Пакет тестових завдань для контролю залишкових знань з дисципліни «Економіка природокористування» для студентів спеціальності 6.070800 «Екологія, охорона навколишнього середовища»

Час проведення тестування 30 хв.

ВАРІАНТ 16

1. Нераціональне землекористування передбачає:

а) максимальне залучення до господарського обігу всіх земель;

б) ефек­тивне використання земель за основним цільовим призначенням

в) одержання на одиницю площі максимальної кількості продукції за найменших ви­трат праці та коштів

г) екстенсивне використання земельних угідь.

2. Метою раціонального використання й охорони земельних ресурсів є:

а) охорона землі від виснаження;

б) підвищення її родючості — економічна гру­па;

в) охорона від забруднення;

г) попередження забруднення.

3.Земля — це:

а) найважливіша складова природних ресурсів;

б) вмістилище природ­них багатств;

в) операційний базис промисловості;

г) головний засіб виробництва в сільському господарстві.

4. Господарське навантаження на земельні ділянки слід визначати за такими показниками:

а) структура посівних площ, %;

б) розораність сільськогосподарських угідь, %;

в) кількість і номенклатура продукції;

г) обсяг валової продукції.

5. До основних видів ерозії ґрунтів відносять:

а) механічну;

б) хімічну;

в) водяну;

г) транспортну.

6. Розораність сільськогосподарських угідь є показником, що характеризує:

а) господарське навантаження на земельні ділянки;

б) рівень використання земельних угідь;

в) продуктивність земельних угідь.

7. Одним із основних напрямів підвищення продуктивності земель у посушливих регіонах є :

а) застосування меліорації;

б) осушення;

в) зрошення;

г) глибока оранка.

8. До напрямів поліпшення використання та охорони земельних угідь відносять:

а) науково-обґрунтоване застосування засобів хімізації;

б) біологізацію землеробства;

в) відмова від застосування засобів хімізації;

г) застосування “спеціального забур’янення”.

9. Природоохоронні заходи у землеробстві передбачають ефективність:

а) економічну;

б) соціальну;

в) екологічну;

г) технологічну.

10. До показників економічної ефективності природоохоронних заходів у землеробстві відносяться:

а) темпи продуктивності живої праці;

б) зниження собівартості виробництва продукції;

в) структура капіталовкладень і поточних витрат на земле охоронні заходи;

г) економія живої праці.

Укладач:

к.е.н., доцент С.В.Березюк

Пакет тестових завдань для контролю залишкових знань з дисципліни «Економіка природокористування» для студентів спеціальності 6.070800 «Екологія, охорона навколишнього середовища»

Час проведення тестування 30 хв.

ВАРІАНТ 17

1. Показниками водоємності продукції є:

а) обсяг забо­ру води;

б) вантажооборот річково­го транспорту;

в) площа зрошуваних земель;

г) забезпечення водою на душу населення.

2. Господарське навантаження на природний потенціал та поліпшення використання водних ресурсів визначаєть­ся за такими показниками:

а) густота населення на 1 км²;

б) обсяг використання води;

в) обсяг і забрудненість скидних стічних вод;

г) площа зрошуваних земель.

3. За типом використання води галузі поділяються на:

а) водоспоживачів;

б) водокористувачів;

в) вододобувачів.

4. За можливостями використання во­ди розрізняють водоспоживання:

а) загальне;

б) особисте;

в) спеціальне;

г) індивідуальне.

5. Найпрогресивнішими технологіями в меліорації земель у використанні водних ресурсів є:

а) підгрунтове зрошування;

б) крапельне зрошування;

в) двостороннє регулювання водного режиму;

г) до­щування.

6. До недоліків водної меліорації слід віднести:

а) підвищення урожайності культур;

б) заощадження при внесенні мінеральних добрив;

в) зменшення затрат праці;

г) зміну ландшафтів;

7. До переваг водної меліорації слід віднести:

а) порушення встановлених природою взаємозв’язків;

б) затоплення цінних земель;

в) заощадження при внесенні мінеральних добрив;

г) негативний вплив на природну родю­чість меліорованих і прилеглих територій.

8. Інтенсифікація використання водних ресурсів полягає в:

а) зменшенні втрат води, яка доводиться до полів;

б) скороченні витрат води на виробництво одиниці сільськогосподарської продукції за рахунок впорядкування водокористування і підвищення врожайності;

в) нарощуванні обсягів виробництва за рахунок збільшення водомісткості продукції;

г) відмові від зрошування полів шляхом збільшення норм внесення добрив.

9. Раціональне водокористування і охорона водних ресурсів передбачають:

а) переважання екстенсивного водокористування над інтенсивним;

б) високий рівень урбанізації у великих містах;

в) створення водоохоронних комплексів за рахунок очисних вод промислового та хімічного використання;

г) оптимальний розподіл водних ресурсів по території, так між галузями народного господарства.

10. Основними заходами, спрямованими на раціональне ви­користання водних ресурсів у зрошуваному землеробстві є:

а) облицювання магістральних та розподільних каналів,

б) будівництво відкритих зрошувальних систем,

в) ре­конструкція діючих застарілих систем;

г) повторне використання зрошувальної води, оскільки вона вже є насиченою відповідними поживними елементами.

Укладач:

к.е.н., доцент С.В.Березюк