2.1 Облік необоротних матеріальних та нематеріальних активів

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основні засоби надходять на підприємство в результаті різних господарських операцій. Якщо такі операції згрупувати, то можна виділити такі шляхи надходження основних засобів:

- одержання основних засобів як внесок у статутний капітал засновників підприємства в обмін на корпоративні права;

- придбання як нових, так і бувших в експлуатації основних засобів за кошти та еквівалнти;

- самостійне виготовлення основних засобів або виготовлення за договором сторонньою організацією;

- одержання основних засобів безкоштовно від юридичної або фізичної особи;

- одержані основні засоби в результаті бартерної операції, тобто в обмін на інші об’єкти основних засобів або на продукцію, товари, а також у рахунок вартості виконаних робіт або наданих послуг.

Залежно від того, яким шляхом надходять основні засоби на підприємство, формується їх первісна вартість, саме по ній основні засоби зараховують на баланс підприємства.

Надходження основних засобів на підприємство оформляють фактом приходу основних фондів(додаток ), або "Актом приймання - передачі основних засобів "

Згідно з п. 33 П(С)БО 7 об’єкт основних засобів виключається з активі у випадку його вибуття в результаті: продажу, безкоштовної передачі, невідповідності критеріям визнання активом.

Фінансовий результат від вибуття основних засобів, незалежно від причини вибуття, визначається також за загальновстановленим п. 34 П(С)БО правилом: врахуванням з доходів від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям.

"Інвентарна картка обліку основних засобів" використовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про наявність та рух всіх типів основних засобів на підприємстві. Картки заводяться на кожен інвентарний об’єкт або групу однотипних об’єктів, які мають однакову вартість, введені в експлуатацію в один і той же час не знаходяться в одному підрозділі. Дані карток сумарно звіряють з регістрами синтетичного бухгалтерського обліку. Інвентарний номер повинний бути восьмизнаковим. Перші три знаки означають номер субрахунку, по якому відображається облік обєктів основних засобів, наступний знак – підгрупу та останні чотири номер обєкта.

Кожна картка традиційно ведеться в одному примірнику в бухгалтерії, але існує варіант обліку з веденням двох примірників цих форм: один примірник - в бухгалтерії, інший - в місці експлуатації основного засобу.Підприємства, які мають невелику кількість основних засобів, можуть вести їх пооб’єктивний облік в інветарній книзі.

Склад комісії, по прийманню й передачі основних засобів, визначається в Наказі про облікову політику підприємства або затверджується керівником. Якщо з будь - яких причин основний засіб не відповідає ознакам активу, то приймається рішення про його списання.

Фінансовий резуьтат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття об’єктів основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів.

У випадку часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна вартість та знос зменшуються, відповідно, на суму первісної вартості та зносу ліквідаційної частини об’єкта.

Амортизація (додаток ) основних засобів обирається підприєством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу та фіксується в Наказі про облікову політику. Відповідно до П(С)БО 7, амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості. Вказаним Положенням (стандартом) дозволено також використовувати методи та норми нарахування амортизції, передбачені чинним законодавством. У перший рік експлуатації об’єкта основних засобів базою для нарахування амортизації такого об’єкта буде його первісна вартість.

Метод амортизації основного засобу переглядається, якщо відбулися суттєві зміни в очікуваному способі надходження економічних вигод від використання цих активів. Необхідність змін методу амортизації може бути пов’язана, наприклад, з прискоренням морального старіння обладнання через появу на ринку нового виду обладнання, яке здатне ефективніше виконувати ті ж функції.