44

Кабінет Міністрів України

Національний аграрний університет

кафедра аграрної економіки

Курсовий проект на тему :

“Економічна ефективність виробництва яловичини та шляхи її підвищення”

(На матеріалах “Великоснітинське” с. Велика Снітинка)

Зміст

Вступ.....................................................................................................................

Розділ 1. Наукові основи економічної ефективності тваринництва...............

1.1. Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.........................................................................................................

1.2. Показники економічної ефективності виробництва галузі тваринництва та методика їх визначення................................................... Розділ 2. Стан та економічна ефективність виробництва яловичини........................................................................................................

2.1. Виробничі ресурси господарства та їх використання...........................

2.2.Динаміка розвитку виробництва яловичини .................................................

2.3. Економічна ефективність виробництва яловичини ........................................................................................................

Розділ 3. Проект підвищення економічної ефективності виробництва яловичини......................................................................................

3.1. Перспективи розвитку виробництва яловичини ..........................................

3.2. Удосконалення кормової бази

3.3. Розвиток агропромислової інтеграції тваринницької галузі..........

Висновки........................................................................................................….

Список використаних джерел............................................................................

Вступ

Тваринництво є важливою галуззю сільського господарства, що дає більше половини його валової продукції. Значення цієї галузі визначається не тільки високою часткою її у виробництві валової продукції, але і великим впливом на економіку сільського господарства, на рівень забезпечення важливими продуктами харчування.

Найпоширенішими напрямами спеціалізації тваринницьких господарств України в даний час як і раніше залишаються : в скотарстві – молочне, м'ясне, молочно-мясне ; у свинарстві – м'ясне, беконне, напівсальне, беконне ; в птахівництві – яєчне, м'ясне, бройлер.

М'ясо, молоко, яйця є основними продуктами харчування населення, які характеризуються високими властивостями. Без них неможливо забезпечити високий рівень життя. Тваринництво дає цінні види сировини для промисловості: шерсть, шкіру, смушки і т. і. Розвиток тваринницьких галузей дозволяє продуктивно використовувати в сільському господарстві трудові і матеріальні ресурси протягом року. В галузях тваринництва споживаються відходи рослинництва, створюються цінні органічні добрива – гній і гнойова рідина.

Скотарство (розведення великої рогатої худоби) займає одне з основних місць в тваринництві країни.

Велика рогата худоба в порівнянні з іншими видами тварин володіє найвищою молочною продуктивністю. Від цього виду худоби надходить основна маса м'ясної продукції. У м'ясному балансі країни яловичина і телятина займають більше 40%. Молоко молочні продукти є продовольчими товарами першої необхідності. Основними виробниками молока є сільськогосподарські підприємства. Для багатьох господарств виробництво молока рентабельно і є основним джерелом щоденної виручки. Проте прибутковим воно стає тільки при достатньо високій продуктивності дійного стада і високій якості молока. Від корови при правильному вирощуванні і утриманні одержують по 5-6 тисяч кілограм молока і більш в рік при жирності 4% і вище.

За останній період покращала забезпеченість тваринництва кормами у зв'язку із збільшенням урожаю зернових культур. Із розрахунку на умовну голову великої рогатої худоби виросла кількість кормів, у тому числі концентрованих. Збільшилися приплоди великої рогатої худоби, овець і кіз скоротився відмінок всіх видів худоби. Це дозволяє розрахувати на уповільнення темпів скорочення поголів'я худоби, зростання його продуктивності і поліпшення відтворювальних показників.

Негативний вплив на розвиток тваринництва надають недосконалість ціноутворення, диспаритет цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, відсутність державної підтримки і інші чинники. Низька продуктивність худоби є однією з головних причин не тільки поганої якості тваринницької сировини, але і високої трудомісткості і збитковості виробництва продукції галузі.

Поголів'я великої рогатої худоби поки не стабілізувалося, але темпи скорочення сповільнилися, оскільки керівники і фахівці сільськогосподарських підприємств усвідомили, що подальше скорочення поголів'я корів порушить баланс, що намітився, між наявністю поголів'я, кормової бази, засобами виробництва і трудовими ресурсами.

У виробництві продукції тваринництва виникає ймовірність появи внутрішніх і зовнішніх ризиків. На рівень внутрішніх ризиків роблять вплив :

- виробничий потенціал ;

• технологічна оснащеність ;

- рівень спеціалізації ;

- рівень продуктивності праці.

На рівень зовнішніх ризиків впливають чинники :

• демографічні ;

• соціальні ;

• економічні ;

• політичні.

Залежно від розміщення і спеціалізації, вибраної системи тваринницької галузі, ферми істотно різняться по своєму матеріально-технічному оснащенню, технології, організації праці і виробництва.

Останніми роками ці відмінності різко загострилися, головним чином, залежно від фінансового стану.

Під системою тваринництва прийнято розуміти обумовлені виробничою спеціалізацією господарства склад і розміри тваринницьких галузей, а також сукупність взаємозв'язаних і взаємообумовлених, науково обґрунтованих заходів зоотехнічних, ветеринарних, технічних і організаційно-економічних щодо їх ведення. Системи тваринництва розрізняють за рівнем інтенсивності, способом кормовиробництва і типом годування тварин, формою організації відтворювання стада, ведення племінної роботи і т.і.

Удосконалення цих систем полягає в організації виробництва продукції тваринництва на промисловій основі, на великих вузькоспеціалізованих підприємствах. У галузі м'ясного скотарства лідируючі позиції займають великі спеціалізовані відгодівельні підприємства промислового типу. У свинарстві ж в більшості випадків вирощуванням і відгодівлею тварин займаються одні і ті ж господарства і розподіл праці в цій галузі більш обмежено. У птахівництві прогресує виділення виробництва м'яса, що було раніше побічним продуктом в птахівництві яєчного напряму, в самостійну галузь м'ясного птахівництва.

Негативні тенденції, що почалися в кінці 90-х років у галузі тваринництва України, виражалися, перш за все, в скороченні потенціалу поголів'я худоби і птахів у господарствах суспільного сектора, поступовому уповільненні впливу інтенсивних чинників на темпи зростання виробництва тваринницької продукції. Основні наслідки деградації галузі полягають в наступному :

- відбулося великомасштабне скорочення поголів’я худоби і птахів аж до ліквідації його в багатьох господарствах і зникнення унікальних порід ;

• продуктивність тварин знизилася до мінімальних меж ;

• повна збитковість виробничої діяльності тваринницьких приміщень та інших об’єктів виробничої інфраструктури ;

• згортання заходів щодо впровадження чинників інтенсифікації виробництва і досягнень науково-технічного прогресу в області тваринництва ;

• спад виробництва тваринницької продукції перевищив усі допустимі межі з погляду забезпечення продовольчої безпеки країни.

На індустріальній основі тваринницьких комплексів, високопродуктивних підприємств і цехів, великих міжгосподарських і районних об'єднань по виробництву і переробці тваринницької продукції приватизовано і розорено.

Серед найважливіших змін, що відбулися в останнє десятиріччя в технології і організації праці в тваринницьких господарствах, слід зазначити зниження рівня механізації трудових процесів і погіршення умов праці, які призвели до істотного зниження його продуктивності.

Розділ 1. Наукові основи економічної ефективності виробництва яловичини