12. Теорія Гекшера-Оліна в міжнародній торгівлі.Графічна інтерпретація.

Теорія Хекшера—Оліна вдало пояснює багато закономірностей, які спостерігаються в міжнародній торгівлі. Країни дійсно вивозять переважно продукцію, в затратах на виробництво якої домінують відносно надлишкові для них ресурси. Проте структура виробничих ресурсів, якими володіють промислово розвинені країни, поступово вирівнюється. Окрім того, на світовому ринку все більшою мірою зростає частка торгівлі "подібними" товарами між "подібними" країнами.

Теорема Хекшера-Оліна в умУмови існування:

по-перше, у країн-учасниць міжнародного обміну складається тенденція до вивозу тих товарів і послуг, для виготовлення яких використовуються переважно фактори виробництва, які є в надлишку, і, навпаки, ввозити ту продукцію, про яку є дефіцит будь-яких чинників;

по-друге, розвиток міжнародної торгівлі призводить до вирівнювання "факторних" цін, тобто доходу, отримуваного власником даного чинника;

по-третє, існує можливість при достатній міжнародної мобільності факторів виробництва заміни експорту товарів переміщенням самих факторів між странамі.населенія і підвищилася народжуваність, чого не відбувалося в інших країнах. Так, в Англії середня народжуваність зросла з 3,5 дітей на одну жінку в середині XVII ст. до 5,5-6 дітей на початку XIX ст., а приріст населення збільшився в кілька разів [11], чим пояснюється феномен не тільки щільного заселення англійцями Британських островів, але ще і заселення ними двох континентів - Північної Америки та Австралії.

.

Виходячи з того, що країна І має відносні переваги у виробництві товару 1, який є трудомістким, то під впливом світових цін вона змінює структуру виробництва товарів (точка А прямує до В). Точка В – новий рівень виробництва в умовах вільної торгівлі.

Виходячи з того, що країна ІІ має відносну перевагу у виробництві товару 2, який є капіталомістким і під впливом світових цін, вона змінює структуру виробництва товарів (точка А' переходить в точку В'). Точка В' – показує новий рівень виробництва країни ІІ в умовах вільної торгівлі.

Лінія світових цін проходить через точки В і В'.

І країна.

Точка Е – рівень споживання країни І в умовах вільної торгівлі. В умовах вільної торгівлі споживається ОХ2 одиниць товару 1 та ОУ2 одиниць товару 2. Виробляється ОХ3 одиниць товару 1 та ОУ1 одиниць товару 2. Звідси випливає, що країна І експортує Х2Х3 = СВ одиниць товару 1 та імпортує У1У2 = ЕС одиниць товару 2. Маємо СЕВ – торговельний трикутник.

8.Закон порівняльних перевах. Рікардо. Та його кількісна інтерпретація.

Розвиваючи теорію абсолютної переваги, Д. Рікардо довів, що міжнародна торгівля взаємовигідна для двох країн навіть у тому випадку, коли жодна з них не має абсолютну перевагу по жодному товару.

Д. Рікардо вивів закон порівняльних переваг виходячи з наступних передумов:

• трудова теорія вартості; • вільна торгівля; • постійні витрати виробництва; • зроблена мобільність праці усередині країни і повна немобільність у відносинах між країнами; • відсутність технічного прогресу; • відсутність транспортних витрат.

Зміст закону порівняльних переваг можна звести до наступного твердженню: підставою для виникнення і розвитку міжнародної торгівлі може служити винятково різниця у відносних витратах виробництва товарів, незалежно від абсолютної величини цих витрат.

Теорія порівняльних переваг– якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, що вони можуть робити з відносно більш низькими витратами в порівнянні з іншими країнами, то торгівля буде взаємовигідної для обох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, чим в іншій.

Теорія порівняльних переваг використовує поняття альтернативної ціни, що теж саме, що й витрат (ціни) заміщення. Вона являє собою просте порівняння цін одиниць двох товарів на внутрішньому ринку, виражених через кількість робочого часу, витраченого на їхнє виробництво. Поняття витрат заміщення практично еквівалентно за змістом альтернативній ціні з тією тільки різницею, що в даному випадку порівнюються величини, зворотні витратам праці, - кількість одиниць товарів, зроблених за одиницю часу.

« Вартість нац.. прод. Одна і та є сама для ізольованої ек. І для відкритої, зовн. торг. Не впливає на ставки зар. плати або на норму прибутку.» «Зовнішня торгівля реально збільшує багатство країни і реал. Дохід завжди буде вищий при вільній торгівлі ніж при її відсутності»

У другій половині ХХ ст. істотний вплив на розвиток міжнародної торгівлі почав справляти НТП. Це знайшло своє відображення в моделях неотехнологічної теорії. Найбільшого поширення серед них набула модель технологічного розриву, автор якої англ. економіст М.Познер. Її суть полягає в тому, що міжнародна торгівля може виникати навіть за однакової наявності у країнах виробничих факторів, але за умов технологічного розриву між ними.

Нові технології, що вперше виникають в будь-якій країні, дають їй можливість виробляти традиційні товари з меншими витратами або випускати нові товари. В обох випадках, країна, що першою застосувала технічне нововведення, одержує порівняльні переваги і спеціалізується на експорті високотехнологічних, наукомістких товарів, ліцензій та прямого інвестування чи на експорті порівняно дешевих традиційних товарів.

Технологічний розрив між країнами в окремих галузях виробництва не вічний. Він поступово долається, але може виникати знову, проте в інших галузях, між іншими країнами і на більш високому рівні НТП.