
- •1. Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень".
- •2.Особливості розвитку господарства на стародавньому Сході.
- •3. Економічна думка стародавнього Єгипту та Месопотамії
- •5. Господарство античних країн
- •6. Економічна думка античного світу. Стародавня Греція - Ксенофонт, Платон, Аристотель.
- •7.Економічна думка античного світу. Стародавній Рим - Катон, Гракхи, Варрон, Колумелла.
- •9.Розвиток феодального землеволодіння у період Середньовіччя. Середньовічне місто. Розвиток ремесла. Цехи.
- •10. Трактати Лі Гоу, Мійосі Кійоюкі
- •11. Економічні ідеї Корану. Абу Юсуф, Ібн Хальдун
- •12. Економічні погляди Фоми Аквінського, Ніколи Орема та Георгія Пліфона
- •13. Особливості становлення феодальних відносин на українських землях. Розвиток ремесла і торгівлі.
- •14.Зародження економічної думки в Київській Русі. Єрмолай-Єразм та Іван Пересвєтов у Московській державі.
- •15. Первісне нагромадження капіталу та його особливості в різних країнах світу
- •17.Мануфактурний меркантилізм.
- •18.Іван Посошков та його книга "Про бідність і багатство''.
- •23. Промисловий переворот у країнах Західної Європи та сша
- •25. Особливості економічної терії д. Рікардо
- •32. Індустріалізація в країнах Західної Європи та сша у хіх ст.
- •33. Виникнення утопічного соціалізму. Томас Мор і Томмазо Кампанелла
- •35. Теоретичні проблеми "Капіталу" к.Маркса
- •36.Економічна модель соціалізму в працях Маркса і Енгельса.
- •37. Марксизм і сучасність
- •38. Друга технічна революція та її вплив на світове господарство.
- •40.Г.Госсен про основні принципи маржинального аналізу. Ж. Дюпюї, а. Курно, і. Фон Тюнен.
- •41.Австрійська школа маржиналізму. К.Менгер, ф.Візер, 0. Фон Бем-Баверк. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, є.Бем-Баверк, ф.ВІзер.
- •42.Кембрідзька школа маржиналізму
- •43.Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •44. Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса, в.Парето.
- •45.Виникнення національної економічної школи в Німеччині.
- •46.Нова історична школа в Німеччині.
- •47.Господарство Запорізької Січі
- •48. Міста та ремесла в Україні у хviii ст. Розвиток фінансової справи
- •49.Аграрна реформа на українських землях у хіх ст.
- •50. Промисловий переворот в Україні, його технічні та соціальні наслідки.
- •51.Економічні ідеї декабристів
- •53.О.І.Герцен, м.П.Огарьов, м.Г.Чернишевський та їх економічні погляди.
- •55.Економічна думка в Росії в іі пол. XIX -на початку XX ст.
- •56.Економічна думка в Україні в період підготовки та здійснення реформи 1861 року.
- •57. Ліберально-буржуазна екон. Думка в Україні в II пол. XiXст. (в пореформенний період)
- •58. Економічні погляди Подолинського.
- •59. Ліберальне народництво в Укр. П. Червінський т.Осадчий м.Левицький.
- •60. Політична економія в Україні в іі пол. 19 – поч. 20 ст. Та її еволюція.
- •62. Перша світова війна та її вплив на світове господарство. Версальська система.
- •64.Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та шляхи виходу з неї розвинених країн.
- •66.Економічна політика урядів Великобританії, Німеччини та Франції у 1930-х рр.
- •68.Військовий комунізм та неп у Радянському Союзі.
- •69. Новий індустріальний курс у срср
- •70.Економічні наслідки другої світової війни для різних країн світу.
- •71.План Маршалла та реформи л. Ерхарда. Німецьке „економічне диво”.
- •58.Революційно-демократична економічна думка в Україні в 2 пол. 19ст.
- •74.Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, п.Сраффа, н.Калдор.
- •79.Економічні реформи 1980-х рр. Рейганоміка і тетчеризм.
- •80."Ліве крило"лібералізму (фрайбурзька школа)
- •83. Теорія монополістичної та недосконалої конкуренції. Е.Чемберлін та Дж. Робінсон.
- •87.Соціально-економічні реформи доби „відлиги” в срср.
- •88.Соціально-економічна криза радянської системи в 1970-1980-ті рр. Спроби економічних реформ доби перебудови.
- •89.Основні етапи становлення та розвитку економічної науки в срср.
- •90.Радянська економiчна думка перехiдного перiоду. Методологiчнi дискусiї 20-30-х рр.
- •91.Розвиток економічної науки в срср та в Україні у 30-9о-х рр XX ст.
- •92.Розвиток світового господарства
- •93.Економічна інтеграція. Європейський Союз та інші інтеграційні об’єднання.
5. Господарство античних країн
(Стародавні Греція та Рим – Античне сусп-во): основу економіки становило землеробство, тваринництво, ремесло, торгівля (переважно у містах); поєднання різних політичних та господарських моделей: демократії, деспотії, аристократії, олігархії, республіки, монархії, військової та адміністративно-бюрократичної систем управління; панівною була власність рабовласника на рабів та продукти їх праці; основу суспільного розвитку становило натуральне господарство, значного розвитку набуло просте товарне вир-во і ринкові відносини, особливо зовнішня торгівля; головною продуктивною силою були раби, водночас зберігалась селянська община, ремесло розвивалось переважно в містах; античне рабство: висока частка рабів у загальній чисельності населення, раби зайняті у всіх сферах економіки.
6. Економічна думка античного світу. Стародавня Греція - Ксенофонт, Платон, Аристотель.
У добу загострення суперечностей і початку кризи рабовласницького сус-ва (4ст до н.е.) ек.думка старод. Греції сягає разквіту.
Ксенофонт (430-355/354 до н.е.) головним твором був “Домострой”. Дано характеристику рабовласницького гос-ва. визнавав рабство природним і правомірним, виступав за колективні форми рабоволодіння, давав поради щодо поліпшення організації гос-ва і підвищення продуктивності рабської праці. Для цього треба використовувати матеріальні стимули і різноманітні засоби “морального” впливу на рабів. Він розумів протилежність між розумовою та фізичною працею, тому вважав, що фізична – рабам, а людям вільним – управління та нагляд. Був прихильником натурального гос-ва. Сільське гос-во – це найважливіша галузь ек. одним із перших зрозумів важливість поділу праці, визнавши потребу в спеціалізації виробників на виготовлення певних предметів. Його заслуга –постановка питання про подвійне використання блага, як споживної цінності та як мінової. Поняття “цінність” він уживає у 2 значеннях: як споживна вартість “цінність є чимось добрим” залежить від корисності речей, вміння ними користуватись; водночас цінність розглядається, як здатність речівмінюватися на ін. річ, тобто, як мінова цінність. Отже посуті йдеться про 2 властивості товару. Не заперечує значення грошей, визнавав функціонування їх лише як скарбу і засобу обігу.
Платон (428/427-348/347 ло н.е.) основні твори посвячени проблемам держави -“Держава”, ”Закони”. У праці “Держава” виклав свою концепцію ідеальної держави. Держава, що складається з багатих і бідних -це по суті 2 держави: держава багатих і держава бідних. існує суперечність між потребами людей і можливостями їх задоволення. Розв’язання цієї суперечності він бачить в утворенні міста (об’єднання людей, в якому існує поділ праці). Саме поділ праці є основним принципом побудови держави та її прир основою. Поділяв усе вільне населення в ідеальній держ. на 3 стани: філософи (керують держ.), воїни, землероби та ремісники і торговці (господарська діяльність). Влада поділяється на політ. і ек-ну. Вважав, що ек. влада має підпорядковуватись політиці. Визнає торгівлю. Гроші потрібні для обміну, тому мають виконувати функцію засобу обігу та міри вартості. До функції грошей, як скарбу, засобу нагромадження ставився негативно, противник продажу товарів у кредит.
Арістотель(384-322 до н.е.) праці - “Політика”, ”Нікомахова етика”. Створив проект “найліпшої держави”. Соціальною основою цієї держави мають бути громадяни, які володіють власністю середньою, але достатньою. Найбільш привілейованою громадянами є політичні діячі та філософи. Уся земля поділяється на 2 частини (державна та приватна). Провідною галуззю є землеробство. Він розрізняв 2 типи багатства: багатство, як сукупність споживчих вартостей (природне истинне багатство) і багатство, як накопичення грошей. Заслугою є аналіз зародження і розвитку торгівлі, історичного процесу переходу однієї форми торгівлі в іншу.
Наукові досягнення довньогрецьких авторів зв’язані зі спробами теоретичного осмислення таких ек. процесів, як поділ праці, обмін, товар, гроші, прагненням зрозуміти закони госп. життя.