Заняття №38
Додаток №1
Принципи соціалістичного будівництва в країнах Центральної Європи.
Країни Центральної Європи побудували екстенсивну економіку та тоталітарний політичний режим:
Політична сфера:
Затвердження однопартійної політичної системи (як правило);
Проходження парламентських виборів під тиском СРСР (+ масові фальсифікації);
Переслідування опозиції /→ еміграція опозиційних лідерів;
Широка мережа органів безпеки та їхніх агентів;
Недотримання формально декларованих прав і свобод громадян;
Підпорядкування церкви світській владі;
Повна залежність від СРСР,за винятком Югославії.
Економічна сфера:
Прискорена індустріалізація, крім промислово розвиненої Чехословаччини та НДР;
Націоналізація промисловості, фінансової та торгівельної системи;
Аграрна реформа: переведення поміщицьких земель мало- чи безземельним селянам, примусова колективізація;
Адміністративно-командне управління;
Членство в Раді Економічної Взаємодопомоги (РЕВ 1949р.).
Соціально-культурна сфера:
Насадження комуністичної ідеології;
Гальмування розвитку невиробничої сфери – освіта, охорона здоров’я, науки через перенапруження бюджету.
Додаток №2
Особливості «радянізація» та подальшого розвитку в країнах регіону:
Польща:
1947р. – перемога про радянського блоку на парламентських виборах – президент – Б.Берут;
1947-1948р.р. – операція «Вісла» - примусове переселення українців на західні та північні польські землі;
1949р. – проголошення Польської Народної Республіки (ПНР) як держави «народної демократії», скасування президентської посади.
Від 50-х р. – активні масові акції протесту:
1956р. – антитоталітарний виступ у Познані, придушений військами /→ людські жертви /→ припинені масові політичні репресії;
Розширено можливості приватної ініціативи;
Припинення примусової колективізації;
Нормалізація відносин із церквою;
1968р. – студентські мітинги протесту /→
Скасування автономії вузів та класової градація при вступі до вищої школи;
Антисемітська кампанія проти учасників руху;
1970р. – масові страйки в Помор’ї через зростання цін/→
Залучення іноземних кредитів → зростання державного боргу;
Відсутність структурних вимог, падіння ВВП.
1976р. – робітниці страйки, демонстрації/→
Скасування підвищення цін;
Формування активної опозиції уряду.
1980р. – утворення незалежної профспілки «Солідарність» на чолі з Л.Валенсою/→
Перетворення цієї профспілки на масовий суспільно-політичний рух;
Поширення хвилі страйкового руху;
Введення військового стану та створення концентраційних таборів для опозиційних лідерів.
1988-1989р.р. – робітничі страйки/→
Проведення вільних парламентських виборів, легалізація «Солідарності», відновлення посади президента /→ перший президент (1989р.) генерал В.Ярузельський.
Держава – Польська республіка;
Департизація армії та органів безпеки;
Оновлення керівного складу;
Можливість полі партійності;
Політика «шокової терапії» - дозвіл вільної торгівлі,приватизація державних підприємств, скасування контролю над цінами тощо.
Президенти: Л.Валенса (1990р.), А.Квасневський (1995р.), Л.Качинський (2005р.).
Чехословаччина:
1948р. – формування уряду більшості комуністів, під загрозою військового втручання СРСР, проголошення ЧССР, обрання нового президента – комуніста К.Готвальда.
1968р. – «Празька весна»:
Вплив хрущовської «відлиги», реабілітація політично репресованих;
З метою побудувати «Соціалізм із людським обличчям»(політичні та економічні реформи);
Вимагали скасувати монополії КПЧ на владу, встановити реальні демократичні свободи, рівноправ’я чехів і словаків, ринкові реформи, співробітництво з усіма світовими країнами;
Через небажання Заходу йти на конфлікт із СРСР та втручання країн Варшавського договору революція не мала позитивних результатів;
Після революції СРСР втратив авторитет, особливо ЧА + Рада Безпеки ООН висунула вимоги про виведення про виведення військ із Чехословаччини.
1989р. – «Оксамитова революція»:
Приводом до революції стала розправа ОМОНу над демонстрантами 17.11.1989р.
Протягом листопад-грудня 1989р. було створено опозиційні організації , дозволено багатопартійність, президентом обрано В.Гавела.
1990р. - Демократизація країни за рахунок:
Приватизації, конвертації валюти, збереження соціальних гарантій;
Закон про протизаконність комуністичного режиму, люстрацію (очищення державних органів від співробітників органів держбезпеки та їх інформаторів);
25.11.1992р. – Конституційний акт про поділ Чехословаччини, який вступив в силу 01.01.1993р.
Перші президенти: Чехія – В.Гавел, Словаччина – М.Ковач.
Угорщина:
1947р. – утворення Угорської партії трудящих («єдиної пролетарської партії» - генсек М.Ракоші);
1949р. – проголошення Угорської народної Республіки «державою робітників і трудових селян»; скасування посади президента;
1956р. – «Перервана революція»:
Через кризу сталінської моделі соціалізму, падіння життєвого рівня населення, репресивний режим М.Ракоші, початок десталінізації в СРСР;
З метою демократизації країни, зміни керівництва, проведення соціально-економічних реформ, набуття нейтрального статусу країни;
Відбулися збройні сутички демонстрантів із поліцією, розстріли мирних демонстрацій, операція радянських військ для придушення революції «Вихор», розпочалася після заяви США про відсутність інтересів в Угорщині, новий голова уряду Я.Кадар;
Революція була невдала, т.я. не було іноземної підтримки, радянська інтервенція + розкол суспільства
↓