31.Проаналізуйте план роботи класного керівника

Основним документом класного керiвника є план виховної роботи. Вiн вiдображає змiст, форми та методи виховної роботи.

При плануваннi виховної роботи класному керiвниковi слiд врахувати:

1. Аналiз виховної роботи за минулий рiк.

2. Мету та завдання виховання.

3. Рiвень розвитку та вихованості учнiв.

4. Можливостi школи.

5. Досвiд i пiдготовленiсть класного керiвника.

План виховної роботи має враховувати:

1. Мету виховання. План — це не просто перелiк виховних заходiв. Кожен виховний захiд обов’язково має продовжувати наступний.

2. Реальнi потреби колективу.

3. Перспективнiсть.

4. Узгодженiсть iз загальношкiльним планом.

5. Об’єктивнi i суб’єктивнi можливостi.

б. Конкретнiсть.

7. Комплексний пiдхiд до планування (єднiсть морального, трудового, правового, фiзичного, естетичного виховання).

Планування має бути гнучким, щоб у разi потреби щось додати чи змiнити.

Планування виховної роботи має базуватися на положеннях Концепцiї освiти, Мiжнародної декларацiї прав дитини, Статутi школи, рекомендацiях Мiносвiти.

Використовуючи тести, можна визначити конкретнi виховнi завдання класу.

Структура плану виховної роботи

1. Короткий аналiз виховної роботи за минулий рiк.

2. Мета та завдання на новий навчальний рiк.

3. Характеристика класу (з урахуванням даних про рiвень вихованостi учнiв).

4. Основнi виховнi справи з органiзацiї та розвитку класного колективу.

5. Мета цих справ.

6. Форми проведення.

7. Характеристика даних справ (слiд зазначити рiвень розвитку колективу).

8. Індивiдуальна робота з дiтьми (в роздiлi передбачаються методи та прийоми залучення конкретних учнiв до пiдготовки й проведення важливих справ).

9. Iндивiдуальна робота з батьками (в роздiлi передбачається участь батькiв у конкретних справах i допомога, яку вони надають).

Класний керiвник, крiм плану виховної роботи, має зошит (щоденник) роботи класного керiвника та карту iндивiдуального розвитку учня.

У зошит роботи класного керiвника записуються всi данi про учнiв, заняття в позаурочний час, данi про здоров’я й харчування, про чергування по класу й школi, про роботу з батьками (збори, лекторiї, iндивiдуальна допомога тощо), про роботу з учителями, що працюють в класi

32.Методика застосування народної педагогіки у виховному процесі

Народна педагогіка як вид духовної культури суспільства виконує істотні функції суспільного життя: гуманізацію, соціалізацію, індивідуалізацію підростаючого покоління. Вони здійснюються конкретно – історично, їхнє спрямуваня зумовлене класовою природою суспільства; залежать вони і від національних умов життя (етнопедагогіка). Та попри розмаїття форм завжди виступало наперед загальнолюдське завдання – виховання юного покоління. Протягом останніх років відбувається інтенсивне взаємозбагачення масової і наукової педагогіки.

У своєму чистому вигляді народна педагогіка уже, напевне, не відродиться – це буде сплав професійних знань і досвіду старших поколінь. Педагогіка мільйонів – не вічно живе джерело ідей і мудрості, а тому тільки не відриваючись від живої справи і практики, може розвиватися сучасна теорія виховання.

Зміцнення педагогічних позицій родинно-суспільного виховання і формування підростаючої особистості оптимально реалізується тоді, коли діти зростають і розвиваються, засвоюючи духовні надбання народу. Коли у виховному процесі широко застосовуються споконвічні засоби впливу, завдяки яким кожне наступне покоління практично продовжує національні традиції та звичаї, сімейно-побутову та суспільну культуру.

Ось такий підхід спрямовує науку і практику на відновлення незаслужено забутих принципів гуманізму, народності, природовідповідності. За цих умов процес виховання набуде природного стану, бо грунтуватиметься на кон’юктурних проектах, штучно нав’язаних зверху, а на міцній основі загальнолюдських приписів наполярності установлених понять добра і зла, правди і кривди, красивого і потворного.

Народні педагогічні засоби звичайно багатофункціональні й високоемоційні, оскільки і розважають малюків і задовольняють їхню допитливість, естетичні потреби, невтомне прагнення до руху, творчого мислення, спонукають до товаристського співробітництва. А вихователеві допомагають знаходити вихід з будь-яких ситуацій, уникати голих питань. Однак, дійовий результат у роботі з дітьми забезпечується тоді, коли з народного джерела черпають систематично, а сама система виховних впливів охоплює використання всіх педагогічно доцільних засобів і на заняттях, і в позанавчальний час. За однієї, звичайно, умови: введення дітей у світ народної творчості має здійснюватися природно і просто, у міру потреби, тобто так, як воно і відбувається в повсякденному житті, без штучної награності і бутафорії.

Впроваджувати народну педагогіку в навчально-виховний процес і легко, і важко. Легко, що вона надзвичайно багата щодо змісту, форм і ідеалів, принципів та засобів. Разом з тим висвітлювати матеріал дуже важко, адже він фіксується не в книгах і трактатах, а в пам’яті поколінь і в народній практиці виховання дітей. Дотого ж чимало цінних педагогічних знахідок губиться у вирах суспільних подій та лихоліть. І треба докласти зусиль, аби їх розшукати у пластах століть та науково обгругнтувати їх вартісну ціну