23. Промисловий переворот у країнах Західної Європи та сша

Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія (остання третина ХVІІІ – середина ХІХ ст.).

Соціально-економічні передумови його:

- Буржуазно-демократична революція, яка ліквідувала всі перепони, розчистила шлях для встановлення індустріального суспільства.

- Аграрний переворот XVI-XVII ст., внаслідок якого сільське господарство розвивалося прискореними темпами, базоване на фермерській основі.

- Вихід на якісно новий технологічний рівень англійської бавовняної промисловості.

- Важливим політичним чинником було завершення формування нації до другої половини XVIII ст., становлення єдиного національного ринку.

- Сприятливе географічне розташування та природно - географічні умови країни.

- Зовнішньоекономічними передумовами були пограбування колоній, постійний попит в Європі на англійські вироби.

- Політика протекціонізму та меркантилізму, яку провадив англійський уряд.

Нові винаходи машин і механізмів впроваджувалися у текстильне виробництво. Механік Джон Кей удосконалив ткацький верстат “летючим човником”. Е. Картрайт винайшов механічний ткацький верстат. Шотландський механік Джеймс Уайт винайшов у 1769 році першу парову машину. У 1782 р. він удосконалив її, і з цього часу вона стала основним джерелом енергії британської текстильної промисловості. Виникло машинобудування, основу якого складали винахід токарного верстата та свердлильної машини. В 1830 році була збудована перша в Англії та світі залізниця Манчестер - Ліверпуль. На середину ХІХ ст.. Англія перетворилася у “майстерню світу”, виробляючи близько половини світової промислової продукції. Коли до середини ХІХ ст.. англійська промисловість зміцніла – то вона перестала боятися іноземної конкуренції. Була проголошена політика “фритредерства” – вільної торгівлі. Інші країни аналогічно сприяли ввозу в свої країни англійських товарів.

У Франції промисловий переворот мав свої особливості. Розпочався на 50 років пізніше як в Англії і був затяжним. В своєму розвитку він пройшов декілька етапів:

І. 1805-1810. В цей період відбулося промислове піднесення, знайшли поширення англійські винаходи. Винайдений верстат Жеккара, який виготовляв тканини з візерунком; машина Жирара що здійснювала хімічно-механічну обробку льону.

ІІ. 1815-1848. Хід економічного розвитку прискорюється, механізується виробництво. У 20-х роках зароджується французьке машинобудування. За обсягом виробництва промислової продукції Франція в середині ХІХ займала друге місце в світі після Англії, однак її технічний рівень і конкурентоспроможність були низькими. Французька фінансова буржуазія мало опікувалася розвитком промисловості, вона збагачувалася за рахунок лихварства.

ІІІ етап тривав з 1848-1849 до кінця 60-х років. Більшість галузей охопило фабрично-заводське виробництво. Обсяг продукції зріс майже вдвічі. Кількість парових двигунів зросла з 7,7 до 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. км. Було проголошено свободу торгівлі, ліквідовані обтяжливі мита. Особливістю Франції було те, що тут значну роль в індустріальному розвитку відігравало лихварство.

В Німеччині промисловий переворот розпочався лише в 30-х роках ХІХ ст. і тривав до 70-х років, його гальмували: феодальні середньовічні порядки у сільському господарстві, збереження цехів у промисловості та політична роздробленість країни, ізольованість країни від світових торгівельних шляхів, відсутність власного флоту. Особливістю промислового перевороту в Німеччині було те, що він базується на основі вітчизняного машинобудування, на власних інженерно-технічних досягненнях.

Важливі стимули промислового зростання у 50-60 роки: - боротьба за об’єднання; - підготовка до війни з Францією; - залізничне будівництво ліквідувало економічну розрізненість країни, сприяло консолідації внутрішнього ринку; - митний союз німецьких держав у 1867 р., який очолювали союзна митна рада і митний парламент, які прискорили політичне об’єднання Німеччини.

Промисловий переворот у США розпочався в останньому десятиріччі ХVІІ ст., цьому сприяли:- відсутність докапіталістичних пережитків, які мали місце в країнах Західної Європи;- вигідне територіально-географічне розташування;- відмежування від боротьби Англії та Франції за гегемонію в Європі;- посередництво в торгівлі зброєю, боєприпасами для наполеонівських війн приносило великі прибутки;- демографічний фактор.

Промисловий переворот відбувався у США за рахунок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів. Але тут застосовувалися власні оригінальні винаходи – циліндр для механічної набивки тканин. З’явився колісний пароплав. Текстильна фабрична промисловість в середини ХІХ ст. за обсягом виробництва поступалася лише англійській. Довжина залізниць зросла в 300 разів, що сприяло прискореному росту металургії, добувної та машинобудівної галузей промисловості. Серед найважливіших винаходів цього часу – швейна машина Зінгера, ротаційна типографська машина, телеграф Морзе, револьверний, шліфувальний, фрезерний верстати, косарка Мак-Корміка, комбінована молотилка-віялка Хейрема.

24.Внесок в розвиток економічної теорії А Сміта. А.Сміт(1723-1790) видатний англійський вчений-економіст мануфактурного періоду. У своїй теорії вартості він користується терміном “цінність”. Цінність розглядає у двох значеннях: корисність і можливість придбання інших предметів яку дає володіння даним предметом. Відповідно до цього Сміт розрізняв споживну і мінову вартості. Мінова визначається працею витраченою на вир-во товару. Науковою заслугою Сміта було твердження, що вартість створ. працею незалежно від галузі вир-ва. Сміт розподіляє працю на продуктивну і не продуктивну. Та праця яка має результатом товар є продуктивною. Саме вона створює вартості, є основою для визначення частки кожного виробника у вартості. Непродуктивна праця – це праця у сфері послуг. У суспільному обміні приймає участь лише товар, тому продуктивна праця є основою розподілу багатства. Непродуктивна праця бере участь у перерозподілі створених продуктивною працею багатств. Догма Сміта полягає у тому, що матеріальні затрати минулих періодів він відображає через доходи минулих періодів. За Смітом багатство сусп. є доходи отримані у суспільстві, за певний період завдяки продуктивності праці, тобто Сміт пропонує вимірювати вартість будь-якого товару як суму зар.плати, прибутку і ренти.