5. Планування капітального будівництва

При плануванні об'єктів будівництва визначають кількість учасників спорудження об'єкта. Наприклад, коли будівництво здійснюється господарським способом, участь сторонніх підприємств полягає в постачанні устаткування і будівельних матеріалів, транспортуванні їх до приоб'єктних складів та виконанні певної частини спеціальних і монтажних робіт.

При будівництві підрядним способом у завдання замовника входить виконання своїми силами монтажу устаткування, підготовка майданчика під будівлю, доставка устаткування, транспортування деяких матеріалів до місця їх встановлення (буді­вельного майданчика).

Невід'ємною частиною плану капітальних вкладень є план матеріально-технічного забезпечення.

При плануванні капітальних вкладень використовують як натуральні, так і вартісні показники.

Обсяг капітальних вкладень, необхідних для розвитку підприємства, визначають на основі балансових розрахунків введення в дію виробничих потужностей.

Наприклад, у господарстві на фермах великої рогатої худоби на початок планового року було 2200 голово-місць, де розміщувалось 2000 гол., коефіцієнт використання потужності 0,91(2000:2200).

У плановому періоді передбачається збільшити поголів'я худоби до 2900 гол., коефіцієнт використання потужності довести від 0,91 до 0,95, або збільшити на 4 пункти. Тому для розміщення худоби потрібно буде 3053 ското-місць (2900 х 100 : 95). В плановому періоді буде ліквідована стара ферма на 100 гол., тобто додаткова потреба становитиме 953 ското-місця

(3053 + 100 - 2200). В плані передбачено, що за рахунок капітального ремонту і модернізації наявних ферм кількість ското-місць зросте на 200. Враховуючи додаткову потребу на 753 ското-місця (953 - 200) і типові проекти (на 400, 800 та 1200 ското-місць), у плані закладається будівництво і введення в дію нових ферм на 800 ското-місць.

У розрахунках важливо встановити потребу в фермах і можливість приросту потужностей за рахунок проведення організаційних і технічних заходів (механізація, автоматизація і інтенсифікація виробництва, реконструкція чи заміна наявного устаткування ферм, їх модернізація та ремонт).

6. Проектування та кошторисна справа в будівництві

Проект сільського будівництва складається з трьох основних частин.

Технологічне проектування включає прості рішення, що визначають обсяг, технологію й організацію сільськогосподарського виробництва, характер і розташування, устаткування.

Будівельне проектування визначає поверховість, розмір проміжків та інші параметри будівель, потребу в робітничих кадрах, будівельних машинах, матеріалах і транспорті. По об'єктах встановлюють обсяг будівельних робіт, послідовність, методи і терміни їх виконання.

Економічне проектування обґрунтовує вибір місця будівництва, потужність, рівень продуктивності праці працівників і собівартість робіт. Тут узагальнюють джерела забезпечення проектованого будівництва кадрами, сировиною, водою, енергією, споживачів продукції та її собівартість, зазначають кошторисну вартість будівництва. Проекти складають з дотримуванням обов'язкових норм технологічного і будівельного проектування, стандартів на матеріальні ресурси.

Норми технологічного проектування визначають технічний рівень сільськогосподарського виробництва.

Важливу роль у проектуванні відіграють державні стандарти, які встановлюють обов'язкові технічні характеристики матеріалів і конструкцій.

До складу проекту входять такі документи.

Технічний проект, який визначає основні рішення найефективнішого використання ресурсів у процесі будівництва і використання проектованого об'єкта, вирішує інші питання технічної і будівельної частин проекту.

Робочі креслення об'єктів поділяють на загальні і деталізовані. У перших визначають розміщення устаткування, а в других - розміри конструкцій, деталей та елементів будівель, включаючи відомості про обсяги будівельних і монтажних робіт.

Кошторис витрат складається на все будівництво і обов'язково на кожну будівлю, вид роботи. Тут наводяться розцінки на будівельно-монтажні роботи та ціни на будівельні матеріали.

Такий проект виконують і передають замовнику в дві стадії: технічний проект та робочі креслення з кошторисами на об'єкти.

У сільському будівництві поширене одностадійне проектування, при якому замовник одержує лише технічний проект. У таких випадках у складі проекту наводяться перелік типових і повторно застосовуваних проектів з необхідними поправками, основні робочі креслення і зведений кошторис.

Типовим називається проект, призначений для багаторазового використання при будівництві однакових за своїм призначенням об'єктів однакової потужності, будівель, однакової площі й об'єму. Наприклад, на фермі великої рогатої худоби нп 800 корів прив'язного утримання типовий проект передбачає на 8 га загальної території розташувати чотири корівники на 200 корів кожний, два телятники на 228 гол. з родильним відділенням на 44 місця, будівлею на 336 гол. молодняка, молочарню, ветсанпропускник та інші приміщення. На кожний з цих об'єктів також розробляється проект. Так, у проекті корівники визначені будівельні конструкції, доїльне устаткування, очисник-охолоджувач, типи танка, мийки-корморізки, транспортери.

Проектування здійснюється в три етапи: передпроектний, проектний і післяпроектний.

На першому етапі замовник самостійно або ж за допомогою проектного інституту розробляє завдання на проектування, в якому визначає склад необхідних будівель та їх характеристику, відображає санітарно-гігієнічні умови, забезпеченість житловими та іншими об'єктами. Завдання складається згідно із схемою районного планування та проектом планування і забудови села

У необхідних випадках по великих і складних виробництвах можуть бути розроблені спеціальні документи: техніко-економічне обгрунтування або навіть техніко-економічні доповіді, що додаються до завдання на проектування. Так, техніко-економічні обґрунтування складають для визначення економічної вигідності і господарської необхідності проектування та будівництва.

Згідно із завданням на проектування виконуються, економічні і технічні дослідження, розробляються технічні проекти. В процесі економічних досліджень уточнюють можливості забезпечення об'єкта кормами, сировиною, енергією, транспортом, кадрами, потужностями будівельних організацій. У процесі і таких досліджень з'ясовують необхідність будівництва об'єктів у даному місці. В процесі технічних досліджень вивчають геологічні, топографічні, гідрологічні і кліматичні умови; встановлюють допустимі навантаження на фунт та конструкції фундаментів, обсяг земляних водозливних робіт і робіт з упорядкування, умови забезпечення необхідними ресурсами. В результаті Проведених досліджень вибирають майданчик для забудови.

Проектні інститути не тільки розробляють необхідну проектно-кошторисну документацію (проектний етап), а й здійснюють авторський нагляд, надають технічну допомогу споруджувальним потужностям, беруть участь в їх пуску і досягненні запроектованих техніко-економічних показників (післяпроектний етап).

Ціну будівництва об'єкта визначають за спеціальними розрахункам у кошторисній документації, яка складається із зведеного кошторису, що визначає загальну вартість будівництва; зведення витрат на будівництво виробничих і невиробничих об'єктів; кошторисів на окремі об'єкти (об'єктний кошторис), де зазначають види будівельних робіт, витрати на придбання і монтаж устаткування; розцінки на окремі будівельні та монтажні роботи; калькуляції (вартості) матеріалів І транспортних витрат; кошторисів на проектування та наукові дослідження.

Об'єктний кошторис складається з переліку будівельних і монтажних робіт, устаткування та інших витрат, необхідних для будівництва об'єкта і оцінених за діючими нормативами. Наприклад, у кошторисі будівництва комплексу на 1200 корів боксового утримання передбачені капітальні вкладення в розмірі 3 млн. грн., у тому числі на будівельні роботи - 1,8 млн., на устаткування та його монтаж -1,1 млн.грн. У складі цього кошторису об'єктний кошторис доїльно-молочного блока, визначений в сумі 100 тис. грн., з них на будівельні роботи передбачено 60 тис. грн., а на устаткування блока і його монтаж - 40 тис. грн.

Кошториси на будівельні і монтажні роботи погоджуються з підрядною організацією і приймаються до початку будівництва. Після погодження кошторисна вартість не змінюється. Крім кошторисної вартості, замовники виплачують будівельним організаціям компенсації понад кошторисну вартість.

Кошториси на придбання устаткування для монтажу складаються за цінами промисловості з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, а кошториси на проектування дослідних робіт - за встановленими нормативами прямих витрат, накладних витрат і прибутку проектних інститутів.

Таким чином, кошторисна вартість об'єкта (потужності) поділяється на окремі частини, кількість яких залежить від числа проектувальників, генеральних і субпідрядних організацій, постачальників устаткування. Кожний співвиконавець автономний в своїх діях і виконує ті роботи, за які одержує гроші.

Якщо витрати будівельно-монтажних робіт, включені до кошторисної вартості, оплачуються підрядною організацією за встановленими нормами і розцінками, то компенсації замовник перераховує лише в сумі витрат, понесених підрядчиком.

Нормативи питомих капітальних вкладень визначають по Напрямах. Так, ферми великої рогатої худоби мають молочний, Молочно-м'ясний, м'ясний, відгодівельний, племінний напрям; свиноферми - репродукторний, відгодівельний, змішаний та племінний.

Розміри нормативів питомих капітальних вкладень визначають за формулою:

Пв=Вам+Вт+Вп+Ві,

де Пв - нормативи питомих капітальних вкладень; Вбм - витрати на будівельно-монтажні роботи; Вт - витрати на технологічне, енергетичне, підіймально-транспортне устаткування (в тому числі те, що не потребує монтажу), а також устаткування для лабораторій, майстерень та ін.;

Вп - витрати на прив'язку до зовнішніх інженерних комунікацій; Ві - інші питомі витрати.