55.Поняття і види прибутку

Найважливішим критерієм успішної роботи підприємств є їх прибутковість. Підприємства зобов'язані одержувати такі доходи, які не тільки покривають видатки, але й у достатній мірі їх перевищують. Прибуток — найважливіша економічна категорія, основна стратегічна й найближча ціль підприємства, основна умова функціонування підприємств у ринковій економіці.

Прибуток — це та частина виручки (доходу), що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.

Джерелом формування прибутку є доходи підприємства.

Доходи підприємства поділяють за такими ознаками:

• За характером отримання:

-доходи від звичайної діяльності;

-надзвичайні доходи.

• За видом діяльності:

-доходи від виробничої діяльності;

-доходи від посередницької та торговельної діяльності;

-доходи від інвестиційної діяльності;

-доходи від фінансової діяльності;

-доходи від іншої діяльності.

• За повнотою і місцем відображення:

-бухгалтерські;

-приховані доходи.

Прибуток підприємства характеризує остаточний результат діяльності підприємства, його отримання — обов'язкова умова розширеного відтворення підприємства, забезпечення самофінансування та зміцнення його конкурентоспроможності на ринку.

Прибуток виконує ряд функцій.

1. Оцінна функція. Прибуток використовується для оцінки ефекту господарської діяльності.

2. Розподільна функція. Прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства (відрахування в бюджет і частка для підприємства).

3. Стимулююча функція. Прибуток є джерело формування різних фондів стимулювання трудового колективу підприємства. Створюється зацікавленість в удосконалюванні й розвитку господарської діяльності для зростання прибутку.

4. Відтворювальна функція. Прибуток – джерело розширеного відтворення фондів підприємства.

Прибуток, як економічний показник, поєднує інтереси держави, підприємства, господарюючого суб'єкта, працівника і власника.

Прибуток, як якісний показник, відображає зміни обсягів господарської діяльності, рівня використання ресурсів, поєднує в собі всі сторони діяльності підприємства.

У процесі керування прибутком використовуються різні ознаки його класифікації.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Прибуток" його класифікують за наступними видами діяльності:

Прибуток від звичайної діяльності:

а) прибуток (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) інші операційні прибутки (від оренди активів; від операційних курсових різниць; від реалізації оборотних активів);

в) фінансові прибутки (від інвестицій у асоційовані, дочірні та спільні підприємства; дивіденди, відсотки, отримані від фінансових інвестицій);

г) інші прибутки (від реалізації необоротних активів і майнових комплексів; від не операційних курсових різниць).

Надзвичайні прибутки й витрати. Надзвичайною діяльністю (незвичайною) вважається, наприклад, діяльність, пов'язана з усуненням стихійного лиха, пожежі, аварій, тобто яка відрізняється від звичайної діяльності і не є частою або регулярною.

За цією діяльністю підприємство одержує страхове відшкодування в покриття збитків. І при визначені фінансових результатів окремо визначається фінансовий підсумок за надзвичайною діяльністю (прибуток або збиток).

Залежно від формування та розподілу виокремлюють кілька видів прибутку. Насамперед розрізняють загальний прибуток і прибуток після оподаткування. Загальний (балансовий) прибуток — це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу.

Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства, має поширену у вітчизняній літературі та практиці назву — чистий прибуток.

У зарубіжній економічній теорії та підприємництві загальновживаними є поняття валового, маржинального та операційного прибутку.

Валовий прибуток — це різниця між виручкою та виробничими витратами (собівартістю продукції, визначеною калькулюванням за неповними витратами). Це поняття включає власне прибуток і так звані невиробничі (адміністративні, комерційні) витрати.

Операційний прибуток дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат.

Маржинальний прибуток характеризує обсяг виручки від продажу продукції за мінусом змінних витрат. Він включає власне прибуток і постійні витрати. Отже, такий прибуток за величиною збігатиметься з валовим прибутком, коли калькулювання здійснюватиметься лише за змінними витратами.

Інші ознаки класифікації прибутку:

-за методикою оцінки: номінальний та реальний прибуток;

-за метою використання: бухгалтерський і економічний прибуток;

-за розміром: мінімальний, цільовий, максимальний прибуток.

Фактори, що впливають на прибуток. Прибуток від реалізації на виробничому підприємстві залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів.

До внутрішніх відносять: прискорення НТП, рівень господарювання, компетентність керівників, менеджерів, конкурентоспроможність продукції, організація виробництва, праці та ін.

До зовнішніх факторів, які не залежать від діяльності підприємства, відносяться: кон'юнктуру ринку, рівень цін на споживані ресурси, норми амортизації, система оподаткування, вплив світового ринку та ін.