43.Сутність,показники та методи визначення продуктивності праці

Продуктивність праці як економічна категорія представляє собою результативність праці тобто здатність людей виготовляти певну кількість продукції за одиницю часу. Розрізняють продуктивність індивідуальної праці яка відображає затрати лише живої праці працівників і продуктивність суспільної праці , що відображає затрати живої та уречевленої праці

До основних показників визначення рівня продуктивності праці належать:

1)виробіток- показник який показує кількість продукції що вироблена одним працівником за одиницю робочого часу

2)трудомісткість (обернений до виробітку) – показує кількість робочого часу на виробництво одиниці продукції

Залежно від того в яких показниках визначається обсяг виготовленої на п-стві продукції та витрати праці розрізняють 3 основні методи вимірювання і обчислення продуктивності праці а саме:

1. натуральний; 2) вартісний;3) трудовий

1) При натуральному методі розрахунку обсяг виготовленої продукції обчислюють у натуральних вимірниках, його застосовують в одно номенклатурних виробництвах коли п-сво виробляє однорідну або вирівнювану продукцію.

2)При вартісному методі обсяг виготовленої продукції п-ством обчислюють у вартісних вимірниках за товарною,валовою,реалізованою,чистою продукцією. Цей метод застосовується на багато номенклатурних виробництвах а також при складній розгалуженій структурі п-ства.

3)При трудовому методі трудомісткість одиниці продукції визначається як відношення витраченого часу до кількості продукції в натуральному вираженні.

Планування продуктивності праці здійснюється:

1)методом прямого рахунку- передбачає визначення планового рівня продуктивності праці ,шляхом ділення запланованого обсягу випуску продукції у вартісному вираженні або натуральних одиницях на планову чисельність промислового виробничого персоналу

2)пофакторним методом передбачає розрахунок приросту продуктивності праці через економію чисельності працівників п-ством різних факторів.

44.Фактори та резерви росту продуктивності праці

фактори зростання продуктивності праці — це вся сукупність рушійних сил і причин, що призводять до збільшення продуктивності праці.

В практиці господарювання фактори росту продуктивності праці класифікуються на групи:

1)підвищення технічного рівня виробництва: впровадження нових і прогресивних знарядь праці; удосконалення та модернізація устаткування ;комплексна механізація і авторизація виробництва;використання нових видів матеріалів.

2)удосконалення управління організацій виробництва і праці: удосконалення організаційної структури управління п-ств; раціональний розподіл функцій управління;удосконалення організацій виробництва

3)економічна група: удосконалення методів планування виробництва;вдосконалення системи оплати праці;участь працівників у прибутках

4) соціальна група: ств. сприятливого психологічного мікроклімату в колективі; поліпшення системи підготовки,перепідготовки і підвищення кваліфікації персоналу; вдосконалення системи нематеріального стимулювання працівників

5)галузева: поліпшення розміщення п-ства;прискорення освоєння нових виробничих потужностей.

Під резервами росту продуктивності праці розуміють ще не використані але реальні можливості її підвищення які можуть бути вираженні кількісно і реалізовані впродовж певного періоду.

• за місцем виникнення і використання резерви поділяються на:

-народногосподарські ( це резерви які пов’язані зі здійсненням заходів які впливають на підвищення рівн продуктивності праці в усіх галузях матеріального виробництва)

-галузеві (характерні для даної галузі і пов’язані із дією заходів галузевого призначення)

-міжгалузеві (це можливості які ств. одні галузі для росту продуктивності праці в інших суміжних галузях)

-внутрішньовиробничі (це резерви пов’язані із використанням техніки, технології організації виробництва і праці, поліпшення використання робочого часу на окремих п-ствах)

• за часом використання:

-перспективні (можуть бути використаними через тривалий період і як правило пов’язані з удосконаленням техніко-технологічної бази п-ства,організації та управління п-ством)

-поточні (резерви які використовують протягом року )

• за напрямом дії:

- зниження трудомісткості продукції

- поліпшення використання робочого часу

- раціональне розміщення і використання персоналу