2. Суспільне призначення фінансів та їх об’єктивна необхідність в умовах товарного виробництва.
Фінанси не можуть існувати без грошей. Але якщо наявність грошей – обов’язкова умова функціонування фінансів, то причиною, що породжує їх появу, можна вважати потреби суб’єктів господарювання і держави в ресурсах, що забезпечують їх діяльність. Цю потребу в ресурсах без фінансів задовольнити неможливо ні в сфері господарювання, ні в сфері державного управління.
В сфері господарювання саме завдяки фінансам, які є інструментом вартісного розподілу суспільного продукту, забезпечується задоволення виробничих потреб, які постійно змінюються. Фінанси є незамінними тому, що дозволяють пристосувати пропорції виробництва до потреб споживання.
Отже, призначення фінансів – забезпечити необхідні умови для здійснення процесу створення, розподілу і використання валового внутрішнього продукту в державі. Це досягається шляхом створення і використання різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємств, кожного громадянина.
Фінанси об’єктивно необхідні, оскільки обумовлені потребами суспільного розвитку. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний і суспільний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, регулювати галузеву і територіальну структуру економіки, стимулювати швидке впровадження науково-технічних досягнень, задовольняти інші суспільні потреби.
3. Функції фінансів.
Функція – це „зовнішній прояв властивості якого-небудь об’єкту в даній системі відносин”. Застосовуючи наведене визначення до економічних категорій, функції означають прояв їх суті в дії, специфічні способи вираження притаманних категорії властивостей. Функції завжди є похідними від суті, яку вони виражають, і показують як, яким чином реалізується суспільне призначення цієї економічної категорії.
Для фінансів як економічної категорії характерні дві функції: розподільча і контрольна.
Першою функцією фінансів є розподіл і перерозподіл національного доходу держави.
Матеріальною основою створення національного доходу держави служить відтворення суспільного продукту (валовий внутрішній продукт).
Схема розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД) зображена на рис. 1
ВВП- Фонд заміщення витрачених = НД
засобів
виробництва
Фонд нагромадження : Фонд споживання:
Фонд капітальних вкладень Фонд оплати праці
Фонд суспільних резервів Фонд соц. страхування
Фонди страхування Затрати на науку, освіту
Фонд виробничого охорону здоров’я тощо
нагромадження
Рис 1. Схема розподілу і перерозподілу ВВП і НД.
НД поділяється на дві частини – фонд нагромадження і фонд споживання . Співвідношення цих частин визначає пропорції розвитку економіки та її структуру.
В подальшому об’єктивно виникає потреба в перерозподілі НД, яка викликана:
- наявністю невиробничої сфери, в якій НД не створюється, але без якої виробництво не може бути ефективним;
- необхідністю забезпечення соціального розвитку;
- важливістю створення сприятливих умов для підтримки та розвитку економіки;
- необхідністю рівномірного економічного і соціального розвитку регіонів .
Кінцева ціль розподілу і перерозподілу НД полягає в розвитку продуктивних сил, забезпеченні розвитку виробництва, досягненні високої якості життя широких верств населення.
Друга важлива функція фінансів – контрольна.
Вона породжена розподільчою функцією і проявляється передусім в контролі за розподілом ВВП і НД по грошових фондах та їх цільовому використанню.
Контрольна функція фінансів здійснюється , по-перше, через контроль гривнею, і по-друге, через контроль, що здійснюється фінансовими органами.
Контроль гривнею ведеться за виробничими і невиробничими витратами, відповідністю цих витрат доходам, формуванням та використанням основного і оборотного капіталу тощо. Він діє на всіх стадіях кругообігу засобів, при фінансуванні й кредитуванні, у взаємовідносинах з бюджетом та іншими ланками фінансової системи.
Контроль фінансовими органами здійснюється шляхом перевірки законності витрачання грошових коштів, повноти і своєчасності сплати податків тощо.