планування звичайно охоплює короткостроковий і середньостроковий періоди, тобто є предметом турбот середньої й нижчої управлінської ланки.

Які основні розходження між стратегічним і тактичним плануванням?

Основне питання стратегічного планування – чого хоче домогтися організація. Тактичне планування зосереджене на тім, як організація повинна досягти такого стану. Тобто різниця між стратегічним і тактичним плануванням - це різниця між цілями й засобами.

Інші розходження:

• прийняття рішень на рівні тактичного планування, як правило, буває менш суб'єктивним, тому що менеджерам, що займається тактичним плануванням, більше доступна достовірна конкретна інформація. При тактичному плануванні застосовні базовані на комп'ютерних технологіях кількісні методи аналізу;

• виконання тактичних рішень краще відслідковується, менш піддано ризику, оскільки такі рішення стосуються в основному внутрішніх проблем;

• тактичні рішення легше оцінюються, тому що можуть бути виражені в більше конкретних цифрових результатах;

Тактичний план являє собою розгорнуту програму всієї виробничої, господарської й соціальної діяльності підприємства, спрямовану на виконання завдань стратегічного плану при найбільш повнім і раціональному використанні матеріальних, трудових, фінансових і природних ресурсів. Особлива увага в тактичному плані повинне приділятися показникам ефективності і якості роботи: росту продуктивності праці; зниженню собівартості продукції; економії матеріальних ресурсів; підвищенню якості й конкурентноздатності продукції; підвищенню в цілому ефективності виробництва; дотриманню договірних і бюджетних зобов'язань.

Тактичний план виконує три основні функції: прогнозування, координацію й контроль.

2. Зміст і структура тактичного плану.

Склад розділів і показників тактичного плану залежить від специфіки й галузевої приналежності підприємства, що зложилися на ньому методів керування, традиції, управлінської культури, стану економіки, ринкової кон'юнктури й ін.

На малюнку 7.1 зображені розділи тактичного плану й інформаційні зв'язки між ними, показані стрілками.

Проведені дослідження показали, що мінімальний склад розділів тактичного плану, без яких план губить свій економічний зміст, повинен охоплювати основні господарські області діяльності й процеси. Скорочений варіант тактичного плану містить наступні розділи:

• виробництво й реалізація продукції;

• матеріально-технічне забезпечення виробництва;

• персонал й оплата праці;

• витрати виробництва;

• фінансовий план.

Розглянемо зміст тактичного плану.

1. Економічна ефективність виробництва.

У сучасних умовах особливого значення набуває ефективне використання матеріально-технічного й трудового потенціалу підприємств. Виробничі резерви є практично на кожнім підприємстві. Для їхнього виявлення й реалізації складається відповідний розділ тактичного плану.

У даному розділі плану збільшення ефективності передбачається за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення технічного рівня виробництва, удосконалювання керування, поліпшення організації праці, виробництва, стимулювання праці, зміцнення трудової дисципліни, поліпшення структури й підвищення якості продукції.

Планування показників підвищення економічної ефективності виробництва здійснюється з обліком наступних внутрівиробничих резервів:

• раціонального використання трудових ресурсів (зниження трудомісткості виготовлення продукції, усунення простоїв, скорочення понаднормових робіт, ліквідації відхилень від нормальних умов праці);

• раціонального використання засобів праці (збільшення випуску продукції на одиницю встаткування, скорочення строків уведення встаткування в експлуатацію, збільшення фонду часу роботи встаткування, скорочення витрат на зміст й обслуговування встаткування, зниження аварійності роботи встаткування);

• економії предметів праці (зниження матеріалоємності продукції, скорочення транспортно-заготівельних витрат, зниження запасів сировини, матеріалів, палива, зменшення обсягу незавершеного виробництва, скорочення залишків готової продукції на складах);

• підвищення якості й конкурентноздатності продукції (підвищення довговічності й споживчих властивостей випускає продукції, що, зниження шлюбу, збільшення випуску виробів поліпшеної якості, поліпшення післяпродажного обслуговування продукції, зниження витрат на виготовлення продукції);

• загальновиробничих резервів (зменшення тривалості виробничого циклу, підвищення ритмічності роботи, поліпшення якості обробки інформації, підвищення культури виробництва й керування);

• невиробничих резервів (скорочення витрат по збуті продукції, штрафів, пені, неустойки за невиконання договірних зобов'язань).

У даному розділі плану розраховуються показники підвищення економічної ефективності:

• узагальнюючі;

• використання праці;

• використання основних фондів, оборотних коштів і капітальних вкладень;

• використання матеріальних витрат.