
- •6.Конституція України як основне джерело трудового права.
- •11. Локальні нормативно-правові акти та значення керівних роз’яснень Пленуму всу.
- •12. Джерела міжнародно-правового регулювання праці.
- •13. Поняття профспілок, їх завдання і функції. Нормативно-правове регулювання їхньої діяльності.
- •14. Принцип соціального партнерства в діяльності профспілок. Участь профспілок по укладанню колективних договорів і тарифних угод.
- •15. Загальна характеристика законодавства про колективні договори і угоди, принципи їх розробки та укладення.
- •16. Поняття колективного договору. Сторони колективного договору і порядок його укладання.
- •17. Зміст колективного договору.
- •18. Колективні переговори. Порядок вирішення розбіжностей, що виникають під час ведення колективних переговорів при укладанні колективного договору.
- •9. Реалізація колективного договору і контроль за його дією. Відповідальність за порушення колективного договору.
- •20. Поняття угоди. Генеральна угода, галузеві і регіональні угоди, їх сторони і зміст.
- •21. Поняття і значення трудового договору. Сторони трудового договору.
- •22. Зміст і форма трудового договору.
- •23. Юридичні гарантії при прийнятті на роботу.
- •24. Порядок укладання трудового договору.
- •25. Недійсність умов трудового договору. Правові наслідки.
- •26. Попереднє випробування при прийнятті на роботу.
- •27. Трудова книжка як основний документ про трудову діяльність працівника.
- •28. Контракт як особливий вид трудового договору.
- •29. Трудові договори про тимчасові і сезонні роботи.
- •30 Правове регулювання сумісництва, заступництва, суміщення професій (посад).
- •31. Поняття переведення і переміщення працівників на іншу роботу (посаду).
- •32. Основний зміст трудової функції працівника. Суттєві умови праці.
- •33. Класифікація переведень (види переведень) на іншу роботу (посаду).
- •34. Види переведень на іншу постійну роботу (посади).
- •35. Види переведень на іншу тимчасову роботу (посади).
- •36. Підстави припинення трудового договору, їх юридичне значення.
- •37. Звільнення з роботи (посади) за ініціативою власника.
- •38. Звільнення з роботи (посади) за ініціативою працівника.
- •39. Розірвання трудового договору за ініціативою осіб, які не є сторонами трудового договору.
- •40. Оформлення звільнення з роботи (посади) і проведення розрахунку.
- •41. Відсторонення від роботи.
- •42. Правові наслідки незаконного звільнення чи відсторонення від роботи.
- •43. Поняття і норми робочого часу.
- •44. Види робочого дня (тижня).
- •45. Правові ознаки нормального робочого дня.
- •46. Скорочений і неповний робочий день.
- •47. Ненормований і перерваний робочий день.
- •48. Облік робочого часу і його види.
- •49. Правове регулювання надурочних робіт. Чергування.
- •50. Поняття і види часу відпочинку.
- •51. Перерви протягом робочого дня.
- •52. Законодавство про святкові, вихідні і неробочі дні.
- •53. Виняткові випадки роботи у вихідні і святкові дні.
- •54. Закон України “Про відпустки”. Загальна характеристика.
- •55. Класифікація (види) відпусток.
- •56. Право на щорічну основну відпустку, її тривалість, порядок надання і оплата.
- •57. Право на щорічні додаткові відпустки, їх тривалість, порядок надання і оплата.
- •58. Підстави перенесення щорічної відпустки, поділ її на частини, відкликання з відпустки.
- •59. Поняття, види та порядок надання соціальних відпусток.
- •60. Відпустки без збереження заробітної плати, в тому числі за згодою сторін.
- •61. Право на грошову компенсацію за невикористану відпустку.
- •62. Поняття заробітної плати за трудовим договором. Основна і додаткова заробітна плата.
- •63. Тарифна система. Форми та системи оплати праці.
- •64. Співвідношення державного і договірного регулювання оплати праці.
- •65. Гарантійні і компенсаційні виплати за трудовим правом.
- •66. Поняття трудової дисципліни.
- •67. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •68. Поняття дисциплінарного проступку. Відмежування його від інших правопорушень.
- •70. Види дисциплінарних стягнень та порядок їх укладання.
- •71. Спеціальна дисциплінарна відповідальність деяких категорій працівників.
- •72. Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності працівників за трудовим договором.
- •73. Види матеріальної відповідальності.
- •74. Обмежена матеріальна відповідальність.
- •75. Повна матеріальна відповідальність.
- •76. Колективна і кратна (підвищена) матеріальна відповідальність.
- •77. Визначення розміру та порядок покриття завданої шкоди.
- •78. Матеріальна відповідальність працівника за шкоду, завдану працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
- •79. Поняття, сфера дії і основні принципи правового регулювання охорони праці.
- •80. Організація охорони праці на виробництві.
- •81. Охорона праці жінок і неповнолітніх.
- •82. Розслідування і облік нещасних випадків, профзахворювань і аварій, пов’язаних з виробництвом.
- •83. Поняття індивідуальних трудових спорів і причини їх виникнення.
- •84. Організація ктс, порядок розгляду спорів і виконання рішень ктс.
- •85. Поняття, предмет і сторони колективних трудових спорів.
- •86. Виникнення колективного трудового спору (конфлікту), його вирішення на стадії примирної процедури та трудового арбітражу.
- •87. Право на страйк і його реалізація. Правові наслідки незаконного і законного страйку.
- •88. Відповідальність сторін за невиконання рішень по колективному спру, відшкодування збитків, заподіяних страйком.
- •89. Поняття і юридична природа трудового колективу.
- •90. Органи самоуправління в трудовому колективі.
- •91. Додаткові гарантії трудових прав працівників, обраних в органи управління трудового колективу.
44. Види робочого дня (тижня).
Є 5 видів роб. дня:
нормальний роб. день (тиждень) – ст. 50: 40 год. на тиждень; 5-ти денний (по 8 год.); 6-ти денка (по 7 год., в суботу по 5 год.);
скорочений роб. день (тиждень) – ст. 51: тривал. роб. дня вже встан. законодавством; серед. тривалість від 24 до 36 год. на тиждень; існують роботи шкідливі (рентгенолог (не більше 5 годин на день);
неповний – ст. 56: встановл. по договору і оформляється наказом по підприємству (для жінок вагітних, з дітьми до 14 років, дітьми інвалідами; догляд. хворих). Оплата провод. пропорційно відроб. часу. Для інвалідів може бути встан. неповний роб день медико-соц. експер. комісією;
ненормований (для керівників підпр-ства, експедитори, агенти по постачанню, лісники, охоронці);
перервний – застос. в міськ. транспорті (кондуктор), працівники зв’язку, судна морського і річного флоту.
Можна встановлювати меншу норму, якщо підприємства прийме таке рішення, якщо є фінанси, економ. Можливості. Все залежить від продуктивності праці – нові технології. Тривалість роб. дня повинна бути зафіксована в т/д. Не може бути збільшеним роб. час. Для держ. службовців (Постанова КМУ від 10.12.93 р.) – з понеділка по четвер – 8 год. 15 хв. (33 год.); п’ятниця – 7 год. (40 год.).
45. Правові ознаки нормального робочого дня.
Серед видів роб часу розрізняють передусім основний роб час та неосновний або надурочний роб. час Основ. роб. час в свою чергу можна поділити на нормальний, скорочений і неповний роб час. Нормальний роб. час є найбільш поширеним видом роб. тижня. В Україні він не перевищує 40 год. Разом з тим на рівні окремого під-ва він може бути зменшений, якщо це буде обумовлено колективним договором. Тоді для цього під-ва нормальним буде вважатися роб час визначений к/договором.
46. Скорочений і неповний робочий день.
Скорочена тривалість роб часу встановлюється: 1) для працівників віком від 16 до 18 років – 36 год. на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень. Тривалість роб часу учнів, які працюють протягом навч/року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максим. тривал. роб. часу, передбаченої в абзаці першого цього пункту для осіб відповідного віку; 2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці – не більше як 36 год. на тиждень.
Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в робочому порядку, встановленому законодавством.
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда. За угодою між власником і працівником може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний роб. день або неповний роб. тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину до 14 років або дитину-інваліда (догляд за хворим, опіка) власник або уповноваженим ним орган зобов’язаний встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або в залежності від виробітку.
Робота на умовах неповного роб. часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу труд. прав працівника.