- •1. Психологічні особливості розвитку періоду немовляти. Криза першого року життя.
- •2. Розвивальна робота з дітьми, що не готові до шкільного навчання.
- •3. Етапи психологічного консультування. Методи, прийоми роботи психолога-консультанта.
- •4. Запропонуйте техніку психокорекційної допомоги сім’ї, яка на межі розлучення.
- •1. Особливості психологічного розвитку в ранньому віці: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення. Криза трьох років.
- •2. Психологічні засади роботи з обдарованими дітьми.
- •3. Психологічне консультування з особистісних проблем.
- •4. Запропонуйте тренінгові вправи на розвиток творчого мислення молодших школярів.
- •1. Особливості психічного розвитку в дошкільному віці: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення. Криза 7 років.
- •2. Організація роботи психолога з учнями середньої школи.
- •3. Психологічне консультування з проблем сім’ї та шлюбу.
- •4. Складіть алгоритм проведення психологічної корекції з гіперактивною дитиною молодшого шкільного віку.
- •1. Психологічні особливості розвитку молодшого школяра: провідний вид діяльності, головні психологічні новоутворення.
- •2. Розвивальна робота психолога в дитячому дошкільному закладі.
- •3. Тілесно-орієнтована терапія як засіб корекційного впливу в роботі практичного психолога.
- •4. Доберіть діагностичні методики для обстеження рівня розвитку пам’яті та запропонуйте комплекс вправ на розвиток пам’яті.
- •1. Психологія підлітка: соціальна ситуація розвитку: провідний вид діяльності, основні психологічні новоутворення, криза 13 років.
- •2. Ліворука дитина в школі.
- •3. Пісочна терапія, як метод арт-терапії. Корекційні функції можливості. Основні прийоми роботи в пісочній терапії.
- •4. Складіть модель корекційної-розвивальної програми з формування емоційної сфери дитини дошкільного віку.
- •1. Психологія юнацтва: професійне самовизначення, проблема сенсу життя. Криза переходу до зрілості.
- •2. Викладання психології в школі.
- •3. Характеристика «проективних» методик і поняття «проекції» в психодіагностиці.
- •4. Розробіть модель групової корекційної роботи з підлітками, що виявляють девіантну поведінку.
- •1. Специфічні проблеми в періодизації індивідуального розвитку дорослої людини. Криза дорослості.
- •2. Допомога психолога дітям, що постраждали від насильства в сім’ї та школі.
- •3. Діагностика рис і типів особистості.
- •Запропонуйте техніку корекційного впливу на людину, що втратила сенс життя.
- •1. Психологія старіння. Основні проблеми людей похилого віку. Реалізація мудрості як сенс життя у старості. Значення сім’ї для людей похилого віку.
- •2. Організація і зміст діяльності психолога на психолого-методико-педагогічній комісії.
- •3. Герменевтичний метод в психології.
- •4. Складіть алгоритм корекційної роботи з клієнтом, проблема звернення: “Важкість побудови стосунків з протилежною статтю ”.
- •1. Психологічний аналіз уроку
- •2. Групові форми роботи психолога з педагогічним колективом.
- •3. Метод експертного оцінювання.
- •4. Складіть алгоритм проведення психологічної консультації. Визначте її етапи, проблема – важкості адаптації до навчання у 1 класі.
- •1. Специфіка педагогічної діяльності і педагогічного спілкування.
- •2. Сім’я як соціальний інститут: функції сім’ї, типи сімей.
- •3. Психоаналіз, індивідуальна концепція а. Адлера: теоретичні засади, мета, техніки, позиція психолога.
- •4. Запропонуйте комплекс вправ з психогімнастики на розвиток емоційної сфери дітей.
- •1. Мотивація учбової діяльності та її формування.
- •2. Сім’я як соціальна система: її закони, типи сімейних стосунків.
- •3. Гельштат-терапія в психологічній корекції: теоретичні засади підходу, мета, техніки, позиція психолога.
- •4. Розробіть діагностично - корекційну програму розвитку моральних якостей. Визначте критерії вихованості, ступені вихованості.
- •1. Процес засвоєння знань і його психологічні компоненти.
- •2. Життєвий цикл сім’ї, його стадії, типові проблеми.
- •3. Трансактний аналіз е.Берна. Психодрама в корекційній роботі психолога: теоретичні засади, мета, техніки.
- •4. Розробіть форми і методи надання психологічної допомоги учням з труднощами в адаптації до навчання в середній школі.
- •1. Методи виховного впливу і взаємодії.
- •2. Психолого-педагогічний консиліум як форма профілактичної діяльності: місце психолога в консиліумі.
- •3. Психодинамічна терапія: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4. Запропонуйте діагностико-корекційну програму для старшокласників з неадекватною самооцінкою.
- •1. Напрямки розвитку сучасного навчання.
- •2. Психологічний кабінет закладу освіти: вимоги щодо його організації в школі та дошкільному закладі.
- •3. Когнітивно-поведінкова психотерапія: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4 . Складіть діагностичну програму вивчення розумового розвитку та сформулюйте практичні психологічні рекомендації з корекції успішності навчання школяра.
- •1. Психологічна характеристика невстигаючих учнів
- •2. Робота шкільного психолога з учнями різних вікових категорій, основні завдання.
- •3. Екзистенційно-гуманістичний напрямок психотерапії: генезис неврозу, механізм та техніки інтервенції.
- •4. Розробіть методи психокорекції осіб з девіантними проявами (на прикладі вправ).
4. Складіть алгоритм проведення психологічної консультації. Визначте її етапи, проблема – важкості адаптації до навчання у 1 класі.
Адаптированность - рівень фактичного пристосування людини, його соціального статусу і самовідчуття, задоволеності або незадоволення собою і своїм життям.
Процес адаптації дитини до школи можна розділити на декілька етапів, кожен з яких має свої особливості.
Перший етап - орієнтовний, такий, що характеризується бурхливою реакцією і значною напругою практично усіх систем організму. Триває дві-три тижні.
Другий етап - нестійке пристосування, коли організм шукає і знаходить якісь оптимальні варіанти реакцій на ці дії. На другому етапі витрати знижується, бурхлива реакція починає затихати.
Третій етап - період відносно стійкого пристосування, коли організм знаходить найбільш відповідні варіанти реагування на навантаження, що вимагають меншої напруги усіх систем. Можливості дитячого організму далеко не безмежні, а тривала напруга і пов'язана з ним перевтома можуть коштувати організму дитини здоров'я
1. Збір інформації (анамнез дитини, відомості про розвиток, відомості про відвідування дитячого садка);
2. Побудова гіпотези;
3. Вирішення проблеми: робота з дитиною, розвиток вольової саморегуляції, пізнавальних процесів;
4. Робота з батьками. Поради для батьків.
БІЛЕТ № 10
1. Специфіка педагогічної діяльності і педагогічного спілкування.
Специфіка педагогічної діяльності виявляється насамперед у тому, що за своєю природою вона має гуманістичний характер. У цілісному педагогічному процесі учитель вирішує два завдання – адаптації і гуманізації. Адаптивна функція пов’язана з підготовкою учня, вихованця до певної соціальної ситуації, до конкретних запитів суспільства, а гуманістична – з розвитком його особистості і творчої індивідуальності. Суб’єктом педагогічної діяльності є учитель, вихователь, інструментом впливу якого є його особистість, знання, уміння, почуття, воля. Специфічним є і об’єкт (предмет) педагогічної праці. У педагогічній діяльності учень виступає не тільки її об’єктом, а й суб’єктом, оскільки педагогічний процес вважається продуктивним лише за умови поєднання елементів самовиховання і самонавчання учня. Більше того, педагогічний процес змінює не лише учня, а й педагога, розвиваючи в ньому одні якості особистості і викорінюючи інші.
Педагогічне спілкування визначається в психології як взаємодія суб’єктів педагогічного процесу, здійснювана знаковими засобами і спрямована на значущі зміни властивостей, станів, поведінки й індивідуально-значеннєвих утворень партнерів. Педагогічне спілкування є основною формою здійснення педагогічного процесу. Його продуктивність визначається насамперед цілями і цінностями спілкування, що повинні бути прийняті всіма суб’єктами педагогічного процесу як імператив їхньої індивідуальної поведінки. Мета педагогічного спілкування полягає як у передачі суспільного і професійного досвіду (знань, умінь, навичок) від педагога учням, так і в обміні особистісними характеристиками, пов’язаними з досліджуваними об’єктами і життям у цілому. У спілкуванні відбувається становлення (тобто виникнення нових властивостей і якостей) індивідуальності як учнів, так і педагогів.