Обробка результатів:

У процесі обробки результатів підраховують величину показника імпульсивності Пі. Він є сумою балів, набраною за всіма шкалами тесту-опитувальника.

У даному тесті-опитувальнику чотирибальна шкала відповідей.

Для запитань 1,2,3, 5, 8, 9, 10, 13,16 номер шкали відпо­відає кількості балів, тобто 1, 2, 3 або 4.

Для запитань 4,6,7,11,12,14, 15, 17, 18, 19, 20 бали рахуються за шкалою у зворотному порядку, тобто шкалі 1 відповідає 4 бали, шкалі 2—3 бали, шкалі 3—2 бали, а шкалі 4—1 бал.

Аналіз результатів:

Імпульсивність — це риса, протилежна вольовим яко­стям цілеспрямованості і наполегливості. Чим більша величина показника імпульсивності Пі, тим більше імпуль­сивності. Рівень імпульсивності може бути охарактеризовано як високий, середній і низький.

Якщо величина Пі лежить у межах 66—80, то імпуль­сивність високого рівня, тобто виражена сильно; якщо величина Пі від 35 до 65, то рівень імпульсивності середній, тобто вона помірна, а якщо 34 і менше — імпульсивність низького рівня. Імпульсивні люди часто мають невизначені життєві плани; в них немає інтересів і вони захоплю­ється то одним, то іншим.

Люди з низьким рівнем імпульсивності, навпаки, цілеспрямовані, мають чіткі ціннісні орієнтації, проявляють наполегливість у досягненні поставленої мети, намагаються (довести розпочате до кінця. Якщо імпульсивність висока, то треба скласти програму самовиховання, спрямовану на зниження її і на збільшення цілеспрямованості. При цьому потрібно враховувати особливості локусу суб'єктивного контролю.

Заняття 13. Дослідження сили нервової системи Методика 1. Тепінг-тест

Мета дослідження: виявлення й оцінка лабільності та сили нервової систе­ми.

Матеріали та обладнання: бланки на стандартних аркушах паперу (203 х 288 мм або 210 х 297 мм), поділе­них на 6 квадратів, по 3 у два ряди, олівці, секундомір, протокол дослідження.

Процедура дослідження:

Дослідження складається з двох етапів. Його проводять удвох: досліджуваний та екпериментатор. Досліджуваного розпитують про самопочуття і пропонують зручно розташу­ватися за добре освітленим столом, взяти бланк і олівець.

Перший етап

На першому етапі досліджуваному пропонують пра­вою рукою проставити в бланку крапки. За сигналом екс­периментатора досліджуваний має переходити до розста­новки крапок від одного квадрата до іншого.

Інструкція досліджуваному: "За моїм сигналом по­чинайте проставляти олівцем крапки в першому бланку. Намагайтеся поставити якомога більше крапок і переходь­те з одного квадрата на інший за моєю командою і тільки в напрямку за годинниковою стрілкою. Тепер візьміть у праву руку олівець і за сигналом "Починаємо!" розстав­ляйте крапки."

Після перевірки правильності розуміння інструкції ек­спериментатор подає сигнал: "Починаємо!" і через кожні 5 секунд — команду: "Перейти до іншого квадрата!". По за­кінченню 5 секунд роботи в шостому квадраті говорить: "Стоп!"

Другий етап

Другий етап починається одразу за першим після за­читування інструкції з пропозицією виконати на новому бланку аналогічне завдання, але лівою рукою. Інструкція і порядок проведення досліду на другому етапі такі ж, як і на першому.