економікв перероблно — копия

Розділ 2. Рівень собівартості рослинницької продукції та її вплив на

фінансові результати підприємства

2.1. Виробничі ресурси підприємства та їхнє використання

Територія землекористування ТОВ «Велике Поле» знаходиться в Овруцькому районі Житомирської області в с.Велика Чернігівка.

Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280–220 м до 150 м і менше). Більша частина області лежить у межах Придніпровської та ВолиноПодільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі області знаходиться Словечансько-Овруцький кряж із найвищою точкою 316 м над рівнем моря, крім того на території області є Білокоровицько-Топильнянський та Озерянський кряжі.

Ґрунти: на півночі — дерново-підзолисті; на півдні — чорноземи звичайні. Ліси займають площу 750,2 тис.га

Клімат Житомирської області помірно континентальний, з вологим

літом та м'якою зимою. Середня температура січня ≈10 °C, а в липні — близько

+20 °C. Річна кількість опадів на півночі ≈600 мм, а на півдні

≈570 мм. Вегетаційний період в середньому становить 240 днів. Немало шкоди

завдає господарству області таке метеорологічне явище як град (до шести днів

за рік), сильні проливні дощі.

Таким чином, на території ТОВ «Велике Поле»сприятливі природно-

кліматичні умови сприяють активному веденню сільського господарства.

Таблиця 2.1.1.

Склад і структура сільськогосподарських угідь ТОВ«Велике Поле»

10

Аналізуючи дані щодо складу земельних ресурсів підприємства «Велике Поле» та динаміки його зміни (табл. 2.1.1) можна сказати, що з 2011 по 2013

рік склад сільськогосподарських угідь, рілля та інші види сільськогосподарських угідь не змінилися.

За даними попередньої таблиці проведемо аналіз землезабезпеченості на ТОВ«Велике Поле»

Таблиця 2.1.2.

Землезабезпеченість підприємства

Аналізуючи дані щодо землезабезпеченості підприємства (табл.2.1.2)

можна сказати, що землезабезпеченість з 2011 по 2012 рік не змінилася. У 2013

році землезабезпеченість зменшилась у зв’язку із збільшенням кількості працівників (середньорічна чисельність працівників збільшилась на 10

працівників в порівнянні з 2011 роком) .

В аграрних підприємствах,в тому числі ТОВ «Велике Поле» виробляється сільськогосподарська продукція, тому обсяг їхньої валової продукції виражається лише у вартісній формі. При цьому продукція с.-г.

оцінюється в порівняльних цінах [5, с.34].

11

Таблиця 2.1.3.

Розрахунок вартісних показників продуктивності праці у

досліджуваному господарстві ТОВ «Велике Поле»

Аналізуючи дані щодо вартісних показників продуктивності праці у досліджуваному господарстві продукції в розрахунку на 1 середньорічного працівника, грн. можна сказати, що у 2013р. кількість працівників зросла до

10, але показник не перевершив досягнень 2011р. На ці показники вплинула середньорічна чисельність працівників і вартість валової продукції.

Засоби виробництва аграрного підприємства, виражені в грошовій формі, становлять його виробничі фонди (капітал). Виробничі фонди підприємства, залежно від рівня економічного значення в процесі виробництва, характеру відтворення і способу перенесення вартості на готовий продукт поділяються на основні та оборотні.

Основний капітал підприємства – це засоби праці, які приймають участь у процесі виробництва впродовж тривалого періоду, зберігають свою натуральну форму і частинами переносять свою вартість на створюваний

12

продукт.Рівень оснащеності господарства основними фондами

характеризують показники:

- капіталозабезпеченість - вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, що припадає на 100 га

сільськогосподарських угідь; [25, c.50].

- капіталоозброєність праці - вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одного середньорічного

працівника

Розглянемо показники забезпеченості основними виробничими

фондами ТОВ «Велике Поле».

Можна зробити висновок:порівняно з 2011-2012 роками щодо забезпеченості основних виробничих фондів, у 2013 році зросла середньорічна чисельність працівників, а капіталоозброєність зменшилась на

26%.

13

Економічна ефективність — досягнення найбільших результатів за найменших затрат живої та уречевленої праці. Економічна ефективність є конкретною формою дії закону економії часу

Економічна ефективність використання основних фондів характеризується показниками:

фондовіддача - вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн.

основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення;

фондомісткість - показник, обернений фондовіддачі;

норма прибутку - процентне відношення прибутку до суми основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення та оборотних засобів [5, c.183]

Таблиця 2.1.5.

Розрахунок показників економічної ефективності використання

основних виробничих фондів.

14

Можемо зробити висновок : порівнюючи з 2011-2012 роками фондовіддача продукції дуже зросла, а фондомісткість різко знизилась одержаний прибуток становить -9,3 у 2013 р.у звітному році до базисного.

Таблиця 2.1.6

Розрахунок показників економічної ефективності використання

оборотних фондів

Дивлячись на проаналізовану таблицю 2.1.6 і порівнявши 2011-2013

роки, чітко простежується збільшення виручки від реалізації продукції та

15

послуг у 2013 році та середньорічної вартості оборотних фондів . Але тривалість обороту днів у 2013 р помітно менший, ніж у 2011-2012 роках

Спеціалізація аграрних підприємств — це переважаюче виробництво в них відповідного виду (видів) продукції, для якого тут існують найсприятливіші природно-економічні умови. Ця форма спеціалізації розвиває і поглиблює територіальну спеціалізацію. Якщо в межах останньої можуть бути сприятливі умови для виробництва, скажімо, шести і більше видів продукції, то через внутрішньогосподарську диференціацію природно-

економічного фактора в окремо взятому підприємстві можуть бути найкращі умови для виробництва лише частини видів продукції з усього їх переліку,

притаманного для даної зони, мікрозони і т. д.

Проте спеціалізація сільськогосподарських підприємств у подальші роки не поглиблювалася через недосконалість адміністративно побудованих організаційно-економічних відносин між підприємствами, відсутність ринкових важелів і матеріальної заінтересованості господарств та їх працівників у результатах своєї праці. Внутрішньогосподарська спеціалізація являє собою подальший розвиток спеціалізації підприємства шляхом відокремлення виробництва окремих видів продукції Особлива необхідність у розвитку внутрішньогосподарської спеціалізації проявляється у великих за розмірами підприємствах, а також у тих господарствах, які розвиваються нині як багатогалузеві. З поглибленням спеціалізації підприємства на певній галузі виникає необхідність у вдосконаленні внутрішньогосподарської спеціалізації,

оскільки при цьому змінюється характер і масштаби виробництва, а разом з ними й організаційна структура господарства. За технологічним принципом виробництва продукції розрізняють галузеву і внутрішньогалузеву спеціалізацію. Галузева — це така спеціалізація, за якої певна галузь функціонує в підприємстві за принципом замкнутого (закінченого) циклу виробництва. По суті, абсолютна більшість сільськогосподарських культур через свої біологічні особливості вирощуються від посіву (посадки) до

16

одержання готової продукції на одній і тій самій земельній ділянці. В процесі такого вирощування підприємство виконує всі технологічні операції, оскільки їх неможливо вичленити і розподілити за іншими господарствами або їх підрозділами у вигляді самостійних виробництв.

Для того, щоб встановити спеціалізацію підприємства використовують показник структури виручки від товарної продукції.[10, c.18]

Аналіз спеціалізації ТОВ «Велике Поле» представлено у таблиці 2.1.7.

Таблиця 2.1.7.

Спеціалізація сільськогосподарського виробництва ТОВ «Велике Поле»

Провівши аналіз таблиці 2.1.7. було встановлено, що дане підприємство протягом 2011-2013 років було спеціалізованим на вирощуванні зернових культур, а у 2013 році почало набирати оборотів вирощування соняшнику і ВРХ.

17

Таблиця 2.1.8

Результати господарської діяльності підприємства

Рівень рентабельності в 2013 році значно менший, в порівнянні з 2011-

2012 роками. Можна побачити, що 2013 рік має найбільші показники у господарській діяльності підприємства.

2.2 Аналіз динаміки виробництва зернових культур та її собівартості

Зернове господарство України розвивається на основі дальшої інтенсифікації,

що забезпечує збільшення виробництва зерна переважно за рахунок підвищення врожайності зернових культур. Розвиток виробництва зерна характеризується такими показниками, як динаміка посівних площ та їх структури, підвищення

врожайності зернових культур, збільшення валового збору зерна і вдосконалення структури зернового виробництва. На собівартість продукції впливає ряд істотних факторів, під дією яких формується її рівень.

В аграрних підприємствах уже досить давно сформувалася тенденція до збільшення собівартості. Але особливо швидкими темпами вона зростала в роки інфляції та гіперінфляції.

В умовах високих темпів інфляції і гіперінфляції формується інфляційна собівартість. Незважаючи на істотне зростання даного показника під впливом цих процесів, усе ж його величина була набагато нижчою за реальний рівень.

Це зумовлено тим, що за існуючої в ці роки (1991—1994) методики визначення собівартості її формування здійснювалося підсумовуванням витрат на спожиті ресурси за вартістю їх придбання протягом року. Але оскільки за цей період вартість ресурсів, що виробничо споживаються і повинні бути відшкодовані,

зростає в десятки разів, то показник собівартості надто занижується і втрачає свій реальний зміст. Саме з цієї причини він зумовлює виникнення інфляційного прибутку. Для одержання реальної величини собівартості в умовах інфляції її слід визначати у відновних цінах на спожиті ресурси і за фактичною заробітною платою на момент реалізації продукції [6].

Особливу роль у скороченні витрат на виробництво продукції відіграє зниження матеріаломісткості та економії всіх видів сільськогосподарської

19