2. Державне управління національною безпекою

2.1. Загальна характеристика і проблематика управління національною безпекою в Україні

Кожна держава намагається забезпечити безпеку своїх громадян та держави в цілому Механізмів, що втілюються у практику з метою досягнення вказаної мети, є багато, проте слід зазначити, що майже всі вони об'єднані навколо держави Незважаючи на розвиток громадянського суспільства, процес демократизації, переважна більшість елементів загальної системи забезпечення національної безпеки належить до державних

Національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання й нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтересам.

Об'єктами національної безпеки є:

* людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи Права, свободи і законні інтереси людини та громадянина пере­важно торкаються забезпечення особистої безпеки, якості й рівня життя, можливостей реалізації своїх прав і свобод,

* суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси Інтереси суспільства є узагальненою характеристикою інтересів громадян і зводяться до необхідності створення соціальної правової держа­ви, забезпечення розвитку національної культури, мистецтва, звичаїв,

* держава - її конституційний лад, суверенітет територіальна цілісність і недоторканність Держава зацікавлена у стабільності основних факторів свого існування (територіальна цілісність, суверенітет, забезпечення законності в усіх сферах суспільного життя), а також у забезпеченні громадського порядку та громадської без­пеки, плідній міжнародній співпраці.

Загрози національній безпеці - це наявні та потенційно мож­ливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України. Керуючись цим визначенням, необхідно вказати, що факторами небезпеки у цьому аспекті мо­жуть бути різні явища, обставини, вчинки. Йдеться про криміналізацію суспільства, корупцію, стан вітчизняної економіки, загост­рення міжнаціональних відносин, рівень захворюваності населен­ня тощо.

Керуючись наведеними факторами, держава має спрямовувати свої зусилля на мінімізацію можливостей виникнення загроз національній безпеці, а у разі їх виявлення - на розробку та введення у дію адекватних заходів протидії. З урахуванням геополітичної та внутрішньої обстановки в Україні діяльність усіх державних орга­нів має бути зосереджена на прогнозуванні, своєчасному виявлен­ні, попередженні та нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці, захисті суверенітету і територіальної ціліс­ності України, безпеки її прикордонного простору, піднесенні еко­номіки країни, забезпеченні особистої безпеки, конституційних прав і свобод людини і громадянина, викоріненні злочинності, вдосконаленні системи державної влади, зміцненні законності і правопорядку та збереженні соціально-політичної стабільності суспільства, зміцненні позицій України у світі, підтриманні на належному рівні її оборонного потенціалу та обороноздатності, радикальному поліпшенні екологічної ситуації.

Основними напрямами державної політики у сфері націо­нальної безпеки України, відповідно до вимог чинного законо­давства, є:

* реформування правоохоронної системи з метою підвищення ефективності її діяльності на основі оптимізації структури, підвищення рівня координації діяльності правоохоронних органів, покращення їх фінансового, матеріально-технічного, організаційно-правового і кадрового забезпечення,

* зосередження ресурсів і посилення координації діяльності правоохоронних, розвідувальних і контррозвідувальних органів України для боротьби в організованою злочинністю та наркобізнесом, участь України в міжнародній співпраці у сфері боротьби міжнародною злочинністю, тероризмом, наркобизнесом, нелегальною міграцією;

* відпрацювання ефективно діючої системи контролю за по­ставками продукції, технологій оборонного призначення і подвійного використання;

* впровадження системи демократичного цивільного контро­лю над Воєнною організацією та правоохоронними органами дер­жави;

* боротьба з організованими злочинними угрупованнями, зокрема міжнародними, які намагаються діяти через державний кордон України, в пунктах пропуску та виключній (морській) економічній зоні України;

* забезпечення політичної стабільності, громадянського миру та взаєморозуміння в суспільстві, запобігання проявам екстремізму тощо.