- •9. Документи, що підтверджують повноваження представників по цивільним справам.
- •10. Забезпечення доказів
- •28.Зміст судового рішення (його складові частини) у цивільному процесі.
- •30. Касаційне провадження
- •32. Компенсація шкоди, як спосіб захисту цивільних прав.
- •35. Особливості укладання мирової угоди.
- •36. Наказне провадження (поняття, сутність).
- •58.Поняття оцінки доказів. Особливості оцінки доказів на різних стадіях цивільного процесу
- •62.Поняття та види засобів доказування в цивільному процесі
- •79.Поняття цивільних процесуальних правовідносин,їх особливості та елементи
- •83. Понятие, виды и характеристика производств в гражданском процессе
- •5. Производство об оспаривании решений третейских судов и выдаче исполнительных листов на принудительное исполнение решений третейских судов.
- •85. Понятие элементы и виды исков в гражданском деле
- •86. Понятие, признаки и классификация судебных доказательств в гражданском процессе
- •87. Понятие предмет и метод гражданского процессуального права
- •89. Порядок и сроки кассационного обжалования по гражданским делам
- •101. Представительство по гражданским делам про установление фактов имеющих юридическое значение
- •102. Представительство в делах о возмещении материального и морального вреда
- •103. Представительство по делам о совместной собственности супругов
- •104. Представительство в делах об усыновлении
- •109. Процесуальна співучасть та її види. Процесуальні права та обов'язки співучасників у цивільному процесі.
- •114. Порядок назначения экспертизы
- •118. . Процесуальні права сторін в цивільному процесі
- •126 Порядок подання апеляційної скарги.
79.Поняття цивільних процесуальних правовідносин,їх особливості та елементи
Цивільні процесуальні правовідносини визначають роль і значення механізму застосування права на врегульовані ними суспільні відносини, розкривають соціальну спрямованість норм цивільного процесуального права, виступають процесуальним засобом судового захисту цивільних, трудових, сімейних та інших прав, державних і громадських інтересів. Вони обумовлюються дією норм цивільного процесуального права, які впливають на поведінку осіб шляхом закріплення сукупності кореспондуючих між собою суб'єктивних цивільних процесуальних прав і обов'язків суду та учасників процесу, реалізація яких спричиняє виникнення, розвиток і припинення цього виду правовідносин. Отже, цивільні процесуальні правовідносини — це врегульовані нормами цивільного процесуального права відносини, що виникають між судами як між собою, так і з учасниками процесу — громадянами і організаціями в цивільному судочинстві.
Цивільні процесуальні правовідносини виникають і розвиваються на диспозитивній основі внаслідок вольових дій осіб, які звертаються до суду із заявою за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу. Або виникають на публічній основі, коли на захист прав та інтересів таких осіб порушена цивільна справа в суді за заявою прокурора, органів державної влади, профспілок та ін.
Цивільні процесуальні правовідносини мають свою внутрішню структуру та складаються з трьох елементів: суб'єктів, об'єкта і змісту.
Суб'єкти - це учасники цивільних процесуальних правовідносин, носії цивільних процесуальних прав та обов'язків.
Усі суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин наділені різними процесуальним правами та обов'язками, мають не однакову заінтересованість у справі, тому їх поділяють на кілька груп:
1) суд. За загальним правилом, у процесуальних правовідносинах одним із суб'єктів завжди є суд. Так, цивільні справи в судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду. У деяких установлених законом випадках такі справи розглядаються колегією в складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. У судах апеляційної інстанції цивільні справи розглядаються колегією у складі трьох суддів, а в суді касаційної інстанції - п'яти суддів тощо;
2) особи, які беруть участь у справі - суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які мають юридичну заінтересованість, що визначає їх правовий статус при розгляді та вирішенні цивільної справи. Заінтересованість особи може бути матеріально-правовою та (або) процесуальною.
3) інші учасники цивільного процесу, яких залежно від характеру участі їх у справі поділяють на дві підгрупи: особи, які сприяють встановленню обставин справи (свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу) та особи, які сприяють проведенню судового розгляду справи (секретар судового засідання, судовий розпорядник).
Другим елементом цивільних процесуальних правовідносин є об'єкт, тобто те, з приводу чого ці правовідносини виникають, з приводу чого суб'єкти цивільних правовідносин вступають у такі відносини. Це можуть бути різноманітні матеріальні і нематеріальні блага, що задовольняють потреби суб'єктів.
І, нарешті, третім елементом цивільних процесуальних правовідносин є їх зміст. Його складають цивільні процесуальні права та обов'язки суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин, що можуть реалізуватися у сфері процесуальних дій у сфері цивільного судочинства.