Пакет тестових завдань для контролю залишкових знань з дисципліни «Економіка природокористування» для студентів спеціальності 6.070800 «Екологія, охорона навколишнього середовища»

Час проведення тестування 30 хв.

ВАРІАНТ 13

1. Природні ресурси класифікуються за:

а) можливістю переміщення по території;

б) тривалістю кругообігу;

в) рівнем прогнозованості;

г) за можливістю залучення до господарського обігу.

2. За видами природні ресурси поділяються на:

а) мінеральні;

б) вичерпні;

в) прогнозні;

г) світові.

3. За територіальною належністю природні ресурси поділяються на:

а) регіональні;

б) національні;

в) світові;

г) зосереджені.

4. За вичерпністю природні ресурси поділяються на:

а) прогнозні;

б) виявлені;

в) детально виявлені;

г) вичерпні.

5. За поновленням природні ресурси поділяються на:

а) вичерпні;

б) невичерпні;

в) частково поновлюванні;

г) не поновлювані.

6. За напрямом використання природні ресурси поділяються на:

а) паливно-енергетичні:

б) резервні;

в) одноцільові;

г) недоступні.

7. Природні ресурси, існування яких не обмежене часом називаються:

а) вичерпними;

б) поновлюваними;

в) непоновлюваними;

г) невичерпними.

8. До природних ресурсів які не зазнають шкідливого впливу відносять:

а) гідросферу;

б) біосферу;

в) глибинну частину літосфери;

г) атмосферу.

9. Мінерально-сировинні природні ресурси відносяться до:

а) непоновлювальних;

б) частково поновлюваних;

в) поновлюваних;

г) вичерпних.

10. За економічною сутністю природні ресурси:

а) є матеріальною базою виробництва;

б) постійно споживаються;

в) потребують відтворення у натуральній формі.

Укладач:

к.е.н., доцент С.В.Березюк

Пакет тестових завдань для контролю залишкових знань з дисципліни «Економіка природокористування» для студентів спеціальності 6.070800 «Екологія, охорона навколишнього середовища»

Час проведення тестування 30 хв.

ВАРІАНТ 14

1. Об’єктом економічних оцінок впливу людства на природу є наслідки:

а) господарської діяльності;

б) соціальної діяльності;

в) екологічної діяльності.

2. Основними реципієнтами забруднення навколишнього, природного середовища є:

а) населення;

б) об'єкти жит­лово-комунального господарства;

в) елементи основних фондів промисловості і транспорту;

г) рекреа­ційні ресурси.

3. Економічна оцінка еко­логічних витрат обчислюється як:

а) сума витрат на здійснення природоохоронних заходів та фактичних збитків, що завдаються господарству і на­селенню після проведення або в результаті непроведення природоохоронних заходів у вартісному вираженні;

б) різниця між витратами на здійснення природоохоронних заходів та фактичними збитками, що завдаються господарству і на­селенню після проведення або в результаті непроведення природоохоронних заходів у вартісному вираженні;

в) добуток витрати на здійснення природоохоронних заходів й збитків, що завдаються господарству і на­селенню після проведення або в результаті непроведення природоохоронних заходів у вартісному вираженні;

г) відношення витрат на здійснення природоохоронних заходів до фактичних збитків, що завдаються господарству і на­селенню після проведення або в результаті непроведення природоохоронних заходів у вартісному вираженні.

4. Механізм економічного збитку формується під впливом факторів:

а) сприйняття;

б) стану;

в) впливу;

г) зміни.

5. До факторів впливу на економічний збиток відносять:

а) продуктивність економічних елементів;

б) кількість об’єктів, що забруднюються;

в) якість середовища;

г) вартість одиниці продукції.

6. Збиткоємність це:

а) розмір збитку від випуску одиниці продукції;

б) збитки від споживання одиниці продукції;

в) витрати економічних суб'єктів від порушення природного середовища;

г) недовироблена частина національного доходу (чи­стої продукції) в результаті забруднення.

7. Витрати, спрямовані на компенсацію збитків є:

а) непро­дуктивними;

б) продуктивними;

в) «пасивними»;

г) «активними».

8. Плата за забруднення середовища повинна виконувати такі функції:

а) сприяти перенесенню збитків, пов'язаних із забруднен­ням середовища, на винних;

б) узалежнювати розмір прибутку і фондів матеріального заохочення від ефективності природоохоронної діяльності;

в) спонукати підприємства до зниження збитків шляхом ефективного освоєння коштів на спорудження і діяльність природоохоронних об'єктів;

г) спонукати підприємства використовувати у виробництві переважно відновлювані ресурси.

9. Рівень матеріалоспоживання, заподіяння збитків природному середовищу та термін зберігання виробленої продукції використовуюся при:

а) визначенні розміру плати за забруднення навколишнього середовища;

б) проведенні екологічної експертизи;

в) економічній оцінці екологічних втрат;

г) визначенні економічного збитку від порушення природного середовища.

10. Соціальний ефект від природоохоронних заходів полягає у:

а) економії або попере­дженні втрат природних ресурсів, живої та уречевленої праці у виробничій і невиробничій сферах народного гос­подарства і в сфері особистого споживання і виражається в грошовій формі;

б) обмеженні негативного впливу на навколишнє середовище і поліпшенні його стану і проявляється в зменшенні об'ємів забруднень, що надходять у середовище;

в) підвищенні рівня життя населення, підвищенні ефективності соціального виробни­цтва і збільшенні національного багатства країни.

Укладач:

к.е.н., доцент С.В.Березюк