4. Методи педагогічних досліджень.

Метод педагогічного спостереження - це спеціально організоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах.

Метод бесіди – це безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах.

Метод інтерв’ю застосовують тоді, коли дослідник упевнений в об’єктивності відповідей учнів.

Метод анкетування використовують для одержання інформації про типовість тих чи інших явищ навчально-виховного процесу.

Метод психолого-педагогічного тестування – це випробування учня на певний рівень знань, умінь або загальну інтелектуальну розвиненість за допомогою карток, малюнків, кросвордів, запитань та екзаменаційних білетів.

Метод рейтингу – оцінка тих чи інших сторін діяльності компетентними суддями.

Метод незалежних характеристик передбачає узагальнення відомостей про учнів, одержаних іншими методами, зіставлення цих відомостей зі своїми матеріалами про особистості вихованців.

Метод соціометрії – це вивчення структури і стилю взаємин у колективі.

Метод вивчення шкільної документації й учнівських робіт – дослідження проводиться за спеціально розробленою програмою.

Математичні методи – реєстрування, виявлення середньої величини, моделювання, статистична обробка даних.

Моделювання – це метод створення і дослідження моделей.

Педагогічний експеримент є методом перевірки нових ідей, пропозицій дослідника, підтвердження їхньої ефективності.

5. Розвиток і формування особистості.

Людина народжується як індивід, як суб'єкт суспільства, з притаманними їй природними задатками, формується як особистість у системі суспільних відносин завдяки цілеспрямованому вихованню.

Особистість — людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально-неповторного.

Властиві особистості неповторні риси та особливості виражають її індивідуальність.

Індивідуальність — цілісна характеристика окремої людини, її оригінальність, самобутність психічного складу.

Не кожен індивід є індивідуальністю. Для цього йому необхідно стати особистістю. Це відбувається у процесі розвитку особистості — становлення та формування її під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання. Розвиток особистості залежить від спадковості. Увесь процес розвитку людини поділяють на певні вікові періоди.

Вікова періодизація (класифікація) — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки (періоди), що вимірюються роками.

Темперамент — індивідуально-типологічна характеристика людини, яка виявляється в силі, напруженості, швидкості та зрівноваженості перебігу її психічних процесів.

Характер — комплекс сталих психічних властивостей людини, що виявляються в її поведінці та діяльності, у ставленні до суспільства, до праці, колективу, до самої себе.

Здібності — психічні властивості індивіда, що є передумовою успішного виконання певних видів діяльності. Формування особистості відбувається також у процесі розвитку її інтересів, потреб. Інтерес — спрямованість людини на певний об'єкт чи певну діяльність, зумовлена позитивним, зацікавленим ставленням до чогось, когось. За змістом інтереси можуть бути матеріальними або духовними, суспільними або індивідуальними. В інтересах особистості закорінені її конкретні потреби. Потреба — необхідність у чомусь, яка задовольняється переважно завдяки трудовій діяльності, у процесі якої створюються необхідні людині предмети. У процесі реалізації інтересів, потреб розвиваються схильності особистості. Схильність — стійка орієнтованість людини на щось, бажання виконувати певну працю. У реаліях життя схильність виявляється як здатність людини до конкретних видів діяльності.

Нехтування індивідуальними особливостями призводить до того, що нерідко навіть здібні учні втрачають інтерес до навчання, праці й потрапляють до категорії так званих важких дітей. На розвиток і виховання особистості суттєво впливає процес акселерації.

Акселерація (лат.-прискорення) — прискорений індивідуальний розвиток, за якого середньофізичні та психофізіологічні константи дитини або підлітка випереджають оптимальні. Протилежним акселерації є процес ретардації (лат. - затримання) - фізичне й інтелектуальне відставання дитини в розвитку (алкоголізм батьків, народження дітей у більш пізньому віці, спадкова хвороба одного з батьків).