Протокол заняття

Прізвище, ім’я, по батькові ______________________

Дата ___________________ Вік ______________

Профіль особистості

Номер шкали	Первинна оцінка	Стандартна оцінка, бали
		9	8	7	6	5	4	3	2	1
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII

Переведення первинних оцінок у стандартні

Первинна оцінка	Стандартна оцінка по шкалам
	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
0	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
1	1	1	3	3	1	1	3	3	1	1	2	1
2	4	3	4	4	1	2	4	5	1	1	3	1
3	4	4	4	5	1	3	5	6	2	2	4	1
4	5	5	5	6	2	4	6	6	3	3	4	1
5	5	5	6	7	2	5	7	7	3	4	5	2
6	6	7	6	7	3	6	8	7	4	4	6	3
7	7	8	7	8	4	8	9	9	5	6	7	5
8	7	8	7	8	4	8	9	9	5	6	7	5
9	8	8	8	9	5	9	9	9	6	7	8	6
10	8	9	8	9	5	9	9	9	8	8	8	8
11	8	9	8	9	6				8	9	8	8
12	8	9	9		7				9	9	9	9
13	9	9	9		8				9		9	9
14	9		9		9						9	9
15	9											9
16	9
17	9

Обробка результатів. Перша процедура стосується одержання первинних, або "сирих", оцінок. Для іі здійснення необхідно підготувати матричні форми ключів кожної шкали на основі загального ключа опитувальника. Для цього у бланках чистих аркушів, ідентичних тим, якими корис­тувалися досліджувані, вирізають "вікна" у клітинках, шо відповіда­ють номеру запитання та варіанту відповіді. Отримані в такий спосіб шаблони по черзі, відповідно до порядкового номера шкали, накла­даються на заповнений досліджуваним аркуш відповідей. Підрахову­ється кількість оцінок (хрестиків), що збіглися з "вікнами" шаблон. Отримані значення заносяться у стовпчик первинних оцінок прото­колу заняття.

Друга процедура пов'язана з перекладом первинних оцінок у стандартні оцінки 9-бальної шкали за допомогою таблиці. Отримані зна­чення стандартних оцінок позначаються у відповідному стовпчику протоколу нанесенням умовної позначки (кружок, хрестик або ін.) у місці, яке відповідає величині стандартної оцінки за кожною шка­лою. З'єднавши прямими позначені місця, отримаємо графічне зоб­раження профілю особистості.

Аналіз результатів варто починати з перегляду всіх аркушів, заповнених досліджуваними, з'ясувавши, де відповідь на перше запитан­ня. Відмова від відповіді означає небажання досліджуваного відпові­дати відверто на поставлені запитання і можна вважати, що дослід­ження не відбулося. У разі згоди відповідати на перше запитання піс­ля обробки результатів дослідження уважно вивчається графічне зоб­раження профілю особистості, виділяються всі високі і низькі оцін­ки. До низьких належать оцінки 1-3 бали, до середніх — 4-6 балів, до високих — 7-9 балів. Варто звернути особливу увагу на оцінку за шкалою IX, яка важлива для загальної характеристики вірогідності відповідей.

Інтерпретація отриманих результатів, психологічний висновок і рекомендації мають бути подані на основі розуміння суті запитань у кожній шкалі, глибинних зв'язків досліджуваних факторів між со­бою, а також з іншими психологічними і психофізіологічними харак­теристиками і їх ролі в поведінці та діяльності людини.

Шкала I (невротичність) характеризує рівень невротизації особистості. Високі оцінки відповідають вираженому невротичному синдрому астенічного типу із значними психосоматичними порушеннями.

Шкала II (спонтанна агресивність) дозволяє виявити і оцінити психопатизацію інтротенсивного типу. Високі оцінки свідчать про підвищений рівень психопатизації, що створює передумови для імпульсної поведінки.

Шкала III (депресивність) дає можливість діагностувати ознаки, характерні для психопатологічного депресивного синдрому. Високі оцінки за шкалою відповідають наявності цих ознак в емоційному стані, в поведінці, у відносинах до себе і до соціального середовища.

Шкала IV (дратівливість) дозволяє судити про емоційну стійкість. Високі оцінки свідчать про нестійкий емоційний стан з схильністю до афектного реагування.

Шкала V (товариськість) характеризує як потенційні можливості, так і реальні прояви соціальної активності. Високі оцінки дозволяють говорити про наявність вираженої потреби в спілкуванні і постійній готовності до задоволення цієї потреби.

Шкала VI (врівноваженість) відображає стійкість до стресу. Високі оцінки свідчать про хорошу захищеність до дії стрес-факторов звичайних життєвих ситуацій, що базується на упевненості в собі, оптимістичності і активності.

Шкала VII (реактивна агресивність) має на меті виявити наявність ознак психопатизаії екстратенсивного типу. Високі оцінки свідчать про високий рівень психопатизації, що характеризується агресивним відношенням до соціального оточення і вираженим прагненням до домінування.

Шкала VIII (сором’язливість) відображає схильність до стресового реагування на звичайні життєві ситуації, що протікає за пасивно-оборонним типом. Високі оцінки за шкалою відображають наявність тривожності, скутості, невпевненості, слідством чого є труднощі в соціальних контактах.

Шкала IX (відвертість) дозволяє характеризувати відношення до соціального оточення і рівень самокритичності. Високі оцінки свідчать про прагнення до відвертої для довірителя взаємодії з навколишніми людьми при високому рівні самокритичності. Оцінки за даною шкалою можуть в тій чи іншій мірі сприяти аналізу щирості відповідей обстежуваного при роботі з даним опитувальником, що відповідає шкалам брехні інших опитувальників.

Шкала X (екстраверсія - интроверсия). Високі оцінки за шкалою відповідають вираженій екстравертованости особистості, низькі – вираженою інтровертованістю.

Шкала XI (емоційна лабільність). Високі оцінки указують на нестійкість емоційного стану, що виявляється в частих коливаннях настрою, підвищеної збудливості, дратівливості, недостатньої саморегуляції. Низькі оцінки можуть характеризувати не тільки високу стабільність емоційного стану як такого, але і хороше уміння володіти собою.

Шкала XII (маскулінність - феміннність). Високі оцінки свідчать про протікання психічної діяльності переважно за чоловічим типом, низькі – по жіночому.