45. Ризик та його критерії.

Чим більше чинників впливають на прогнозовану систему, тим вужчий горизонт обізнаності і більше помилок у прогнозуванні настання тієї або іншої події. Саме тому, оцінка ринкової кон‘юнктури як моментної події має ймовірний характер.

Ступінь (можливість) настання непередбачуваної події прийнято зв‘язувати з поняттям ризику.

Ризик на ринку визначається непевністю у досягненні результату, як наслідок множини малопередбачуваних дій учасників ринку. Для кожного об‘єкту ринку існує власний підприємницький ризик (вид ризику): - продавця та покупців;

- інвестора; - підприємства; - торговельного комерсанта.

Підприємницькі ризики класифікуються за рівнем збитків: ризик повних або часткових збитків (банкрутство, інфляційний ризик, фінансовий, тощо).

Критерії ризику: - ступінь стійкості ринку; - тенденції, швидкість і вектор розвитку ринку; - оцінка інтенсивності конкуренції; - вірогідність ризику; - рівень стабільності політичної ситуації.

Фактори ризику: - ситуація на локальному ринку; - наявність або відсутність конкурентів на ринку; - збалансованість попиту та пропозиції, рівень попиту та його тенденція; - ступінь забезпеченості фірми товарними, сировинними, гро шовими та іншими ресурсами; - рівень цін на товари, які реалізує фірма; - рівень конкурентоспроможності фірми; - конкурентоспроможність товару; - кредитоспроможність; - стан матеріально-технічної бази.

Для ринку товарів промислового призначення умовно виділяються наступні сфери ризику: - безризикова сфера (гарантія одержання розрахункового прибутку); - сфера мінімального ризику (збитки не перевищують розмір чистого прибутку); - сфера підвищеного ризику (ризик збитків);- сфера критичного ризику (можливі часткові збитки активів підприємства); - сфера неприпустимого ризику (неліквідний баланс, неплатоспроможність).

61. Структура маркетингової товарної політики

За своєю суттю маркетингова товарна політика становить цілеспрямовану сукупність дій комерційної організації з метою максимального задоволення створеними або залученими споживчими цінностями визначених ринкових потреб. До її складових відносять: визначення оптимального асортименту товарів та його постійне оновлення, якість продукції, дизайн, упаковку, товарну марку, міру відповідності критеріям споживачів та ін. Глибинна сутність маркетингової товарної політики полягає у визначені, формуванні та підтримуванні оптимальної структури асортименту товарів з урахуванням поточних і довготривалих цілей підприємства.

Рис. 35. Складові компоненти товарної політики підприємства

Складовими товарного комплексу являються:

Розробка товару – це створення нових товарів, які дадуть змогу фірмі здійснити прорив на ринок, перемогти конкурентів, отримати високі доходи, або модифікування старих, тобто зміни їх властивостей і характеристик, що дозволить посилити увагу до них споживачів, отже, зберегти і розширити свій ринок, збільшити доходи і прибуток.

Обслуговування – це забезпечення сталості відповідних характеристик товарів, що впроваджені на ринок і користуються попитом споживачів. Основним в цій частині маркетингової товарної політики є контроль за якістю продукції, своєчасне інформування виробництва про необхідність її поліпшення, збереження характеристик товарів у процесах розподілення та продажу.

Елімінування – це процес зняття застарілого продукту фірми з ринку. його основне завдання – оптимізувати усунення з ринку товару, попит на який падає. Це означає узгодити витрати фірми на виробництво і реалізацію товару, який все важче знаходить свого споживача, з доходами від його продажу, які все ще наявні і можливі у майбутньому.