- •1. Психологічні особливості розвитку періоду немовляти. Криза першого року життя.
- •2. Розвивальна робота з дітьми, що не готові до шкільного навчання.
- •3. Етапи психологічного консультування. Методи, прийоми роботи психолога-консультанта.
- •4. Запропонуйте техніку психокорекційної допомоги сім’ї, яка на межі розлучення.
- •1. Особливості психологічного розвитку в ранньому віці: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення. Криза трьох років.
- •2. Психологічні засади роботи з обдарованими дітьми.
- •3. Психологічне консультування з особистісних проблем.
- •4. Запропонуйте тренінгові вправи на розвиток творчого мислення молодших школярів.
- •1. Особливості психічного розвитку в дошкільному віці: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення. Криза 7 років.
- •2. Організація роботи психолога з учнями середньої школи.
- •3. Психологічне консультування з проблем сім’ї та шлюбу.
- •4. Складіть алгоритм проведення психологічної корекції з гіперактивною дитиною молодшого шкільного віку.
- •1. Психологічні особливості розвитку молодшого школяра: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення.
- •2. Розвивальна робота психолога в дитячому дошкільному закладі.
- •3. Тілесно-орієнтована терапія як засіб корекційного впливу в роботі практичного психолога.
- •4. Доберіть діагностичні методики для обстеження рівня розвитку пам’яті та запропонуйте комплекс вправ на розвиток пам’яті.
- •1. Психологія підлітка: соціальна ситуація розвитку: провідний вид діяльності, основні психологічні новоутворення, криза 13 років.
- •2. Ліворука дитина в школі.
- •3. Пісочна терапія, як метод арт-терапії. Корекційні функції можливості. Основні прийоми роботи в пісочній терапії.
- •4. Складіть модель корекційної-розвивальної програми з формування емоційної сфери дитини дошкільного віку.
- •1. Психологія юнацтва: професійне самовизначення, проблема сенсу життя. Криза переходу до зрілості.
- •2. Викладання психології в школі.
- •3. Характеристика «проективних» методик і поняття «проекції» в психодіагностиці.
- •4. Розробіть модель групової корекційної роботи з підлітками, що виявляють девіантну поведінку.
- •1. Специфічні проблеми в періодизації індивідуального розвитку дорослої людини. Криза дорослості.
- •2. Допомога психолога дітям, що постраждали від насильства в сім’ї та школі.
- •3. Діагностика рис і типів особистості.
- •Запропонуйте техніку корекційного впливу на людину, що втратила сенс життя.
- •1. Психологія старіння. Основні проблеми людей похилого віку. Реалізація мудрості як сенс життя у старості. Значення сім’ї для людей похилого віку.
- •2. Організація і зміст діяльності психолога на психолого-методико-педагогічній комісії.
- •3. Герменевтичний метод в психології.
- •4. Складіть алгоритм корекційної роботи з клієнтом, проблема звернення: “Важкість побудови стосунків з протилежною статтю ”.
- •1. Психологічний аналіз уроку
- •2. Групові форми роботи психолога з педагогічним колективом.
- •3. Метод експертного оцінювання.
- •4. Складіть алгоритм проведення психологічної консультації. Визначте її етапи, проблема – важкості адаптації до навчання у 1 класі.
- •1. Специфіка педагогічної діяльності і педагогічного спілкування.
- •2. Сім’я як соціальний інститут: функції сім’ї, типи сімей.
- •3. Психоаналіз, індивідуальна концепція а. Адлера: теоретичні засади, мета, техніки, позиція психолога.
- •4. Запропонуйте комплекс вправ з психогімнастики на розвиток емоційної сфери дітей.
- •1. Мотивація учбової діяльності та її формування.
- •2. Сім’я як соціальна система: її закони, типи сімейних стосунків.
- •3. Гельштат-терапія в психологічній корекції: теоретичні засади підходу, мета, техніки, позиція психолога.
- •4. Розробіть діагностично - корекційну програму розвитку моральних якостей. Визначте критерії вихованості, ступені вихованості.
- •1. Процес засвоєння знань і його психологічні компоненти.
- •2. Життєвий цикл сім’ї, його стадії, типові проблеми.
- •3. Трансактний аналіз е.Берна. Психодрама в корекційній роботі психолога: теоретичні засади, мета, техніки.
- •4. Розробіть форми і методи надання психологічної допомоги учням з труднощами в адаптації до навчання в середній школі.
- •1. Методи виховного впливу і взаємодії.
- •2. Психолого-педагогічний консиліум як форма профілактичної діяльності: місце психолога в консиліумі.
- •3. Психодинамічна терапія: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4. Запропонуйте діагностико-корекційну програму для старшокласників з неадекватною самооцінкою.
- •1. Напрямки розвитку сучасного навчання.
- •2. Психологічний кабінет закладу освіти: вимоги щодо його організації в школі та дошкільному закладі.
- •3. Когнітивно-поведінкова психотерапія: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4 . Складіть діагностичну програму вивчення розумового розвитку та сформулюйте практичні психологічні рекомендації з корекції успішності навчання школяра.
- •1. Психологічна характеристика невстигаючих учнів
- •2. Робота шкільного психолога з учнями різних вікових категорій, основні завдання.
- •3. Екзистенційно-гуманістичний напрямок психотерапії: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4. Розробіть методи психокорекції осіб з девіантними проявами (на прикладі вправ).
1. Специфічні проблеми в періодизації індивідуального розвитку дорослої людини. Криза дорослості.
Дорослість є найтривалішим періодом життя людини, який складається з таких стадій: 1) рання дорослість (від 20 до 40 років); 2) зріла дорослість (від 40 до 60 років). Психічний розвиток є основним способом існування особистості, в тому числі й дорослої людини. В дорослих вікових групах він відбувається за своєрідного поєднання зі стабільністю. Якщо в пізнавальній сфері людини на момент переходу до дорослого життя основні структури вже сформовані, то у структурі її особистості настає період глибоких змін. З’являються пізньовікові новоутворення, такі як процес віддаленої ремінісценції (відстроченого згадування того, що в минулому при безпосередньому згадуванні не вдалося відтворити), перегляд власного життя, явище автобіографічної пам'яті. У дорослому віці розвиток ніколи не відбувається прямолінійно, а лише як накопичення та розширення раніше засвоєних життєвих принципів, поглядів, потреб і соціальних настанов. На всіх стадіях дорослості розвиток є нерівномірним, у ньому спостерігаються літичні (пов'язані з важкими захворюваннями) та кризові періоди, під час яких активізуються інволюційні процеси, відбуваються переходи на нові рівні розвитку (трансформації у мотиваційно-смисловій сфері особистості зумовлюють нове розуміння сутності і сенсу життя). Але на відміну від криз дитинства кризи дорослості відбуваються більш приховано, не так гостро і бурхливо, жорстко не прив'язані до певних хронологічних меж. Кризи віку дорослості. Розрізняють нормальну (вікову) кризу, яка пов’язана з завершенням певного етапу психічного розвитку і переходом до нового вікового періоду, і анормальну (ненормативну) , яка виникає в складних умовах життя і вимагає від людини дій, які перевершують її можливості, а в деяких випадках змінює долю людини. Біографічні кризи—це переживання та протиріччя у внутрішньому світі людини, які виражають її суб’єктивне ставлення до подій у її житті або до життя в цілому. Криза нереалізованості виникає, коли на думку людини життєва програма не виконана, коли вона незадоволена продуктивністю свого життя, не бачить своїх досягнень. Криза спустошеності людина слабо уявляє собі актуальні зв’язки, що ведуть від минулого через сьогодення до майбутнього. Криза безперспективності слабке усвідомлення потенційних зв’язків подій, проектів, планів на майбутнє. Кризи можуть виникати і тоді, коли змінюються життєві ролі людини. Життєві ролі завжди пов’язані з важливими функціями людини у власному і суспільному житті. Вирізняють кризи становлення особистості (вікові) – ті ,які необхідні для розвитку особистості. Кризи здоров’я. Втрата здоров’я часто веде до значних проблем у житті людини, змінює спосіб її існування і соціальні функції. Термінальні кризи - пов’язані з термінальними цінностями людини ( тяжка хвороба) Кризи значущих стосунків. Зміни в структурі міжособистісних стосунків (смерть близької людини, розлучення) Кризи особистісної автономії – втрата чи обмеження особистої свободи. Кризи самореалізації - неможливість нормальної звичайної самореалізації ( втрата роботи, пенсія, банкрутство) Кризи життєвих помилок - дії людини або її бездіяльність призвели до фатальних наслідків.