- •1. Психологічні особливості розвитку періоду немовляти. Криза першого року життя.
- •2. Розвивальна робота з дітьми, що не готові до шкільного навчання.
- •3. Етапи психологічного консультування. Методи, прийоми роботи психолога-консультанта.
- •4. Запропонуйте техніку психокорекційної допомоги сім’ї, яка на межі розлучення.
- •1. Особливості психологічного розвитку в ранньому віці: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення. Криза трьох років.
- •2. Психологічні засади роботи з обдарованими дітьми.
- •3. Психологічне консультування з особистісних проблем.
- •4. Запропонуйте тренінгові вправи на розвиток творчого мислення молодших школярів.
- •1. Особливості психічного розвитку в дошкільному віці: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення. Криза 7 років.
- •2. Організація роботи психолога з учнями середньої школи.
- •3. Психологічне консультування з проблем сім’ї та шлюбу.
- •4. Складіть алгоритм проведення психологічної корекції з гіперактивною дитиною молодшого шкільного віку.
- •1. Психологічні особливості розвитку молодшого школяра: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення.
- •2. Розвивальна робота психолога в дитячому дошкільному закладі.
- •3. Тілесно-орієнтована терапія як засіб корекційного впливу в роботі практичного психолога.
- •4. Доберіть діагностичні методики для обстеження рівня розвитку пам’яті та запропонуйте комплекс вправ на розвиток пам’яті.
- •1. Психологія підлітка: соціальна ситуація розвитку: провідний вид діяльності, основні психологічні новоутворення, криза 13 років.
- •2. Ліворука дитина в школі.
- •3. Пісочна терапія, як метод арт-терапії. Корекційні функції можливості. Основні прийоми роботи в пісочній терапії.
- •4. Складіть модель корекційної-розвивальної програми з формування емоційної сфери дитини дошкільного віку.
- •1. Психологія юнацтва: професійне самовизначення, проблема сенсу життя. Криза переходу до зрілості.
- •2. Викладання психології в школі.
- •3. Характеристика «проективних» методик і поняття «проекції» в психодіагностиці.
- •4. Розробіть модель групової корекційної роботи з підлітками, що виявляють девіантну поведінку.
- •1. Специфічні проблеми в періодизації індивідуального розвитку дорослої людини. Криза дорослості.
- •2. Допомога психолога дітям, що постраждали від насильства в сім’ї та школі.
- •3. Діагностика рис і типів особистості.
- •Запропонуйте техніку корекційного впливу на людину, що втратила сенс життя.
- •1. Психологія старіння. Основні проблеми людей похилого віку. Реалізація мудрості як сенс життя у старості. Значення сім’ї для людей похилого віку.
- •2. Організація і зміст діяльності психолога на психолого-методико-педагогічній комісії.
- •3. Герменевтичний метод в психології.
- •4. Складіть алгоритм корекційної роботи з клієнтом, проблема звернення: “Важкість побудови стосунків з протилежною статтю ”.
- •1. Психологічний аналіз уроку
- •2. Групові форми роботи психолога з педагогічним колективом.
- •3. Метод експертного оцінювання.
- •4. Складіть алгоритм проведення психологічної консультації. Визначте її етапи, проблема – важкості адаптації до навчання у 1 класі.
- •1. Специфіка педагогічної діяльності і педагогічного спілкування.
- •2. Сім’я як соціальний інститут: функції сім’ї, типи сімей.
- •3. Психоаналіз, індивідуальна концепція а. Адлера: теоретичні засади, мета, техніки, позиція психолога.
- •4. Запропонуйте комплекс вправ з психогімнастики на розвиток емоційної сфери дітей.
- •1. Мотивація учбової діяльності та її формування.
- •2. Сім’я як соціальна система: її закони, типи сімейних стосунків.
- •3. Гельштат-терапія в психологічній корекції: теоретичні засади підходу, мета, техніки, позиція психолога.
- •4. Розробіть діагностично - корекційну програму розвитку моральних якостей. Визначте критерії вихованості, ступені вихованості.
- •1. Процес засвоєння знань і його психологічні компоненти.
- •2. Життєвий цикл сім’ї, його стадії, типові проблеми.
- •3. Трансактний аналіз е.Берна. Психодрама в корекційній роботі психолога: теоретичні засади, мета, техніки.
- •4. Розробіть форми і методи надання психологічної допомоги учням з труднощами в адаптації до навчання в середній школі.
- •1. Методи виховного впливу і взаємодії.
- •2. Психолого-педагогічний консиліум як форма профілактичної діяльності: місце психолога в консиліумі.
- •3. Психодинамічна терапія: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4. Запропонуйте діагностико-корекційну програму для старшокласників з неадекватною самооцінкою.
- •1. Напрямки розвитку сучасного навчання.
- •2. Психологічний кабінет закладу освіти: вимоги щодо його організації в школі та дошкільному закладі.
- •3. Когнітивно-поведінкова психотерапія: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4 . Складіть діагностичну програму вивчення розумового розвитку та сформулюйте практичні психологічні рекомендації з корекції успішності навчання школяра.
- •1. Психологічна характеристика невстигаючих учнів
- •2. Робота шкільного психолога з учнями різних вікових категорій, основні завдання.
- •3. Екзистенційно-гуманістичний напрямок психотерапії: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4. Розробіть методи психокорекції осіб з девіантними проявами (на прикладі вправ).
4. Складіть модель корекційної-розвивальної програми з формування емоційної сфери дитини дошкільного віку.
1. Знайомство дитини з емоціями (радість, горе, гнів, страх, подив, здивування).
2. Формування вміння виражати ці емоції за допомогою казок, ігор, розповідей, етюдів, вистав.
3. Закріплення сформованих емоцій, їх відпрацювання, пояснення значення їх у житі.
БІЛЕТ № 6
1. Психологія юнацтва: професійне самовизначення, проблема сенсу життя. Криза переходу до зрілості.
Згідно сучасної вітчизняної вікової періодизації юнацький вік охоплює дві послідовні фази, з яких впродовж 15-18 років розгортається рання юність, а з 18 до 21 року триває власне юність. Для цього вікового періоду характерне завершення біологічного дозрівання організму та, відповідно, послаблення дії біологічного фактору на психіку юнаків. Юнацький вік є початковою стадією фізичної зрілості, що створює сприятливі можливості для фізичних та розумових навантажень представників цього віку. Однак фізична зрілість далеко не завжди супроводжується формуванням соціальної та психологічної зрілості (особливо стосовно акселератів) і тому поширені прояви інфантилізму серед представників ранньої юності. Неадекватну дитячість юнаків породжує випереджання темпів досягнення фізичної зрілості на противагу повільнішому формуванню соціальної та особистісної зрілості. Соціальна ситуація розвитку юнаків може розгортатися через три альтернативні (іноді поєднані) статуси - старшокласника, студента чи працюючого. Навчання юнаків у старшій школі здебільшого позитивно впливає на їх психіку, так як вони знаходяться в звичному середовищі на позиції старших, мають можливість подовжити процес вибору професії. Працюючі хлопці та дівчата отримують професійний досвід, певну матеріальну незалежність, однак цей статус не забезпечує найкращих надбань психічного розвитку, оскільки професійна діяльність зазвичай є малокваліфікованою і не престижною. Оптимальним статусом представників цього віку є студентство (за умов успішної адаптації до вузівського навчання та правильного вибору майбутньої професії) - юнаки-студенти отримують загальну та професійну освіту, шліфують свій інтелект, накопичують комунікативний досвід. Високі амбіції та життєва активність частини юнаків дозволяє їм поєднувати навчання в кількох ВНЗ або працювати, отримуючи вищу освіту. Криза 17 років виникає на гране звичного шкільного та нового дорослого життя. Перед юнаком стає питання самовизначення та самореалізації. Криза полягає у тому, що перед людиною стає відповідальність за майбутнє, з’являється страх перед дорослим життям.
2. Викладання психології в школі.
Учені стверджують, що психологія потрібна як предмет загальної освіти, оскільки вона формує цілісний світогляд дитини - вчить його взаємодії не лише з навколишньою дійсністю, але і з людьми і з самим собою. Для того, щоб психологія була введена як предмет, потрібно: 1) обґрунтування доцільності знайомства дітей з основами цієї науки; 2) визначення наукового змісту; 3) побудова учбової програми курсу: розподіл науково-навчального матеріалу по вікових паралелях; 4) написання підручників; 5) визначення методів і форм учбової роботи по предмету; 6) встановлення між предметних зв'язків нової учбової дисципліни із вже існуючими в цій паралелі; 7) обґрунтування системи змістовних і бальних оцінок по предмету, що вивчається; 8) створення методичних рекомендацій для викладачів цього предмета в школі; 9) підготовка кадрів - викладачів психології в середній освітній школі. Метою викладання психології в школі можна вважати оволодіння кожним школярем елементарною психологічною культурою, яка є необхідною частиною загальної культури. Реалізація мети вимагає рішення психолого-педагогических завдань, що забезпечують становлення особистості дитини: формування у школярів загальних уявлень про психологію як науку; надання дітям допомоги у відкритті внутрішнього світу людини; пробудження інтересу дитини до інших людей і до самого собі; розвиток інтелектуальної сфери(загальних і спеціальних здібностей, пізнавальній спрямованості і ін.); розвиток самосвідомості(почуття власної гідності, адекватної самооцінки); розкриття суті особової спрямованості (потреби, бажання, цілі, сенси, ідеали, ціннісні орієнтації); розвиток емоційної сфери (почуттів, переживань, настроїв і ін.); розуміння почуттів, настроїв, переживань інших людей. На уроках психології необхідно створити сприятливі умови для розвитку дослідницької спрямованості інтелектуальної активності учнів. З цією метою можна використати такі, наприклад, активні методи навчання: обговорення рефератів; захист учнівських проектів; ділові ігри; проблемні бесіди(дискусії); вікторини; "мозковий штурм" пропонованих учителем проблем або питань; використання комп'ютерів і ін.