2.2. Структура, методи та суб’єкти державного управління національною безпекою

Нормативно-правовою базою державного управління у сфері національної безпеки є положення наступних документів:

* Закон України від 4 листопада 1991 р. № 1777-ХІІ «Про державний кордон України»;

* Закон України від 25 березня 1992 р. № 2229-ХІІ «Про Служ­бу безпеки України»;

* Закон України від 17 грудня 1993 р. № 3745-ХІІ «Про пожеж­ну безпеку»;

* Закон України від 21 січня 1994 р. № 3855-ХП «Про держав­ну таємницю»;

* Закон України від 8 лютого 1995 р. № 39/95-ВР «Про вико­ристання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;

* Закон України від 4 березня 1998 р. № 160/98-ВР «Про дер­жавну охорону органів державної влади України та посадових осіб»;

* Закон України від 26 грудня 2002 p. № 374-IV «Про контр-розвідувальну діяльність»;

* Закон України від 19 червня 2003 р. № 964-1V «Про основи національної безпеки України»;

* Закон України від 1 грудня 2005 р. № 3160-1V «Про Службу зовнішньої розвідки України»;

* Закон України від 23 лютого 2006 p. № 3475-1V «Про Держав­ну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України»;

* Указ Президента України від 12 лютого 2007 р. № 105/2007 «Про стратегію національної безпеки України» тощо.

Комплексний характер проблематики національної безпеки обумовлює необхідність існування у державі низки органів, що спеціалізуються на діяльності у різних сферах забезпечення націо­нальної безпеки. Йдеться як про спеціалізовані органи, основним завданням яких є боротьба з певними загрозами національної без­пеки, так і про ті, що мають широкі повноваження, частина яких належить до питань національної безпеки. Класифікацію суб'єктів державного управління у сфері безпеки наведено на рис. 2 .1.

Рис. 2.1. Суб'єкти державного управління у сфері національної безпеки

Суб'єкти, повноваження яких визначено в Конституції України, здійснюють адміністративно-правове регулювання у сфе­рі національної безпеки за рахунок утілення в життя відповідних норм Основного Закону держави Що ж стосується інших суб'єктів, наведених у класифікації, то відносно них необхідно сказати таке

Суб'єкти, повноваження яких визначено в інших норматив­но-правових актах.

1. Загальної компетенції

Рада національної безпеки і оборони України (РНБОУ) – це координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України

Стосовно компетенції РНБОУ у сфері національної безпеки, слід сказати, що до повноважень цього конституційного органу у визначеній сфері належать

1) розробка та розгляд на своїх засіданнях питання, які відповідно до Конституції та законів України належать до сфери національної безпеки, та подання пропозиції Президентові України щодо

* визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки у політичній, економічній, соціальній, воєнній, науково-технологічній, екологічній, інформаційній та інших сферах,

* проектів державних програм, доктрин, законів України, ука­зів Президента України, директив Верховного Головнокомандува­ча Збройних Сил України, міжнародних договорів, інших нормативних актів та документів з питань національної безпеки,

* удосконалення системи забезпечення національної безпеки, утворення, реорганізації та ліквідації органів виконавчої влади у цій сфері,

* заходів політичного, економічного, соціального, воєнного, науково-технологічного, екологічного, інформаційного та іншого характеру відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам України,

* залучення контрольних, інспекційних та наглядових органів, що функціонують у системі виконавчої влади, до здійснення контролю за своєчасністю та якістю виконання прийнятих Радою національної безпеки і оборони України рішень, введених в дію указами Президента України,

2) здійснення поточного контролю за діяльністю органів вико­навчої влади у сфері національної безпеки, подання Президентові України відповідних висновків га пропозицій,

* координація і контроль переведення центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також економіки країни на роботу в умовах воєнного чи надзвичайного стану;

* координація та контроль діяльності органів виконавчої вла­ди по відбиттю збройної агресії, організації захисту населення та забезпеченню його життєдіяльності, охороні життя, здоров'я, конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян, підтри­манню громадського порядку при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України (Закон України від 5 березня 1998 р. № 183/98-ВР «Про Раду національної безпеки і оборони України»).

Служба безпеки України - це центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України. Загальна чисель­ність Служби безпеки України станом на 2006 р. складала 41 750 осіб, зокрема 34 610 військовослужбовців.

На Службу безпеки України покладається у межах визначеної за­конодавством компетенції захист державного суверенітету, консти­туційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. До завдань Служби безпеки України також входить попередження, ви­явлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які без­посередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здо­ров'я ефективно виконувати службові обов'язки. Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.

Для забезпечення виконання покладених на Службу безпеки України завдань у Центральному управлінні Служби безпеки України та підпорядкованих йому органах відповідно до закону створюються і діють функціональні підрозділи:

* контррозвідки,

* захисту національної державності,

* контррозвідувального захисту економіки держави,

* боротьби з корупцією та організованою злочинністю,

* боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального

* судочинства та працівників правоохоронних органів,

* досудового слідства,

* охорони державної таємниці,

* оперативно-технічних заходів,

* оперативного документування,

* організаційного, інформаційно-аналітичного, кадрового, правового, господарського, фінансового та інших видів забезпечення оперативно-службової діяльності Служби безпеки України. При Службі безпеки України функціонує Антитерористичний центр

Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов'язана

* здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов'язаних з національною безпекою України,

* здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення ди­пломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов'язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном,

* виявляти, припиняти та розкривати злочини, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, проводити дізнання і слідство у цих справах, розшукува­ти осіб, я і переховуються у зв'язку із вчиненням зазначених зло­чинів,

* здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попере­дження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розві­дувально-підривної діяльності проти України,

* забезпечувати захист державного суверенітету, конституцій­ного ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з боку окремих осіб та їх об'єднань,

* здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного основи національної безпеки України» (в частині, що стосується СБУ) та нової редакції Закону України «Про Службу безпеки України»1

Своєю чергою, з боку Президента України контроль за діяльніс­тю Служби безпеки України відповідно до чинного законодавства здійснюється спеціально призначеною Президентом України посадовою особою - Уповноваженим Президента України з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України Основними завданнями вказаної посадової особи є контроль за додержанням конституційних прав громадян і законодавства в оперативно-розшуковій діяльності органів і підрозділів Служби безпеки України, а також контроль за відповідністю виданих Службою безпеки України положень, наказів, розпоряджень, інструкцій і вказівок Конституції та законам України