2. Сигнали про небезпеку.

Крім цих нейтральних сигналів існують також сигнали, які є характерними для корупції в державних органах, тому вони вважаються „сигналами про небезпеку”.

Внутрішні сигнали :

Дії в обхід або „не помічаючи” наказів та розпоряджень, часті „невеличкі порушення правил”, невідповідність перебігу справи та її документування.

Незвичні рішення без достатнього обґрунтування.

Різні оцінки та рішення в подібних справах, якщо йдеться про різних осіб, зловживання можливістю приймати рішення „на власний розсуд”.

Видача дозволів (наприклад, зі звільненням від обов’язків) в обхід інших служб, що несуть за це відповідальність.

Цілеспрямований обхід контролю, ізолювання окремих областей служби (роботи).

Приховування ходу справ.

Занадто короткий час опрацювання документів.

Упереджене (позитивне) ставлення стосовно деяких осіб, що подають заяви або намагаються отримати замовлення (послугу).

Спроби вплинути на рішення, що не належать до сфери відповідальності працівника, алей в яких заінтересовані треті особи.

Замовчування небездоганної поведінки, особливо у випадках протиправної поведінки.

Відсутність контролю або недостатній контроль у справах, в яких це особливо необхідно, недостатньо виражений контроль за оперативно-службовою та професійною діяльністю.

Відсутність реакції на підозрілі випадки та події.

Занадто висока концентрація завдань на одну особу.

Сигнали у сфері зовнішніх контактів :

Явно сприятливий розгляд справи фізичної чи юридичної особи.

Надання переваги обмеженому тендеру або вільний передачі державних замовлень, розподіл замовлень для можливості вільної передачі замовлень, уникання розгляду альтернативних пропозицій.

Значне чи регулярне перевищення передбаченої вартості замовлення.

Отримання замовлення за незвичною для ринку ціною, необґрунтовані придбання, укладання довгострокових договорів без проведення прозорого конкурсу на умовах, невигідних для ОВС.

Явні часті „помилки у розрахунках”, виправлення у переліках робіт та послуг, що повинні бути виконані.

Занадто велика додаткова робота. Робота співробітника за сумісництвом або робота його близьких на компанії (підприємстві), які одночасно є претендентами на отримання тендеру або пропонують такий тендер.

„Панібратський” тон або явні поступки в переговорах з підприємцями.

Використання (неіснуючих) сильних позицій з боку підприємства.

Часті „відрядження” до окремих підрозділів ОВС (особливо помітні тоді, коли затримуються у відрядженні на ніч, навіть якщо в цьому немає необхідності).

„Постійні візити представників компанії” підприємства на робочому місці окремого працівника та візити окремих підприємств лише тоді, коли на місці є співробітники „їх” служби.

Відсутність конфліктів з підприємством або претендентами на отримання тендеру в тих ситуаціях, в яких вони зазвичай виникають.

Сигналами про небезпеку є натяки, чутки, що надходять з поза підрозділу (органу), а також інформація (наприклад, від підприємств, які були „Обійдені”, і у яких внаслідок цього виникли фінансові проблеми, служби „Довіра”). Ці сигнали стають ще помітнішими, коли їх збирається багато стосовно окремих осіб або сфер служби (роботи). Необхідно зазначити, що таку інформацію необхідно постійно аналізувати та зважувати для унеможливлення зловживання. З іншого боку, така інформація є приводом для проведення розслідування, внаслідок якого дійсно розкривалися випадки корупції.