54.Функції управління фірмою.Організаційні структури управління підприємством.

Функції — основна категорія управління, оскільки в них поєднуються принципи, методи і сам зміст управлінської діяльності.

Загальні функції менеджменту:

Цілепокладання,планування,організація,координування,регулювання,стимулювання та мотивація,контроль, облік, аналіз діяльності.

Функція ≪ цілепокладання≫ полягає у виробленні основних, поточних і перспективних цілей діяльності організації в умовах ринку.

Функція ≪ планування≫ — це вироблення напрямків, шляхів, засобів і заходів щодо реалізації цілей діяльності організації, ухвалення конкретних, адресних, планових рішень, що стосуються безпосередньо її підрозділів і виконавців.

Функція ≪ організація≫ — це процес установлення порядку та послідовності узгодженої у просторі та часі цілеспрямованої взаємодії частин цілого як системи для досягнення в конкретних умовах, у певні терміни поставлених цілей.

Функція ≪ координування≫. Після здійснення функції ≪організація≫ можуть виникати деякі невідповідності між усіма елементами створеної системи або в механізмі досягнення цілей. Тоді необхідно уточнити характер дій виконавців, зробити їх більш узгодженими, гармонійними, ефективними. Таке ≪тонке налаштування≫ системи, тобто управлінська робота, одержала назву ≪функції координування спільної діяльності≫. Узгодженість частин системи шляхом установлення між ними гармонійних зв'язків здійснюється на основі раціональності, чесної взаємодії виконавців, оперативності, надійності.

Функція ≪ регулювання≫ — це виконання поточних заходів щодо усунення відхилень від заданого організацією режиму функціонування системи. Здійснюється ця функція в процесі оперативного управління за допомогою спільної діяльності людей шляхом диспетчеризації на основі контролю і аналізу цієї діяльності.

Функція ≪ стимулювання≫ включає розробку та використання стимулів для ефективноївзаємодії суб'єктів спільної діяльності та їхньоївисокорезультативної праці. У практиці менеджменту застосовуються матеріальні і моральні стимули.

Функція ≪ контроль діяльності≫ складається із спостереження за ходом процесів, що відбуваються у керованому об'єкті, порівняння його параметрів із заданою програмоюфункціонування, виявлення відхилень.

Функція ≪ облік діяльності≫ здійснюється для отримання всебічної інформації про стан діяльності (виробничої, комерційної, фінансової). Виконується шляхом вимірювання, реєстрації та групування даних, що характеризують об'єкт управління. Розрізняють оперативний, бухгалтерський і статистичний облік.

Функція ≪ аналіз діяльності≫ — це комплексне вивчення діяльності за допомогою величезного арсеналу аналітичних, економіко-математичних методів.

Організаційна структура представляє собою конструкцію підприємства з формальним чи неформальним вираженням, на основі якої здійснюється управління ним. Вона охоплює канали влади і комунікації між різними адміністративними службами та працівниками, а також потік інформації, яка передається цими каналами.

Організаційна структура управління відображає організаційний бік відносин управління і забезпечує єдність рівнів і ланок управління у їх взаємозв'язку.

Ланка управління - відокремлений орган (працівник), наділений управлінськими функціями, правами їх реалізації, визначеною відповідальністю за виконання функцій та використання прав.

Рівень управління — сукупність панок управління на певному щаблі ієрархії. Рівні управління, поєднуючи різні ланки, характеризують рівень концентрації процесу управління і послідовність підпорядкування одних ланок іншим.

Основними елементами організаційної структури управління є:

- склад та структура функцій управління;

- кількість працівників для реалізації кожної управлінської функції;

- професійно-кваліфікаційний склад працівників апарату управління;

- склад самостійних структурних підрозділів;

- кількість рівнів управління та розподіл працівників між ними;

- порядок інформаційних зв'язків.

Отже, чим досконалішою є організаційна структура управління, тим ефективніший вплив управління на процес виробництва (надання послуг).