- •1. Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень".
- •2.Особливості розвитку господарства на стародавньому Сході.
- •3. Економічна думка стародавнього Єгипту та Месопотамії
- •5. Господарство античних країн
- •6. Економічна думка античного світу. Стародавня Греція - Ксенофонт, Платон, Аристотель.
- •7.Економічна думка античного світу. Стародавній Рим - Катон, Гракхи, Варрон, Колумелла.
- •9.Розвиток феодального землеволодіння у період Середньовіччя. Середньовічне місто. Розвиток ремесла. Цехи.
- •10. Трактати Лі Гоу, Мійосі Кійоюкі
- •11. Економічні ідеї Корану. Абу Юсуф, Ібн Хальдун
- •12. Економічні погляди Фоми Аквінського, Ніколи Орема та Георгія Пліфона
- •13. Особливості становлення феодальних відносин на українських землях. Розвиток ремесла і торгівлі.
- •14.Зародження економічної думки в Київській Русі. Єрмолай-Єразм та Іван Пересвєтов у Московській державі.
- •15. Первісне нагромадження капіталу та його особливості в різних країнах світу
- •17.Мануфактурний меркантилізм.
- •18.Іван Посошков та його книга "Про бідність і багатство''.
- •23. Промисловий переворот у країнах Західної Європи та сша
- •25. Особливості економічної терії д. Рікардо
- •32. Індустріалізація в країнах Західної Європи та сша у хіх ст.
- •33. Виникнення утопічного соціалізму. Томас Мор і Томмазо Кампанелла
- •35. Теоретичні проблеми "Капіталу" к.Маркса
- •36.Економічна модель соціалізму в працях Маркса і Енгельса.
- •37. Марксизм і сучасність
- •38. Друга технічна революція та її вплив на світове господарство.
- •40.Г.Госсен про основні принципи маржинального аналізу. Ж. Дюпюї, а. Курно, і. Фон Тюнен.
- •41.Австрійська школа маржиналізму. К.Менгер, ф.Візер, 0. Фон Бем-Баверк. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, є.Бем-Баверк, ф.ВІзер.
- •42.Кембрідзька школа маржиналізму
- •43.Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •44. Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса, в.Парето.
- •45.Виникнення національної економічної школи в Німеччині.
- •46.Нова історична школа в Німеччині.
- •47.Господарство Запорізької Січі
- •48. Міста та ремесла в Україні у хviii ст. Розвиток фінансової справи
- •49.Аграрна реформа на українських землях у хіх ст.
- •50. Промисловий переворот в Україні, його технічні та соціальні наслідки.
- •51.Економічні ідеї декабристів
- •53.О.І.Герцен, м.П.Огарьов, м.Г.Чернишевський та їх економічні погляди.
- •55.Економічна думка в Росії в іі пол. XIX -на початку XX ст.
- •56.Економічна думка в Україні в період підготовки та здійснення реформи 1861 року.
- •57. Ліберально-буржуазна екон. Думка в Україні в II пол. XiXст. (в пореформенний період)
- •58. Економічні погляди Подолинського.
- •59. Ліберальне народництво в Укр. П. Червінський т.Осадчий м.Левицький.
- •60. Політична економія в Україні в іі пол. 19 – поч. 20 ст. Та її еволюція.
- •62. Перша світова війна та її вплив на світове господарство. Версальська система.
- •64.Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та шляхи виходу з неї розвинених країн.
- •66.Економічна політика урядів Великобританії, Німеччини та Франції у 1930-х рр.
- •68.Військовий комунізм та неп у Радянському Союзі.
- •69. Новий індустріальний курс у срср
- •70.Економічні наслідки другої світової війни для різних країн світу.
- •71.План Маршалла та реформи л. Ерхарда. Німецьке „економічне диво”.
- •58.Революційно-демократична економічна думка в Україні в 2 пол. 19ст.
- •74.Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, п.Сраффа, н.Калдор.
- •79.Економічні реформи 1980-х рр. Рейганоміка і тетчеризм.
- •80."Ліве крило"лібералізму (фрайбурзька школа)
- •83. Теорія монополістичної та недосконалої конкуренції. Е.Чемберлін та Дж. Робінсон.
- •87.Соціально-економічні реформи доби „відлиги” в срср.
- •88.Соціально-економічна криза радянської системи в 1970-1980-ті рр. Спроби економічних реформ доби перебудови.
- •89.Основні етапи становлення та розвитку економічної науки в срср.
- •90.Радянська економiчна думка перехiдного перiоду. Методологiчнi дискусiї 20-30-х рр.
- •91.Розвиток економічної науки в срср та в Україні у 30-9о-х рр XX ст.
- •92.Розвиток світового господарства
- •93.Економічна інтеграція. Європейський Союз та інші інтеграційні об’єднання.
93.Економічна інтеграція. Європейський Союз та інші інтеграційні об’єднання.
Важливим чинником економічного розвитку є інтеграційні процеси, що відбуваються в різних формах, зокрема економічна інтеграція. «Міжнародна економічна інтеграція — це взаємопристосування національних економік, включення їх до єдиного відтворювально-го процесу в інтернаціональних масштабах». . Це не лише масштаби міжнародної торгівлі - - економічної діяльності, а й охоплювані сфери, рівень і усталеність взаємодії національних економік.Сучасна теорія міжнародної економічної інтеграції розрізняє п'ять ступенів, або послідовних етапів розвитку інтеграційних процесів: 1) зона вільної торгівлі; 2) митний союз; 3) єдиний, або спільний ринок; 4) економічний союз: 5) економічніш та валютний {монетарний) союз, чи повніш економічніш союз. Сьогодні лише одна міжнародна інтеграційна група країн реально пройшла перші чотири із зазначених етапів -— Європейський Союз. Саме прикладом міждероісавногд регіонального об'єднання як важливої частини міжнародної економічної системи є Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС). Якщо на початковому етапі до ЄЕС входило шість країн (ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург), то від 1 січня 1995 р. їх було вже 15. У 1973 році до ЄЕС приєдналися Данія, Велика Британія та Ірландія, у 1981 р. - - Греція, а в 1986 р. - - Іспанія та Португалія. Першого травня 2004 року до Європейського Союзу приєдналося ще 10 країн: Латвія, Литва, Естонія, Чехія, Угорщина, Польща, Словенія, Словаччина, Кіпр і Мальта, тож нині їх 25.
Створення єдиного ринку на четвертому етапі економічної інтеграції має завершитися формуванням справді єдиного економічного союзу(ЕС).В Європі єдиний ринок із вільним переміщенням капіталу, товарів, послуг та робочої сили було створено до початку 1993 року. Одразу було поставлено завдання створення Економічного і Валютного Союзу (ЕВС), причому за стислий термін, до початку 1999 року.У межах ЄЕС його учасникам до початку 1980-х років вдалося налагодити програмування розвитку економіки та спеціалізацію її за країнами. Як наслідок, Франція спеціалізується на експорті малолітражних автомобілів, жіночого одягу, взуття, білизни; ФРН — вантажних автомобілів, чоловічого одягу. Нині ЄС перетворився на один із головних центрів світового господарства. На ЄС припадає 1/3 світового товарообігу країн з ринковою економікою. ЄС також перевищив показники США за обсягом промислового виробництва і володіє половиною валютних резервів світу.