Предмет, об’єкт і основні категорії педагогіки. Функції педагогіки.

Педагогіка – наука, що розкриває: сутність виховання людини; закони і закономірності педагогічного процесу; умови, за яких ці закони найповніше проявляються; умови й способи передбачення результатів педагогічного процесу; структуру і взаємодію елементів педагогічної системи.

Предметом педагогіки школи можна вважати виховання як спеціально організований, цілеспрямований, творчий процес формування суб’єкт-суб’єктних морально-естетичних виховуючих відносин дорослих і дітей, учителів і учнів.

Об’єкт педагогіки, як ширше поняття, охоплює усю життєдіяльність дитини, це сукупність організованих і стихійних стосунків, прямих і опосередкованих, позитивних і негативних впливів, що виникають у процесі становлення людської особистості у школі, сім’ї, оточуючому середовищі тощо.

Категорії педагогіки – виховання, навчання, освіта, педагогічний процес, розвиток, формування людини, самовиховання, самоосвіта, перевиховання (корекція).

Виховання – спеціально організований під керівництвом учителя процес формування виховуючих відносин з метою всебічного і гармонійного розвитку особистості учня.

Самовиховання доцільно розглядати як складний процес досягнення власного духовного та фізичного розвитку саморозвитку. А відтак справжнім вихованням є така взаємодія (відносини), що послідовно збуджує до діяльності особисті сили, здібності, нахили учнів, формує самостійність мислення, свідоме ставлення до світу і людей.

Навчання – спеціально організований, цілеспрямований процес взаємодії вчителя і учня, викладання та учіння, що передбачає засвоєння знань, умінь і навичок, формування наукового світогляду, розвиток розумових сил, зміцнення навичок самоосвіти.

Освіта – це процес і результат засвоєння систематичних знань, умінь і навичок, одержаних у результаті навчання і за певний його період.

Навчання — основний шлях здобуття освіти, а освіта — результат навчання. Розрізняють загальну і спеціальну, а також початкову, середню та вищу освіти. Нині, як уже зазначалось, в Україні здійснюється перехід до багатоступеневої освіти з метою її подальшого розвитку та інтеграції до світового освітнього простору.

Самоосвіта – процес самостійного здобуття знань, умінь і навичок. І самовиховання і самоосвіта – дві сторони одного процесу – самовдосконалення.

Розвиток – (процес і результат кількісних і якісних змін в організмі людини) процес кількісних і якісних змін у властивостях і якостях особистості, збагаченні світогляду, моральності; удосконалення пізнавальної і творчої діяльності.

Формування – результат розвитку особистості, це її становлення, надбання сукупності стійких властивостей і якостей.

Педагогічний процес – динамічна взаємодія вихователів і учнів, спрямована на досягнення заданої мети і яка сприяє заздалегідь визначеним змінам стану, властивостей і якостей вихованців. Головна мета – забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку на основі цілісності й загальності.

Перевиховання (корекція) – вплив та усунення в діях, вчинках, способі життя учня негативних звичок та хибних схильностей, вад характеру та поступова їх заміна на позитивні риси і якості.