- •9. Документи, що підтверджують повноваження представників по цивільним справам.
- •10. Забезпечення доказів
- •28.Зміст судового рішення (його складові частини) у цивільному процесі.
- •30. Касаційне провадження
- •32. Компенсація шкоди, як спосіб захисту цивільних прав.
- •35. Особливості укладання мирової угоди.
- •36. Наказне провадження (поняття, сутність).
- •58.Поняття оцінки доказів. Особливості оцінки доказів на різних стадіях цивільного процесу
- •62.Поняття та види засобів доказування в цивільному процесі
- •79.Поняття цивільних процесуальних правовідносин,їх особливості та елементи
- •83. Понятие, виды и характеристика производств в гражданском процессе
- •5. Производство об оспаривании решений третейских судов и выдаче исполнительных листов на принудительное исполнение решений третейских судов.
- •85. Понятие элементы и виды исков в гражданском деле
- •86. Понятие, признаки и классификация судебных доказательств в гражданском процессе
- •87. Понятие предмет и метод гражданского процессуального права
- •89. Порядок и сроки кассационного обжалования по гражданским делам
- •101. Представительство по гражданским делам про установление фактов имеющих юридическое значение
- •102. Представительство в делах о возмещении материального и морального вреда
- •103. Представительство по делам о совместной собственности супругов
- •104. Представительство в делах об усыновлении
- •109. Процесуальна співучасть та її види. Процесуальні права та обов'язки співучасників у цивільному процесі.
- •114. Порядок назначения экспертизы
- •118. . Процесуальні права сторін в цивільному процесі
- •126 Порядок подання апеляційної скарги.
109. Процесуальна співучасть та її види. Процесуальні права та обов'язки співучасників у цивільному процесі.
Процесуальна співучасть — це участь в одному і тому ж процесі декількох позивачів або декількох відповідачів, права, вимоги або обов'язки яких не виключають один одного. Співучасть можлива як на боці позивача (активна співучасть), так і на боці відповідача (пасивна співучасть), або в інтересах тієї і іншої сторони (змішана співучасть).
Залежно від характеру матеріально-правових зв'язків між суб'єктами спірних правовідносин розрізняють два види процесуальної співучасті: необхідна (обов'язкова) і факультативна (можлива).
Необхідна співучасть має місце у випадку, коли характер спірного матеріального правовідношення не дозволяє вирішити питання про права або обов'язки одного з учасників процесу без притягнення в процесі інших суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Факульт. співучасть не має обов'язкового характеру, оскільки характер спірного матеріального правовідношення дозволяє розглядати справи щодо кожного із суб'єктів в окремому процесі. Підставою факультативної співучасті є однорідність вимог, зв'язок підстав позовів, пред'явлення їх до одного і того ж відповідача.
Усі процесуальні співучасники володіють однаковими правами і виконують однакові обов'язки. Між ними існує рівність прав і обов'язків як по відношенню один до одного (внутрішня рівність), так і по відношенню до учасників іншої сторони (зовнішня рівність). Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає у процесі самостійно. Також вони мають право чинити самостійно і щодо інших процесуальних співучасників на своїй стороні.
Нерідко процесуальних співучасників об'єднують загальні інтереси, наявність яких дає їм можливість мати представника в суді. При цьому встановлюється, що процес. співучасник не може бути представником інших, якщо він не досяг повноліття або над ним встановлено опіку або піклування.
114. Порядок назначения экспертизы
1. Для выяснения обстоятельств, которые имеют значение для дела и нуждаются в специальных знаниях в области науки, искусства, техники, ремесла и т.п., суд назначает экспертизу по заявлению лиц, которые принимают участие в деле.
2. Если стороны договорились о привлечении экспертами определенных лиц, суд должен назначить их соответственно настоящей договоренности.
3. Лица, которые принимают участие в деле, имеют право задать суду вопросы, на которые нужен ответ эксперта. Количество и содержание вопросов, за которыми должны быть проведена экспертиза, определяется судом. При этом суд должен мотивировать отклонение вопросов лиц, которые принимают участие в деле.
4. Лица, которые принимают участие в деле, имеют право просить суд провести экспертизу в соответствующем судейско-экспертном учреждении, поручить ее конкретному эксперту, заявлять отвод эксперту, давать объяснение эксперту, знайомитися с выводом эксперта, просить суд назначить повторную, дополнительную, комиссионную или комплексную экспертизу.
5. Если проведение экспертизы поручено специализированному экспертному учреждению, ее руководитель имеет право поручить проведение экспертизы одному или нескольким экспертам, создавать комиссии по экспертам управляемого им учреждения, если судом не определены конкретные эксперты, в случае необходимости заменять исполнителей экспертизы, заявить ходатайство относительно организации проведения исследований вне границ экспертного учреждения.
Статья 144. Постановление суда о назначении экспертизы
1. Экспертиза назначается постановлением суда, где отмечаются: основания и срок для проведения экспертизы; по каким вопросам нужны выводы экспертов, имя эксперта или наименование экспертного учреждения, экспертам которой поручает проведение экспертизы; объекты, которые должны быть исследованы; перечень материалов, которые передаются для исследования, а также предупреждение об ответственности эксперта за заранее неправдивый вывод и за отказ без уважительных причин от выполнения возложенных на него обязанностей.
2. Если экспертиза предназначена экспертам нескольких учреждений, в постановлении о ее назначении отмечается наименование ведущего учреждения, на которое полагается проведение экспертизы. Если проведение экспертизы поручается экспертному учреждению и лицу, которое не является работником этого учреждения, ведущей признается экспертное учреждение. Постановление о назначении экспертизы направляется в каждое учреждение - исполнителям, а также лицу, которое не является работником экспертного учреждения. Объекты исследования и материалы дела направляются ведущему учреждению.