46.Підприємництво та йогов иди.Підприємництво в Україні.

Підприємництво — це самостійна, ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Підприємці — це люди, які займаються підприємництвом.

За метою і характером діяльності підприємства поділяються на:

-комерційні, тобто підприємства мають комерційний характер з одержанням прибутку;

-некомерційні, до них належить доброчинні, освітянські, медичні, наукові та інші організації невиробничої сфери народного господарства.

За формою власності майна:

-приватні, що належать окремим громадянам на правах приватної власності та з правом найму робочої сили;

-колективні, що ґрунтуються на власності його трудового колективу, а також кооперативу, іншого статутного товариств або громадської організації;

-комунальне, яке засноване на засадах власності відповідної територіальної громади;

державні (в т.ч. казенні), засновані на державній власності.

Відповідно до Закону "Про підприємництво", (07.02.91р., №698-XІІ зі змінами та доповненнями) підприємцями (суб'єктами підприємницької діяльності) в Україні можуть бути:

-громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності й дієздатності;

-юридичні особи всіх форм власності, установлені Законом "Про власність", (07.02.91 р. №697-12 з изм. і дополн.)

Основними принципами підприємництва в Україні є:

-вільний вибір діяльності;

-залучення на добровільних початках до здійснення підприємницької діяльності майна й засобів юридичних осіб і громадян;

-самостійне формування програми діяльності й вибір постачальників і споживачів виготовленої продукції, установлення цін відповідно до законодавства;

-вільне наймання працівників;

-залучення й використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних і інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;

-вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення встановлених законодавством платежів;

-cамостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності.

47.Малий і великий бізнес,необхідність їх поєднання.Проблема малого бізнесу в Україні.

Малий бізнес - це самостійна, систематична господарська діяльність малих підприємств будь-якої форми власності та громадян-підприємців (фізичних осіб), яка проводиться на власний ризик з метою отримання прибутку. Практично, це будь-яка діяльність (виробнича, комерційна, фінансова, страхова тощо) зазначених суб’єктів господарю-вання, що спрямована на реалізацію власного економічного інтересу.

Для малого бізнесу характерні незалежний менеджмент, власний капітал, локальний район операцій, невеликі розміри. Він відіграє значну роль у забезпеченні зайнятості, певною мірою забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами, сприяє послабленню монополізму, розвиткові конкуренції, структурній перебудові економіки, є засобом досягнення особистого успіху. Малий бізнес — важливе джерело інновації. До винаходів, зроблених ним, належать літаки, гелікоптери, персональні комп'ютери, аерозоль тощо.

Життєвий цикл підприємств малого бізнесу 3-5 років. Після закінчення цього строку невелика частина підприємств, накопичивши початковий капітал, продовжує функціонувати або набуває іншого статусу і змінює форму підприємництва. Друга, більша, частина - припиняє своє існування. Проте кількість підприємств, що народжуються, постійно перевищує кількість тих, що припинили свою діяльність.

Великий бізнес - це в основному колективне підприємництво. У країнах з ринковою економікою такий тип бізнесу представлений товариствами на паях (партнерством), кооперативами, колективними народними підприємствами.

Відродження і розвиток малого бізнесу в Україні вкрай необхідні. Становлення значної кількості суб’єктів малого бізнесу має, безперечно, позитивне значення для національної економіки, що в значній мірі обумовить створення сучасної ринкової економіки з соціальною спрямованістю.

Основним чинником побудови великого бізнесу в Україні, та відповідно його концентруванням у фінансово – промислові групи став розподіл державної власності через проведення процедури приватизації державних підприємств. Широкий розмах ФПГ в Україні призвів до монополізації деяких галузей економіки.

Нормальне та ефективне функціонування економіки України, можливе якщо буде сформована система правил ведення бізнесу, яка сприяє сталому економічному та соціальному зростанню як кожного громадянина так і країни в цілому. Ця система повинна включати як офіційні, формально задекларовані норми та принципи, так і правила поведінки, що не мають формально-юридичного закріплення, тобто правила які представляють цивілізовані традиції ведення бізнесу.