13. Аналіз графіків функції споживання та заощаджень.

Функція споживання: на графіку бісектриса прямого кута означає, що весь дохід споживається і зовсім не заощаджується, тобто с’ = 1. Крива, що відображає ф-ю споживання ( С=С₀+с’Y_d), перетинає бісектрису О в точці N. нахил ф- ї споживання визначається граничною схильністю до споживання, яка спричиняє зміни у споживанні, відмінні від змін обсягу доходу. Вона має висхідний нахил праворуч.

Точка N, що утворюється при перетині функції спо­живання з лінією під кутом 45°, фіксує той розмір ви­користовуваного доходу, за якого домогосподарства по­кривають свої витрати за рахунок свого доходу, не по­зичаючи і не використовуючи своїх попередніх заоща­джень. Точку N називають точкою нульових заощаджень.

Праворуч від точки N зображена ситуація, за якої дохід перевищує споживання. Це означає, що частина доходу заощаджується, утворюючи чисті додатні зао­щадження. Отже, ми бачимо, що доходи або витрачаються (споживаються), або заощаджуються. Тому функція споживання передбачає функцію заощаджень.

Графічно функціональну залежність обсягу заоща­джень від обсягу доходу. Для цього по осі абсцис відкладено використовуваний дохід, а по осі ординат — заощадження й споживання.

Для побудови функції заощаджень необхідно спо­чатку побудувати функцію споживання та бісектрису О, яка відображає рівність Y_d та С. Від точки О від­класти вниз по осі ординат відрізок, рівний Co, який матиме від'ємний знак, оскільки він нижче нуля. Із точ­ки N, яка є точкою нульового заощадження, опустити перпендикуляр на вісь ординат і точку перетину NY з прямою, яка проходить через точку О паралельно осі абсцис (Yd), тобто точку N₁ з'єднати з точкою C₀.

Як видно із графіка, від'ємні заощадження лежать нижче нульової горизонтальної лінії, тобто нижче точ­ки Ni, а додатні заощадження — праворуч від точки Ni, де функція заощаджень перебуває вище нульової горизонтальної лінії.

Оскільки і споживання, і заощадження мають одне джерело — дохід за вилученням податків (Yd), то роз­поділ цього доходу — процес суперечливий: зростан­ня споживання в поточному періоді автоматично змен­шує заощадження, і навпаки. Але з часом цей зв'язок зазнає певних змін, модифікується.

14. Кейнсіанський хрест як макроекономічна модель рівноваги.

Умови побудови моделі

• закритість економіки;

• в економіці існує незмінний рівень цін;

• стабільна процентна ставка;

• вирішальний вплив на кінцевий результат вир-ва має сукуп. попит;

• рівновага сук. попиту та сук. пропозиції не гарантує повної зайнятості;

• розмежування запланованих та фактичних витрат;

Заплановані витрати визначаються грошовою сумою, яку домогосподарства, фірми та держава планують затратити на товари та послуги.

Фактичні витрати – це витрати, які названі вище економічні суб’єкти фактично витратили на придбання товарів і послуг. Вони дорівнюють фактично отриманим доходам або сук. випуску.

Сукупний попит (AD) представлений плановими витра­тами, які домашні господарства і фірми готові витратити на ку­півлю товарів і послуг AD = С + І.

Сукупна пропозиція (AS) представлена фактичними витратами (Y). Фактичні витрати відрізняються від планових на величину незапланованих інвестицій в товарно-матеріальні запаси (ТМЗ), які виникають за умов неочікуваних змін у рів­ні продажів, тобто: Іфакт. = Іпл. + незаплановані І в товарно-матеріальні запаси. Функція планових витрат (AD) зображується як функ­ція споживання (С), зміщена вгору на величину інвестицій (І). Промінь з початку координат під кутом 45° зображує пропо­зицію (AS) (а також фактичні витрати (AD)).Як видно з графіка, лінія планових витрат перетинає лі­нію фактичних витрат у точці Мо, де реальні витрати (Y) дорів­нюють плановим (AD).Запишемо формалізовані умови рівноваги спроще­ної кейнсіанської моделі (без урахування ролі держави):

Y= AD — загальна умова рівноваги; (1) AD = С + І – структура сукупних витрат; (2) С = Co + c'Y - функція споживання; (3) І = Іо - функція інвестицій; (4) AD = С_о + Іо + c'Y - випливає з (2), (3), (4); Y- AD = Со + І₀ + c'Y - випливає з (1) та (5); де Со - автономне споживання; с' - гранична схильність до споживання; Іо - рівноважні інвестиції; Y_о - фактичний обсяг виробництва за умов рівноваги. Розв'язком цієї системи рівнянь є фактичний рівноважний обсяг виробництва (Y_о), який відповідає точці (М_о) перетину ліній Y та AD графіка.

Графічне зображення цієї моделі прийнято називати «Кейнсіанським хрестом».

Планові витрати відрізняються від фактичних на величину непередбаченого перевищення створеної продукції над реалізованої або навпаки.