Основні причини вибуття й ліквідації основних засобів.

Основні засоби відіграють важливу роль в діяльності будь якого суб’єкта господарювання. Звичайно, що без наявності будинків, споруд, машин, обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів неможливе здійснення функцій підприємства і досягнення основної мети.

Ліквідація – оголошене припинення господарської діяльності підприємства всіх фінансових зобов’язань і розподілом засобів, які залишилися, між засновниками. Ліквідація тягне за собою знищення підприємства без заміни його новини господарськими утвореннями.

Найчастіше причиною примусової ліквідації є:

- збитки, що викликали значне скорочення власних капіталів підприємства;

- припинення платежів, що тягне за собою судове рішення про неплатоспроможність підприємства.

У разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або у випадку вимушеної заміни основних засобів, якщо за незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають від використання таких основних засобів за обставин загрози чи неминучої заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини:

а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об’єкта основних засобів групи 1, при цьому вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля;

б) не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно основних засобів цих груп.

Рішення про ліквідацію, безкоштовну передачу основних засобів має бути прийняте постійно діючою комісією на підприємстві.

Витрати з ліквідації, а також вартість отриманих матеріальних цінностей від розбору будівель, демонтажу обладнання тощо відображають в акті у розділі «Розрахунок результатів списання об’єкта».

Вибуття основних засобів у всіх випадках оформлюється Актом ліквідації основних засобів. У ньому зазначаються причина вибуття, технічний стан, первісна вартість, сума зносу, вартість капітальних ремонтів за період експлуатації, витрати на ліквідації, найменування і вартість придатних для використання залишків від ліквідації, результати ліквідації.

Порядок визначення списання збитків з різних причин.

Розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з даними бухгалтерського обліку, встановлені при інвентаризації та інших перевірках, регулюються підприємствах, установою у такому порядку:

- основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, кошти та інше майно, виявилося в надлишку, підлягають оприбуткуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності або збільшення фінансування з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб;

- убуток цінностей у межах затверджених норм списування за рішенням керівника підприємства, установи відповідно до витрат виробництва, обігу або на зменшення фінансування. Норма природного убутку можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм убуток розглядається як понаднормова нестача;

- понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відновлено судом, зараховуються на збитки або зменшення фінансування.

У документах, якими оформляється списання втрат і понаднормові нестачі цінностей, мають бути зазначені заходи, вжиті для запобігання таких нестач і втрат.

Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей (крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і валютних цінностей) визначений Порядком № 116, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. з доповненнями № 1402 від 15.12.97 р. Цей Порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкладання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей.

Розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахування амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Міністерство статистики.

Якщо винні в нестачі не були встановленні, або у відшкодуванні відмовлене судом, або інвентаризацією встановлені надлишки матеріальних цінностей, їхні суми в бухгалтерському обліку відносяться на результати фінансово-господарської діяльності підприємств.

У разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або у випадку вимушеної заміни основних засобів, якщо за незалежних від платника податку обставин основні засоби зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку вимушений відмовитися від використання таких основних засобів за обставин загрози чи неминучої заміни, зруйнування або ліквідація, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини:

а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об’єкта основних засобів групи 1, при цьому вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля;

б) не змінює балансову вартість груп 2, 3, 4 стосовно основних засобів цих груп.

Підприємство має право продавати, передавати іншим підприємствам, надавати безкоштовно у тимчасове користування основні засоби або списування їх з Балансу чи здавати в оренду.

При списання основних засобів з Балансу до певного перенесення їх балансової вартості на витрати виробництва та обігу амортизації до величини балансової вартості не до нараховується.