- •6.Конституція України як основне джерело трудового права.
- •11. Локальні нормативно-правові акти та значення керівних роз’яснень Пленуму всу.
- •12. Джерела міжнародно-правового регулювання праці.
- •13. Поняття профспілок, їх завдання і функції. Нормативно-правове регулювання їхньої діяльності.
- •14. Принцип соціального партнерства в діяльності профспілок. Участь профспілок по укладанню колективних договорів і тарифних угод.
- •15. Загальна характеристика законодавства про колективні договори і угоди, принципи їх розробки та укладення.
- •16. Поняття колективного договору. Сторони колективного договору і порядок його укладання.
- •17. Зміст колективного договору.
- •18. Колективні переговори. Порядок вирішення розбіжностей, що виникають під час ведення колективних переговорів при укладанні колективного договору.
- •9. Реалізація колективного договору і контроль за його дією. Відповідальність за порушення колективного договору.
- •20. Поняття угоди. Генеральна угода, галузеві і регіональні угоди, їх сторони і зміст.
- •21. Поняття і значення трудового договору. Сторони трудового договору.
- •22. Зміст і форма трудового договору.
- •23. Юридичні гарантії при прийнятті на роботу.
- •24. Порядок укладання трудового договору.
- •25. Недійсність умов трудового договору. Правові наслідки.
- •26. Попереднє випробування при прийнятті на роботу.
- •27. Трудова книжка як основний документ про трудову діяльність працівника.
- •28. Контракт як особливий вид трудового договору.
- •29. Трудові договори про тимчасові і сезонні роботи.
- •30 Правове регулювання сумісництва, заступництва, суміщення професій (посад).
- •31. Поняття переведення і переміщення працівників на іншу роботу (посаду).
- •32. Основний зміст трудової функції працівника. Суттєві умови праці.
- •33. Класифікація переведень (види переведень) на іншу роботу (посаду).
- •34. Види переведень на іншу постійну роботу (посади).
- •35. Види переведень на іншу тимчасову роботу (посади).
- •36. Підстави припинення трудового договору, їх юридичне значення.
- •37. Звільнення з роботи (посади) за ініціативою власника.
- •38. Звільнення з роботи (посади) за ініціативою працівника.
- •39. Розірвання трудового договору за ініціативою осіб, які не є сторонами трудового договору.
- •40. Оформлення звільнення з роботи (посади) і проведення розрахунку.
- •41. Відсторонення від роботи.
- •42. Правові наслідки незаконного звільнення чи відсторонення від роботи.
- •43. Поняття і норми робочого часу.
- •44. Види робочого дня (тижня).
- •45. Правові ознаки нормального робочого дня.
- •46. Скорочений і неповний робочий день.
- •47. Ненормований і перерваний робочий день.
- •48. Облік робочого часу і його види.
- •49. Правове регулювання надурочних робіт. Чергування.
- •50. Поняття і види часу відпочинку.
- •51. Перерви протягом робочого дня.
- •52. Законодавство про святкові, вихідні і неробочі дні.
- •53. Виняткові випадки роботи у вихідні і святкові дні.
- •54. Закон України “Про відпустки”. Загальна характеристика.
- •55. Класифікація (види) відпусток.
- •56. Право на щорічну основну відпустку, її тривалість, порядок надання і оплата.
- •57. Право на щорічні додаткові відпустки, їх тривалість, порядок надання і оплата.
- •58. Підстави перенесення щорічної відпустки, поділ її на частини, відкликання з відпустки.
- •59. Поняття, види та порядок надання соціальних відпусток.
- •60. Відпустки без збереження заробітної плати, в тому числі за згодою сторін.
- •61. Право на грошову компенсацію за невикористану відпустку.
- •62. Поняття заробітної плати за трудовим договором. Основна і додаткова заробітна плата.
- •63. Тарифна система. Форми та системи оплати праці.
- •64. Співвідношення державного і договірного регулювання оплати праці.
- •65. Гарантійні і компенсаційні виплати за трудовим правом.
- •66. Поняття трудової дисципліни.
- •67. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •68. Поняття дисциплінарного проступку. Відмежування його від інших правопорушень.
- •70. Види дисциплінарних стягнень та порядок їх укладання.
- •71. Спеціальна дисциплінарна відповідальність деяких категорій працівників.
- •72. Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності працівників за трудовим договором.
- •73. Види матеріальної відповідальності.
- •74. Обмежена матеріальна відповідальність.
- •75. Повна матеріальна відповідальність.
- •76. Колективна і кратна (підвищена) матеріальна відповідальність.
- •77. Визначення розміру та порядок покриття завданої шкоди.
- •78. Матеріальна відповідальність працівника за шкоду, завдану працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
- •79. Поняття, сфера дії і основні принципи правового регулювання охорони праці.
- •80. Організація охорони праці на виробництві.
- •81. Охорона праці жінок і неповнолітніх.
- •82. Розслідування і облік нещасних випадків, профзахворювань і аварій, пов’язаних з виробництвом.
- •83. Поняття індивідуальних трудових спорів і причини їх виникнення.
- •84. Організація ктс, порядок розгляду спорів і виконання рішень ктс.
- •85. Поняття, предмет і сторони колективних трудових спорів.
- •86. Виникнення колективного трудового спору (конфлікту), його вирішення на стадії примирної процедури та трудового арбітражу.
- •87. Право на страйк і його реалізація. Правові наслідки незаконного і законного страйку.
- •88. Відповідальність сторін за невиконання рішень по колективному спру, відшкодування збитків, заподіяних страйком.
- •89. Поняття і юридична природа трудового колективу.
- •90. Органи самоуправління в трудовому колективі.
- •91. Додаткові гарантії трудових прав працівників, обраних в органи управління трудового колективу.
16. Поняття колективного договору. Сторони колективного договору і порядок його укладання.
Колективний договір (к/д)– це локальний норм. акт, який регулює труд., соц.-екон. відносини, що виникають між власником або уповн. ним органом і найманими працівниками конкр. підприємства; це форма їх співр-цтва з метою досяг. соц. згоди і прогресу.
Норми закріплені в к/д, – це юрид. форма вираження встан. норм праці, які є обов. для виконання для обох сторін, які уклали цей договір. Згідно закону к/д укладається на всіх підприємствах, в установах, орг-ціях, які наділені юрид. правами, незалежно від форм власності і кількості працюючих, за умови викор. на них найманої праці.
Укл. к/д повинно здійсн. на дотриманні принципів рівності сторін і їх добровільності щодо прийняття зобов’язань, свободи у визначенні кола питань, які будуть становити зміст к/д, реальності зобов’язань, забез. свободи контролю викон. умов колек. договору і встан. відповідальності за їх невиконання.
Згідно закону однією стороною к/д виступає власник підприємства (установи, орг-ції) або уповн. ним особа, як правило, – керівник, хоча може бути призначена і інша посад. особа з адм-ції, наділена відп. повноваженнями згідно статуту чи ін. локального норм. акта. Протил. стороною к/д є труд. колектив в особі своїх уповн. представників. Уповн. представником труд. .колективу може бути профспіл. комітет чи ін. представницький орган, обраний на заг. зборах працівників, – рада труд. колективу, страйк. комітет та ін.
З метою забезп. об’єктивності і рівноправності сторін заборон. участь у веденні переговорів і уклад. колек. договору від імені труд. колективу тим органом і орг-ціями, які фінанс. власником або політ. партіями, або особами, які предст. адмін-цію. З цією метою інтереси власника при уклад. к/д не можуть предст. особи, які є членами виборного органу профспілки (у випадку, коли інтереси труд. колективу предст. профспілковий комітет).
К/д – це строкова угода, строк дії якої визначається сторонами. Після закінчення строку його дії він прод. діяти до моменту уклад. нов. к/д чи перегляду умов діючого, якщо інше не передбачено договором.
17. Зміст колективного договору.
Відповідно до законодавства зміст і структура колективного договору (к/д) визначається сторонами (ст. 7 Закону України “Про колективні договори і угоди” та с. 13 КЗпП).
Зміст к/д – це взаємні зобов’язання сторін з приводу регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин на конкретному підприємстві (с. 13 КЗпП). Встановлення пільгових трудових і соціально-економічних умов порівняно з нормами, встановленими законодавством: додаткові відпустки, надбавки до пенсій, оплата харчування працівників на виробництві, компенсація транспортних затрат, інші додаткові пільги і компенсації.
До норм. умов к/д відносяться також ті, що встан. перелік працівників, які мають ненормов. роб. день, в зв’язку з чим їм встан. додат. відпустки; ті, що встан. дату і порядок виплати з/п; пільги на отримання безкоштовних путівок в б/відпочинку та ін. соц. переваги. Врах. юрид. природу цих норм, їх можна назвати норми-угоди.
Крім норм. умов і положень к/д містить також умови, які за їх хар-ром можна назвати зобов’язаним. Такі умови охопл. питання форм, систем і розмірів оплати праці, виплати матер. допомоги, трив. роб. часу і часу відпочинку, покращення умов і безпеки праці, добров. і обов’язкове мед. та соц. страх-ня. Зобов’язальні умови охоплюють питання, не врегульовані чинним законодавством, а тому завжди конкретні.
Крім, вказ. в зміст к/д вход. також умови, пов’язані з реглам-цією порядку уклад. колек. договору, внес. змін до нього, здійсн. контролю за його вик-ням, умови припинення дії к/д.
Структурно всі вищеперераховані норми можуть міститись безпосередньо в тексті к/д, а можуть доповнювати його у вигляді додатків.
Умови к/д, які відповідають вимогам діючого законодавства, є обов’язк. для підприємств, орг-цій, установ, де вони укладаються.
