73. Внутрішні фактори ціноутворення на підприємстві

До внутрішніх факторів слід віднести:

1)витрати на виробництво і реалізацію (визначають нижню межу ціни, беруться до уваги під час установлення ціни); 2)мета фірми (завоювання відповідної частки ринку, досягнення певного обсягу продажу, проникнення на нові ринки, швидке отримання готових грошей з метою відшкодування витрат, максимізація рентабельності всіх активів підприємства тощо); 3)обсяги пропозиції; 4)умови постачання; 5)якість продукції, 6)рівень новизни товару; 7)етап життєвого циклу товару (етап впровадження – цінові стратегії знімання вершків та проникнення на ринок; етап зростання – здійснення цінового маневру у найбільший прийнятну сторону; етап зрілості - встановлення дійсної ціни; етап спаду – підвищення ціни, використовуючи переваги нееластичного попиту; зниження ціни).

74. Зовнішні фактори ціноутворення на промислову продукцію

До зовнішніх факторів слід віднести:

1)тип ринку; 2)кон`юнктуру ринку; 3)характер і рівень попиту (характер попиту впливає на вибір методу ціноутворення); 4) стан конкурентного середовища (визначає характер ринку, а отже методику визначення ціни); 5)споживачі; 6)торговельних посередників; 7)рівень інфляції; 8)обмеження, які визначаються існуючим законодавством у сфері ціноутворення (жорстке регулювання ціни державою здійснюється через фіксацію державних цін; м’яке – через установлення граничних рівнів цін, надбавок тощо; непрямий вплив держави).

75. Стратегії ціноутворення

Стратегія ціноутворення - це вибір підприємством певної динаміки вихідної ціни товару, спрямованої на отримання найбільшого прибутку в рамках планованого періоду.

Стратегії ціноутворення щодо цінового рівня:

1. Стратегії високих аби низьких цін - це принципово відмінні стратегії щодо цінового ріння. Вибираючи відповідну стратегію, ураховують цілі цінової політики фірми, а також психологію ціносприйняття.

2. Ціни на нові товари, які встановлюють підприємства відповідно до своїх стратегій, можуть мати на меті дві альтернативи — отримання високої частки прибутку або завоювання великої частки ринку. Відповідно до цього підприємства можуть застосовувати: • стратегію «зняття вершків»; • стратегію «проникнення».

3. Стратегії взаємозв'язку «ціна — якість».

4. Стратегії незаокруглених цін — базуються насамперед на психологічному ціносприйнятті. Такі ціни — на кілька одиниць нижчі під подальшого круглого числа (9,95грн, 199 грн) - здебільшого сприймаються споживачами як ретельно розраховані і створюють враження трохи нижчого рівня ціни, ніж насправді. 

Стратегії єдиних та перемінних цін

1. Єдині ціна. Застосовуючи стратегію єдиних цін, фірма встановлює однакову ціну для всіх споживачів, які хотіли б придбати товар чи послугу за аналогічних умов.

2. Перемінні ціни — це такі ціни, які мають різну величину залежно від певних факторів.

Цінові стратегії щодо товарного асортименту 

1. Цінові лінії. На кожному рівні якості продукції, яку випускає одна фірма, коливання цін на аналогічні товари незначне, зате з переходом від одного рівня якості до іншого ціна змінюється суттєво.

2. Ціни на супутні товари, Багато фірм поряд зі своїм основним продуктом пропонують до нього супутні товари. Так, покупець автомобіля може додатково придбати пристрої для регулювання сили світла фар, радіо- та аудіоапаратуру тощо.