Принципи організації виховного процесу:

1. Суб’єктності

2. Зв’язок виховання з життям

3. Гуманізації і демократизації виховуючих відносин

4. Особистісної орієнтації

5. Урахування конкретно-історичного періоду

6. Комплексного підходу

7. Допомоги і захисту, опори на позитивне

8. Опора на національно-культурні традиції

9. Наступності і системності

10. Самоактивності і самостворення

11. Культуровідповідності і полі культурності

12. Нероздільності виховання, самовиховання і навчання

13. Поєднання поваги з доцільною вимогливістю

14. Єдності дій школи, сім’ї, громадськості, урочної і позаурочної діяльності

15. Індивідуального підходу у поєднанні з вихованням у колективі

-----------------------------------------------------------------------------------------------------

Основні концепції виховання у зарубіжній педагогіці.

1. Екзистенціалізм

2. Прагматизм

3. Неопрагматизм

4. Позитивізм

5. Неопозитивізм

6. Неотомізм

7. Діалектичний матеріалізм

8. Біхевіоризм

----------------------------------------------------------------------------------------------------

Методи виховання

Метод виховання – спосіб взаємодії вихователя й вихованця, що спрямований на формування в учня переконань і навичок загальнолюдської моралі і культури.

Прийом виховання – складова частина методу

Засіб виховання – об’єкти і явища оточуючої дійсності, за допомогою яких здійснюється виховний процес.

Класифікація методів виховання:

1. Методи формування свідомості особистості

2. Методи організації діяльності і позитивного досвіду поведінки

3. Методи стимулювання і корекції поведінки

4. Методи самовиховання

--------------------------------------------------------------------------------------------------

Зміст виховання – це система наукових, духовних і професійних знань, умінь і навичок, а також правил поведінки, оволодіння якими забезпечує формування гармонійно розвиненої, суспільно-активної особистості

Світогляд – це специфічна форма свідомості людини, яка включає в себе систему знань, поглядів, переконань та ідеалів, у яких виражається її ставлення до розвитку природи і суспільства та які визначають її суспільно-політичну і морально-естетичну позицію й поведінку в різноманітних сферах життя.

Структура світогляду:

1. Знання

2. Погляди

3. Переконання

4. Уявлення

5. Віра

6. Ідеал

Рівні розвитку світогляду:

• світорозуміння

• світовідчуття

• світосприйняття

Типи світогляду: філософський, політичний, релігійний, науковий, стихійний, античний, середньовічний, світогляд особистості, груповий світогляд, професійний світогляд, національний світогляд, загальнолюдський світогляд.

Шляхи формування наукового світогляду:

1. у професійно-індивідуальному стилі діяльності сучасного вчителя:

2. у процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін:

3. у позаурочній виховній роботі

-------------------------------------------------------------------------------------------

Моральне виховання

Мораль — це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні відносини між людьми за будь-якої життєвої ситуації на основі взаємної поваги.

Моральне виховання — це цілеспрямований процес організації різноманітної діяльності учнів та їхнього спілкування, спрямований на оволодіння школярами моральною культурою, яка базується на кращих досягненнях українського народу і визначає ставлення дітей до навколишнього світу.

Моральна культура — це провідний компонент духовного життя особистості, який характеризує її досягнення в оволодінні основами моралі.

Поведінка — це сукупність учинків, які виявляють моральні якості людини, ставлення до суспільства, інших людей і самого себе.