- •6.Конституція України як основне джерело трудового права.
- •11. Локальні нормативно-правові акти та значення керівних роз’яснень Пленуму всу.
- •12. Джерела міжнародно-правового регулювання праці.
- •13. Поняття профспілок, їх завдання і функції. Нормативно-правове регулювання їхньої діяльності.
- •14. Принцип соціального партнерства в діяльності профспілок. Участь профспілок по укладанню колективних договорів і тарифних угод.
- •15. Загальна характеристика законодавства про колективні договори і угоди, принципи їх розробки та укладення.
- •16. Поняття колективного договору. Сторони колективного договору і порядок його укладання.
- •17. Зміст колективного договору.
- •18. Колективні переговори. Порядок вирішення розбіжностей, що виникають під час ведення колективних переговорів при укладанні колективного договору.
- •9. Реалізація колективного договору і контроль за його дією. Відповідальність за порушення колективного договору.
- •20. Поняття угоди. Генеральна угода, галузеві і регіональні угоди, їх сторони і зміст.
- •21. Поняття і значення трудового договору. Сторони трудового договору.
- •22. Зміст і форма трудового договору.
- •23. Юридичні гарантії при прийнятті на роботу.
- •24. Порядок укладання трудового договору.
- •25. Недійсність умов трудового договору. Правові наслідки.
- •26. Попереднє випробування при прийнятті на роботу.
- •27. Трудова книжка як основний документ про трудову діяльність працівника.
- •28. Контракт як особливий вид трудового договору.
- •29. Трудові договори про тимчасові і сезонні роботи.
- •30 Правове регулювання сумісництва, заступництва, суміщення професій (посад).
- •31. Поняття переведення і переміщення працівників на іншу роботу (посаду).
- •32. Основний зміст трудової функції працівника. Суттєві умови праці.
- •33. Класифікація переведень (види переведень) на іншу роботу (посаду).
- •34. Види переведень на іншу постійну роботу (посади).
- •35. Види переведень на іншу тимчасову роботу (посади).
- •36. Підстави припинення трудового договору, їх юридичне значення.
- •37. Звільнення з роботи (посади) за ініціативою власника.
- •38. Звільнення з роботи (посади) за ініціативою працівника.
- •39. Розірвання трудового договору за ініціативою осіб, які не є сторонами трудового договору.
- •40. Оформлення звільнення з роботи (посади) і проведення розрахунку.
- •41. Відсторонення від роботи.
- •42. Правові наслідки незаконного звільнення чи відсторонення від роботи.
- •43. Поняття і норми робочого часу.
- •44. Види робочого дня (тижня).
- •45. Правові ознаки нормального робочого дня.
- •46. Скорочений і неповний робочий день.
- •47. Ненормований і перерваний робочий день.
- •48. Облік робочого часу і його види.
- •49. Правове регулювання надурочних робіт. Чергування.
- •50. Поняття і види часу відпочинку.
- •51. Перерви протягом робочого дня.
- •52. Законодавство про святкові, вихідні і неробочі дні.
- •53. Виняткові випадки роботи у вихідні і святкові дні.
- •54. Закон України “Про відпустки”. Загальна характеристика.
- •55. Класифікація (види) відпусток.
- •56. Право на щорічну основну відпустку, її тривалість, порядок надання і оплата.
- •57. Право на щорічні додаткові відпустки, їх тривалість, порядок надання і оплата.
- •58. Підстави перенесення щорічної відпустки, поділ її на частини, відкликання з відпустки.
- •59. Поняття, види та порядок надання соціальних відпусток.
- •60. Відпустки без збереження заробітної плати, в тому числі за згодою сторін.
- •61. Право на грошову компенсацію за невикористану відпустку.
- •62. Поняття заробітної плати за трудовим договором. Основна і додаткова заробітна плата.
- •63. Тарифна система. Форми та системи оплати праці.
- •64. Співвідношення державного і договірного регулювання оплати праці.
- •65. Гарантійні і компенсаційні виплати за трудовим правом.
- •66. Поняття трудової дисципліни.
- •67. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •68. Поняття дисциплінарного проступку. Відмежування його від інших правопорушень.
- •70. Види дисциплінарних стягнень та порядок їх укладання.
- •71. Спеціальна дисциплінарна відповідальність деяких категорій працівників.
- •72. Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності працівників за трудовим договором.
- •73. Види матеріальної відповідальності.
- •74. Обмежена матеріальна відповідальність.
- •75. Повна матеріальна відповідальність.
- •76. Колективна і кратна (підвищена) матеріальна відповідальність.
- •77. Визначення розміру та порядок покриття завданої шкоди.
- •78. Матеріальна відповідальність працівника за шкоду, завдану працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
- •79. Поняття, сфера дії і основні принципи правового регулювання охорони праці.
- •80. Організація охорони праці на виробництві.
- •81. Охорона праці жінок і неповнолітніх.
- •82. Розслідування і облік нещасних випадків, профзахворювань і аварій, пов’язаних з виробництвом.
- •83. Поняття індивідуальних трудових спорів і причини їх виникнення.
- •84. Організація ктс, порядок розгляду спорів і виконання рішень ктс.
- •85. Поняття, предмет і сторони колективних трудових спорів.
- •86. Виникнення колективного трудового спору (конфлікту), його вирішення на стадії примирної процедури та трудового арбітражу.
- •87. Право на страйк і його реалізація. Правові наслідки незаконного і законного страйку.
- •88. Відповідальність сторін за невиконання рішень по колективному спру, відшкодування збитків, заподіяних страйком.
- •89. Поняття і юридична природа трудового колективу.
- •90. Органи самоуправління в трудовому колективі.
- •91. Додаткові гарантії трудових прав працівників, обраних в органи управління трудового колективу.
47. Ненормований і перерваний робочий день.
Спец. режими роб. часу застос. лише у виняткових випадках і у відношенні до певного кола осіб. Найбільш поширеними спец. режимами роб. часу є неповний роб. день і поділ роб. дня на частини. Ненорм. роб день – це особл. режим працівників, що встан. законом для певної категорії працівників, який полягає в тому, що вони в окремі дні у випадку вироб. необхідності повинні викон. на пропозицію адм-ції чи з своєї власної ініціативи роботу в позаурочний час, який не визн. надурочною роботою. Ці особи на заг. підставах звільняються від роботи в дні щоденного відпочинку і святкові дні. Працівнику з ненорм. роб днем надається додаткова відпустка тривал до 12 роб днів. Власник або уповноваж. ним орган не вправі зобов’язувати цих працівників працювати постійно надурочно.
48. Облік робочого часу і його види.
Облік роб. часу ведеться у спец. табелі. Види обліку:
поденний застосовується там, де норма роб. часу є постійною;
підсумковий застосовується для тих працівників, в яких немає точної норми роб часу (вахтери, сторожа). Від поділяється на помісячний, квартальний, річний (в с/г).
Місячні норми: водії трамваїв, тролейбусів тощо; працівники театру, хору.
Квартальні: ремонтні роботи с/г техніки.
Річна норма: с/г.
49. Правове регулювання надурочних робіт. Чергування.
Надурочні роботи – ті роботи, які проводяться понад встановлену норму тривалості роб часу (не повинні перевищувати 4-х год. протягом 2-х днів підряд і 120 год/рік для кожного працівника). Перелік випадків (ст. 62 КЗпП) включає: 1) провед. надурочних робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громад. чи стих. лиха, вироб. аварії і негайного усун. їх наслідків; 2) провед. необх. для сус-ва робіт по водо-, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації – для усун. виняткових або несподіваних обставин, що порушують їх правильне функ-ня; 3) провед. надурочних робіт за необхідності закінчити роботу, яка в наслідок непередбачуваних обставин не могла бути закінчена протягом норм. тривал. роб. часу; 4) у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів та ін. устаткування, коли несправність може призвести до зупинки роботи знач. кількості працівників; 5) необх. виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недоп. чи усун. простою поїздів або скупчення вантажів в пунктах призначення і відправлення; 6) продовження роботи в разі неявки працівника, який заступає на зміну, якщо робота не допускає перерви. Неможна залучати до надурочних робіт вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком від 3 р., від 3 до 14, дитину-інваліда, інваліда. Всі ін. можуть залучатися. На ці роботи дається власнику дозвіл профспілки після перевірки підстав необхідності проведення даних робіт.
Чергування – це перебування працівника на підпр-ві, в установі в неробочий час (по закінченню роб дня, у вихідні, свята), мета якого – оперативне виріш. невідкладних орган. питань, які не входять до повноважень працівника відповідно до т/д. Проводяться у виняткових випадках з дозволу профспілки (не частіше 1 разу на місяць).